Цифра в допомогу. Чому "Інтер" вже у серпні може залишитися без ефіру
Цього літа українська телебізнес чекають не просто серйозні, а глобальні зміни. По-перше, у серпні закінчується термін дії ліцензій на цифрове мовлення у загальнонаціональній мережі. Вже в найближчі тижні має бути оголошено конкурс, за підсумками якого складу володарів ліцензій може істотно оновитися. По-друге, з червня належить поетапне припинення аналогового мовлення: спочатку в Києві та однією з областей, потім - в інших областях (за винятком деяких територій). Цей процес повинен завершитися не пізніше січня 2019 р., а при більш радикальний розвиток подій - не пізніше серпня 2018 р.
Значення всіх цих змін посилюється тим, що відбуватися вони будуть напередодні президентських виборів. І влада, напевно, постарається скористатися переділом телеринку для зміни співвідношення сил в інформпросторі в свою користь. Питання тільки в тому, як вона буде це робити: жорстко або м'яко.
28 нинішніх щасливчиків
Нагадаємо, що перший конкурс на цифрове мовлення в загальнонаціональній телемережі у складі чотирьох мультиплексів (МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5) у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення оголосив 15 квітня 2011 р. Керівництво Нацради планував завершити конкурс за три місяці, але не вміститься і в чотири. 28 місць у мультиплексах були розподілені 18 серпня 2011 р. Пізніше список володарів ліцензій неодноразово змінювався (коли канали перепродувалися разом з ліцензіями), проте незмінним залишався термін дії ліцензій - сім років. Він закінчується 18 серпня 2018 р. Приведемо цей перелік станом на зараз.
Володарі ліцензій на цифрове мовлення в загальнонаціональній телемережі
Телеканал
Нинішній власник
Мультиплекс МХ-1
1
1+1
Група "1+1 медіа"
2
Enter-фільм
Inter Media Group
3
Інтер
Inter Media Group
4
К1
Inter Media Group
5
НТН
Inter Media Group
6
UA:Перший
Національна громадська телерадіокомпанія України
7
ICTV
StarLightMedia
8
Україна
Медіагрупа "Україна"
Мультиплекс МХ-2
9
ТЕТ
Група "1+1 медіа"
10
К2
Inter Media Group
11
Zoom
Inter Media Group
12
5 канал
НБМ
13
M1
StarLightMedia
14
Новий канал
StarLightMedia
15
СТБ
StarLightMedia
16
Індиго TV
Медіагрупа "Україна"
Мультиплекс МХ-3
17
2+2
Група "1+1 медіа"
18
XSport
ХК "Донбас"
19
ZIK
Петро Димінський
20
Еспресо TV
Іван Жеваго
21
Мега
Inter Media Group
22
Піксель TV
Inter Media Group
23
Business
ТРК "Погода ТБ"
24
НЛО TV
Медіагрупа "Україна"
Мультиплекс МХ-5
25
Рада
Верховна Рада України
26
Прямий
Володимир Макеєнко
27
UA:Культура
Національна громадська телерадіокомпанія України
28
Ескулап ТБ
Медіагрупа "Україна"
Варто відзначити, що той конкурс не мав для телекомпаній вирішального значення. Основна конкуренція між телеканалами йшла тоді в сфері аналогового мовлення, а цифрові ліцензії були як би "штанцями на виріст". Тим не менш конкурс викликав гучні скандали, а кілька незадоволених телекомпаній спробували (безуспішно) скасувати його результати через суд. З огляду майбутнього нового конкурсу не зайвим буде нагадати деякі моменти, за які тоді критикувався Нацрада.
Зокрема, серед щасливих володарів ліцензій виявилися дивні компанії, безнадійно далекі від сучасного телебачення, в той же час багато діючі телеканали до цифрового мовлення допущені не були. Також у мультиплекси потрапили деякі дуже вузькопрофільні канали в збиток общеспортивным, загальнокультурними і дитячим. При цьому Нацрада не оприлюднив жодної правової мотивації свого вибору. Тобто він діяв за принципом "кому хочу, тому даю".
У зв'язку з цим юристи відзначали, що в більшості країн Європи видача ліцензій - це складний і багатоступінчастий процес зі зрозумілими умовами та прозорими механізмами. Ліцензійні органи не вправі аргументувати видачу або не видачу ліцензій просто критерієм "сподобалося - не сподобалося". Рішення завжди мають значну мотивувальну частину, в якій на декількох сторінках роз'яснюється вибір на користь того чи іншого телеканалу.
Терміни співпали не випадково
Зрозуміло, всі зацікавлені сторони постараються винести уроки з подій семирічної давнини. Але це аж ніяк не гарантує, що новий конкурс обійдеться без скандалів. Навпаки, скоріше можна очікувати, що битва за ліцензії буде ще більш жорсткою - як в ході самого конкурсу, так і після його завершення в судах.
Підставою для таких прогнозів може слугувати хоча б те, що тепер цифрові ліцензії - це вже "штанці" не "на виріст", а "в самий раз", більш того, це єдині "штанці", які можна буде "носити" телекомпаніям, оскільки ера аналогового мовлення йде в минуле. І здається зовсім невипадковим, що ці дві віхи - новий конкурс на цифрові ліцензії і припинення аналогового мовлення - збіглися в часі.
У 2011 р., коли проводився перший конкурс, очікувався повний перехід від аналогового до цифрового телемовлення до 17 червня 2015 р. Такий строк встановлено міжнародним меморандумом "Женева-2006", який Україна разом з іншими країнами підписала в грудні 2006 р. Однак за тиждень до 17 червня 2015 р. Нацрада заявив про неготовність України перейти на цифру. Після цього термін припинення аналогового мовлення зрушувався кілька разів, і у спостерігачів, включаючи західних, встигло скластися враження про наявність консенсусу з цього питання між основними політичними силами та провідними телекомпаніями України.
Про причини таких переносів рік тому, 20 травня 2017 р., досить докладно і відверто розповів голова Нацради Юрій Артеменко, який спрогнозував, що перехід на цифрове телемовлення "буде не раніше, ніж у 2019 р. тобто в 2018 р. цього не буде". Він пояснив це рядом причин, таких як неготова інфраструктура, непрозорий власник "Зеонбуду" - оператора, що займається будівництвом цифрової ефірної мережі наземного телемовлення в стандарті DVB-T2, недостатня кількість сет-топ-боксів, неповне покриття, небажання деяких каналів переходити на цифру і блокування ними цього процесу. За словами Артеменка, деякі канали не хочуть повного переходу з аналогового на цифрове телемовлення в силу своїх бізнес-інтересів. "Наприклад, в даний момент "Інтер" і "1+1" мають найбільше покриття в аналоговому телебаченні, тому що вони займають мережі УТ-1, УТ-2, УТ-3. А якщо перейдуть на "цифру", то вони будуть вже всі рівні - і "Україна", і ICTV, "Інтер", вони всі будуть мати однакове покриття", - пояснив голова Нацради.
Він додав, що не зацікавлені у повному переході на цифрове телемовлення найближчим часом і політики. "Враховуючи те, що ми входимо в чергові вибори 2019 р., всі політичні сили будуть зацікавлені в тому, щоб "протягнути" на аналоговому ресурсі", - заявив Артеменко. У той же час він зазначив, що окремі телеканали, в т. ч. багато місцевих, зацікавлені у якнайшвидшому повному переході на цифрове телемовлення, "тому що сплачують одночасно і за цифру, і за аналог".
Як бачимо, голова Нацради перебував у впевненості, що перехід на цифру відбудеться вже після президентських виборів і що влада зацікавлена в цьому так само, як і інші політсили. Зараз можна стверджувати, що Артеменко помилився у своєму прогнозі. Влада погоджувалася відтягувати перехід на цифру рівно до того моменту, поки не прийшов час конкурсу на цифрові ліцензії. Але більше відкладати терміни вона не збирається.
Не чекаючи січня
На даний момент у чинному законодавстві, а саме - у затвердженому Кабінетом Міністрів Плані використання радіочастотного ресурсу України, терміном припинення використання технології аналогового телевізійного мовлення зазначено 30 червня 2018 р. Цей термін встановлений постановою Кабміну, прийнятою 28 березня 2018 р. Правда, це ще не означає, що 30 червня аналогове мовлення буде повсюдно відключено і залишиться тільки цифра. У повідомленні на сайті Кабміну згадану постанову трактується як "рішення про поетапне відключення аналогового телевізійного мовлення з 1 липня 2018 р.", прийняте "з метою забезпечення інформаційної безпеки країни та з урахуванням рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про затвердження Плану поетапного відключення аналогового телерадіомовлення від 15 березня 2018 р.".
Однак сам цей План поетапного відключення, прийнятий Нацрадою, ще не остаточний. Зазначені там терміни можуть бути зменшені, якщо на те буде воля влади. А така воля, схоже, є. Про це можна судити з того, як різко Нацрада 19-20 квітня змінив свої прогнози темпів переходу на цифру.
19 квітня на зустрічі з представником Європейської Комісії Танелом Тангом члени Нацради повідомили, що відключення аналогового мовлення згідно з затвердженим Планом буде відбуватися в три етапи: відключення в Києві в червні 2018 р.; відключення в одній з областей в серпні 2018 р. (в якості пілотної запропонована Кіровоградська область); відключення в інших областях в січні 2019 р. (за винятком Донецької, Луганської, Херсонської областей, а також прикордонних з Росією районів Харківщини, Сумщини і Чернігівщини, де аналогове мовлення буде збережено, поки не буде забезпечена повсюдна надійна заміна його цифровим мовленням).
У той же день Петро Порошенко провів нараду з питань протидії російської інформаційної агресії. На цьому заході, звичайно ж, був присутній і голова Нацради. Президент звернувся до Артеменко із закликом прискорити перехід на цифрове мовлення, зокрема і вздовж кордону з РФ. "План переходу на цифрове телемовлення, який ви розтягнули на два роки, - неприйнятний, - заявив Порошенко голові Нацради. - У вас є час до липня, вам більше не потрібно. Ви не вірите ні в власні сили, ні в Україну, а я хочу додати оптимізму".
На наступний день, 20 квітня, Артеменко виступив на відкритті міжнародної конференції з розвитку медіаграмотності і повідомив, що Україна буде переведена на цифру вже в серпні. "Ми вже бачимо, що в кінці червня відключимо аналогове телемовлення в Києві і в одній з областей. Напевно, це буде Кіровоградська область, бо вона найбільш підготовлена. В кінці серпня ми плануємо відключати всю Україну. Я знаю, скільки буде зауважень, але якщо нічого не робити, то нічого і не буде", - сказав голова Нацради. Тобто після критики президента січень 2019-го швиденько перетворився на серпень 2018-го.
Чому Порошенко вимагає поспішити
Напрошується висновок, що влада вирішила поквапитися перед виборами. Однак причина поспіху, думається, не тільки в цьому. Інакше для Порошенка цілком достатнім було б повсюдний перехід на цифру в січні 2019 р.
За чинним законом про вибори президента чергові вибори мають відбутися 31 березня 2019 р. Таким чином, якщо аналогове телемовлення буде відключено в січні 2019 р., то два останніх місяці виборчої кампанії пройдуть в умовах, коли "Інтер" і "1+1" позбудуться своєї головної переваги - тотального покриття. Точніше, у них покриття буде таке ж, як і у будь-яких інших загальнонаціональних комерційних каналів. І ніде, навіть у самих віддалених від обласних центрів сільських районах, не буде так, що показують лише "Інтер" і "1+1".
Більш того, згідно з Планом поетапного відключення, прийнятим Нацрадою, в січні 2019 р. повинні бути відключені від аналогового мовлення усі загальнонаціональні телеканали, крім каналу "UA:Перший" Національної громадської телерадіокомпанії України. Цей канал, а також місцеві (регіональні) канали будуть відключені від аналогового мовлення тільки в травні 2019 р. Таким чином, телевізійного вакууму перед виборами не буде ніде.
Можна припустити, що до січня близько половини телеаудиторії залишиться ще не охопленої цифровим мовленням. Та й не всі сім'ї погодяться піти на додаткові витрати, необхідні для прийому цифри. Не заглиблюючись у цю тему (вона заслуговує окремого розгляду), зазначимо, як приклад, що за цифровий тюнер, за допомогою якого можна приймати цифрове ефірне телемовлення, інтернет-магазини просять 400-500 грн. Тому цілком можливо, що останні місяці перед виборами більше половини населення буде дивитися тільки один загальнонаціональний телеканал - "UA:Перший". А за решту телеаудиторію будуть більш-менш на рівних конкурувати безліч телеканалів, серед яких "Інтер" і "1+1" вже не будуть домінувати.
Тим не менш Порошенко не хоче чекати січня і вимагає від Нацради організувати перехід на цифру вже в липні. Для такого поспіху можуть бути три мотиву. Насамперед це бажання перестрахуватися. У самому справі, відключення телеканалів за два місяці до виборів може викликати якщо не масові протести, то масове невдоволення і підозра про наміри влади промити мізки виборцям. А ось якщо те ж саме зробити в липні-серпні, більш ніж за півроку до виборів, то негативний ефект напевно буде поменше. До того ж це відбудеться в сезон відпусток, коли політичне життя затихне. А коли депутати повернуться з канікул, вони опиняться перед новою телереальностью як перед доконаним фактом.
Другий мотив - бажання максимізувати позитивний ефект. Якщо вже влада зважилася перевести телемовлення на цифру до виборів, а не після, значить, у неї є підстави очікувати від цієї зміни істотного позитивного результату. Але в такому разі чим раніше перейти на цифру, тим краще. Якщо вже позбавляти "Інтер" і "1+1" домінування в телеефірі і створювати перевагу для каналу "UA:Перший", то протягом семи місяців перед виборами це напевно встигне дати більший ефект, ніж протягом лише двох місяців.
Втім, при всій важливості цих двох мотивів найвагомішим може виявитися третій мотив. А саме - бажання підвищити ставки на конкурс на цифрові ліцензії в серпні 2018 р. Маються на увазі не тільки і не стільки грошові ставки, скільки політичні.
Наприклад, припустимо (як кажуть, чисто гіпотетично), що на конкурсі в серпні "Інтер" і "1+1" просто не отримали цифрових ліцензій. При бажанні для такого рішення завжди можна знайти обґрунтування - скажімо, численні порушення законодавства. На одному з двох названих каналів в цьому сенсі вже давно клейма ставити ніде. Що ж стосується "1+1", то не далі як 29 березня Нацрада призначила позапланову перевірку цього каналу з-за російських акторів з "чорного списку"...
Отже, припустимо гіпотетично, що у серпні "Інтер" і "1+1" цифрових ліцензій позбулися. Якщо аналогове мовлення припиниться тільки в січні 2019 р., то на решту п'ять місяців ці канали заповнять свої ефіри стогоном про придушення свободи слова, підключать до цієї кампанії Freedom House та інших захисників свободи кремлівської пропаганди в Україні. Не виключено, що в кінці кінців влада буде змушена відкласти перехід на цифру до травня - і тоді весь час, що залишився до виборів, ці канали будуть смакувати в своїх ефірах свою перемогу і знущатися над владою.
Якщо ж аналогове мовлення припиниться в серпні 2018 р., одночасно з позбавленням каналів "Інтер" та "1+1" цифрових ліцензій, то ці канали просто не встигнуть розгорнути ніякої кампанії у своїх ефірах, тому що ніяких ефірів у них вже не буде. Зважаючи на такий перспективи власники згаданих каналів будуть змушені перед конкурсом домагатися переговорів з представниками Банкової, давати якісь гарантії щодо "гарної поведінки" каналів перед виборами і т. д. Словом, влада в цьому випадку буде господарем становища.
Не будемо вгадувати, чим завершиться ця історія, все-таки до конкурсу ще три місяці. Але цифра дуже нагадує те горезвісне рушницю, що стоїть на сцені з самого першого акту і тому до кінця п'єси обов'язково має вистрілити.
