БЕБ відберуть у Банкової? Чи дійсно в Україні припинять кошмарити бізнес

На сайті МВФ нарешті оприлюднено меморандум про економічну та фінансову політику, який Україна надіслала 11 березня разом із листом про наміри, підписаним президентом Володимиром Зеленським, прем'єром Денисом Шмигалем, міністром фінансів Сергієм Марченком та головою НБУ Андрієм Пишним. На сайті Мінфіну ці документи досі не з'явилися.

У меморандумі 70 пунктів обіцянок. Проте з погляду інтересів українських підприємців найважливіший пункт — №27, який має назву "Бюро економічної безпеки України (БЕБ)".

З чистого аркуша

Нагадаємо, що 29 січня Кабмін уже вніс до парламенту законопроект про вдосконалення роботи БЕБ за №10439. У пояснювальній записці міністр юстиції Денис Малюська заявив, що цей проект "розроблено в рамках реалізації фіскальних структурних реформ, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику від 24 березня 2023 року та від 19 червня 2023 року", а також "відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції, зокрема Угоді про асоціацію".

Громадський рух підприємців "Маніфест 42" заявив, що урядовий проект №10439 про реформу БЕБ подано до Верховної Ради без фінального погодження та врахування зауважень, надісланих від бізнес-асоціацій. "Маніфест 42" назвав такі дії "прямим та грубим порушенням принципів діалогу держави та бізнесу, про які було домовлено".

Невдовзі з'явилися альтернативні депутатські проекти. Один із них, №10439-2, врахував побажання бізнесу. Європейська Бізнес Асоціація закликала Верховну Раду підтримати проект №10439-2, "який дійсно зможе реально провести реформування БЕБ, забезпечивши створення прозорого та незалежного органу, метою якого буде пошук та покарання реальних економічних правопорушників, а не підконтрольність та тиск суто на прозорий бізнес".

21 лютого стало відомо, що посли G7 застерегли від затвердження реформи БЕБ, яка не відповідає вимогам європейської інтеграції та програми МВФ. Свій лист посли адресували, зокрема, голові Ради Руслану Стефанчуку, прем'єру Денису Шмигалю та керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку.

Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого на голосування у Раді було винесено урядовий проект №10439. На щастя для українського бізнесу, цей проект у першому читанні набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання зі скороченим терміном підготовки.

Банкова розраховувала таки протягнути цей проект через Раду. 5 березня його мав рекомендувати до повторного першого читання профільний парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Але, за словами першого заступника голови комітету Ярослава Железняка, Кабмін раптово передумав, бо Банковій "прилетіло" попередження від західних партнерів.

"Вчора поставили на розгляд комітету знову закон про БЕБ, повторне перше. Хотіли знову непогоджену редакцію з партнерами та бізнесом винести. Але цього разу прилетіло швидше, ніж зазвичай, тому зранку вже Уряд чемно попросив відкласти розгляд для подальших консультацій. І о диво, вже ніхто нікуди з БЕБ не поспішає".

Замість поспішного повторення спроби провести проект №10439 через парламент, Банкова була змушена записати в новий меморандум, відправлений до МВФ 11 березня, ключові положення альтернативного законопроекту.

Що Україна пообіцяла МВФ

У меморандумі не просто повторено обіцянки з попередніх меморандумів. Тепер цей пункт сформульовано докладніше.

"Ми ухвалимо новий закон про БЕБ", — обіцяють автори меморандуму. За їхніми словами, БЕБ матиме чіткий мандат та обсяг слідчих повноважень відповідно до передової практики, зосередивши увагу на великих економічних злочинах та зміцнюючи свій аналітичний потенціал, забезпечуючи при цьому здатність ДПС та ДМС ефективно усувати порушення у податковій та митній сфері. І далі додано уточнення, якого раніше не було: "Діяльність БЕБ спрямовуватиметься і координуватиметься Кабміном, при цьому наголошуючи на орієнтації БЕБ на великі економічні злочини".

У меморандумі перераховано п'ять положень, які обов'язково мають увійти до нового закону про БЕБ:

• відкритий, прозорий та конкурентний процес відбору керівництва та персоналу;
• посилення вимог до конкурсної комісії з відбору директора БЕБ, включаючи вирішальний голос незалежних експертів з міжнародним досвідом;
• створення дисциплінарного комітету;
• використання контрактної системи для співробітників;
• механізм атестації, що ґрунтується на принципах, записаних у законі, та процедурах, затверджених Кабміном; атестація менеджерів буде пріоритетною та буде завершена протягом розумного періоду після призначення нового директора БЕБ.

Ухвалення цього закону — структурний маяк на кінець червня 2024 р. Це означає, що без виконання цього зобов'язання нових траншів від МВФ не буде (останній транш у розмірі $880 млн було затверджено 21 березня). Додамо, що євроінтеграція без цього може загальмуватися.

Справа тут не лише в політиці, а й у економіці. Західний бізнес, у тому числі американський та європейський, який уже прийшов чи планує прийти до України, хоче бачити тут звичні та зрозумілі йому правила гри. Ручний орган Банкової у ці правила не вписується. Тому західні партнери всіма способами домагатимуться такої реформи БЕБ, яка їм потрібна.

Інструмент подвійного призначення

Чому Банкова довго і відчайдушно чинила опір? Невже їй так сильно хочеться кошмарити бізнес? Розгадка у тому, що контроль над БЕБ – це інструмент подвійного призначення.

З одного боку, це інструмент виховання або, точніше, формування у бізнесу умовних рефлексів, що потрібно робити і чого не можна. Потрібно — ділитися з тими, з ким сказано, і фінансувати те, про що сказано, і до того ж мовчати. Не можна — висловлювати невдоволення владою та виявляти політичні симпатії, несанкціоновані Банковою.

Але з іншого боку, це інструмент захисту лояльного бізнесу. Простіше кажучи, дах для своїх. Якщо ти свій – до тебе БЕБ не прийде.

Тобто, контроль над БЕБ — це краще, ніж корупція. Корупціонерів можуть спіймати за руку НАБУ та САП (якщо захочуть), коли дві сторони (наприклад, постачальник та чиновник міністерства) домовляються про те, як обдурити державу. Але не можна зловити за руку того, хто просто користується вседозволеністю та безкарністю, бо він свій.

Нагадаємо, що таке БЕБ. Цей орган було створено у 2021 році замість податкової поліції та управління "К" СБУ. Закон про БЕБ скасував такі функції СБУ, як захист економічного потенціалу України, попередження, виявлення, припинення та розкриття корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки. При цьому закон про БЕБ викреслив із списку функціональних підрозділів центрального управління СБУ головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинною діяльністю — те саме управління "К", начальник якого за посадою був першим заступником голови СБУ. Останній, хто обіймав цю посаду, це нинішній голова СБУ Василь Малюк. Він був звільнений указом Зеленського у липні 2021 року (на його місце ніхто не був призначений, а саме управління "К" було розформовано) і повернувся до спецслужби (на посаду заступника голови СБУ) лише після повномасштабного російського вторгнення.

БЕБ від початку створювався під контролем Банкової. Після формального конкурсу (конкурсну комісію очолював радник Єрмака Тимофій Милованов), директором БЕБ був призначений Вадим Мельник, який до того очолював Державну фіскальну службу. У квітні 2023 року його було звільнено, потім чотири місяці в.о. пропрацював Едуард Федоров і був звільнений, але на його місце прийшов новий в.о. — Андрій Пащук.

Наразі БЕБ ще не повністю укомплектований і працює напівсили. Але після обрання нового директора цей орган міг би стати ще сильнішим кошмаром (для багатьох бізнесменів) та ще надійнішим дахом (для деяких). Цього можна було б очікувати, якби законопроект №10439 був ухвалений і якби західні партнери з цим змирилися.

Цей варіант був близький до реалізації — проте, як бачимо, зрештою залишився нереалізованим. Втім, попереду ще можливі різні повороти сюжету.

Насамперед, потрібно дочекатися, коли з'явиться новий варіант законопроекту: чи справді він влаштовуватиме західних партнерів та український бізнес. Потім — чи пройде він благополучно перше і друге читання, і чи не зіпсують його якісь дивні поправки. Потім формування конкурсної комісії, сам конкурс (який може бути непередбачуваним, як це ми бачили на конкурсах у НАБУ та САП) і за його підсумками — призначення директора. І нарешті — чи дадуть новому директорові нормально працювати, якщо він виявиться надто незалежним від Банкової.

Йдеться не просто про нового директора, а про перезапуск всього органу. Весь персонал БЕБ буде підданий переатестації. Західним партнерам потрібно, щоб у результаті вийшов орган, абсолютно незалежний від Офісу президента та Кабміну і націлений виключно на розкриття особливо великих та тяжких економічних злочинів, скоєних організованими групами. Якщо це вийде, то вплив Банкової на бізнес має ослабнути. У такому разі можна чекати від бізнесу меншої лояльності та більшої схильності до політичної самостійності.

Тож боротьба за БЕБ буде серйозною. І ми зараз лише на початку цієї історії.