• USD 41.3
  • EUR 43.5
  • GBP 52.2
Спецпроєкти

Нова начинка для ракет. Що і як поражатимуть некеровані РС-80 "Оскол" та РС-122Б

Поява уламково-фугасної бойової частини дозволяє вести розмову про створення ракети з програмованим підривником, що значно підвищить ефективність ураження

фотографія РС-80 Оскол
Випробування РС-80 "Оскол"/скриншот
Реклама на dsnews.ua

Розглянемо, як наша військова промисловість вирішує завдання розробки та серійного виробництва повноцінних бойових частин як для реактивних гранат, так і для некерованих ракет.

У 2019 р. на озброєння ЗСУ було прийнято ручні термобаричні гранати РГО-27С та РГО-27С2 виробництва ДП "Спецоборонмаш" (раніше ДП "Машинобудівна фірма "Артем"). При вибуху граната на чотири секунди створює вогняну хмару об'ємом 13 куб. м температурою 2500–3000 °C, що дозволяє не тільки знищувати живу силу, а й виводити з ладу легкоброньовану техніку.

Термобарична бойова частина розробляється і для перспективної 122-мм некерованої ракети РС-122Б для комплексу "Спека" від ДАХК "Артем" (входить до "Укроборонпрому"). Причому ракета та сам комплекс уже перейшли у стадію виробничих випробувань. За повідомленням компанії, під час проведених 18 листопада випробувань двигун ракети показав задовільні результати роботи, а раніше були проведені випробування термобаричної бойової частини, що також показали задовільні результати.

Повторимося: нова ракета розробляється спеціально під мобільну РСЗВ "Спека". Система була презентована нещодавно і позиціонується як результат роботи ДАКХ "Артем" (боєприпас), ДП "Шепетівський ремонтний завод" (пакет направляючих) та ХКБМ ім. Морозова (інтегратор установки на бронеавтомобіль "Дозор-Б").

Фото РТС-122Б
Реактивний снаряд із термобаричною бойовою частиною РТС-122Б/defence-ua.com

Після презентації виникла низка питань до участі і місця цієї установки у системі озброєнь, адже дальність поразки цілей становить лише 7 км, причому термобарична бойова частина накладає певні обмеження щодо способів застосування. Наприклад, малоймовірно, що така ракета буде ефективною проти фортифікаційних споруд на лінії зіткнення на Донбасі.

Незрозумілим є і вибір базового шасі, адже армія почала закуповувати польський клон "Дозора" — Oncilla. А про серійний випуск власне "Дозора" нічого не чути вже давно.

Реклама на dsnews.ua

З іншого боку, розробка термобаричної бойової частини може бути лише початком великого шляху, і в "Артема" з часом з'явиться можливість серійного виробництва бойових частин з іншим наповненням. Адже паралельно з РС-122Б підприємство працює і над іншим цікавим проєктом, по якому вже є результати. Йдеться про уламково-фугасну бойову частину для 80-мм некерованих ракет РС-80 "Оскол", випробування якої теж пройшли не так давно. Судячи з наявних фотографій, "артемівцям" вдалося досягти деяких позитивних результатів. Так, уламкове поле рівномірно поширюється і має високу щільність ураження цілі.

Поява нової уламково-фугасної бойової частини та запуск її в серійне виробництво відкриває широкі можливості використання самої ракети РС-80. Адже у 2019 р. її було прийнято лише в базовому (авіаційному) варіанті — з кумулятивно-уламковою бойовою частиною.

Тут важливо нагадати, що в Україні існує одразу кілька розробок, у яких ракети застосовуються у варіанті "поверхня — поверхня". Йдеться про використання пускової установки для озброєння наземного безпілотного роботизованого комплексу "Фантом" 8х8 та десантно-штурмових катерів типу "Кентавр-ЛК" (ця техніка поки що не прийнята на озброєння ЗСУ).

Мало того, поява уламково-фугасної бойової частини дозволяє вести розмову про створення ракети з програмованим підривником, що дозволить здійснювати підрив у повітрі за кілька метрів від цілі, а це значно підвищить ефективність ураження. Маємо прямий шлях для практичної реалізації вельми перспективного проєкту з поляками — ZRN-01 Stokrotka ("Ромашка"). Про проєкт стало відомо у 2017 р., коли на виставці "Зброя та безпека" у Києві та на MSPO-2017 у Польщі цю систему презентували у вигляді польської вантажівки STAR 265M2 із встановленими двома 20-ствольними авіаційними блоками НАР B8W20 (польські аналоги радянського Б8В2) і системою виявлення цілей та управління вогнем.

"Ромашка" позиціонувалася насамперед як засіб боротьби з безпілотними літальними апаратами, а лише потім для ураження наземних цілей. Тому на ній встановлювалася сучасна система виявлення цілей, яка включає український радар, оптичні прилади та цифрову систему керування вогнем Topaz польського виробництва.

Також заявлялося, що "Ромашка" може виявляти малі безпілотні апарати на відстані близько 10 км. Після виявлення повітряної цілі система управління вогнем розраховує траєкторію її руху і спрямовує ракети в точку зустрічі. Завдяки великій надзвуковій швидкості PC-80 забезпечується мінімальний час польоту, а використання програмованого підривника гарантує знищення цілі на дальності до 7 км та 4 км за висотою. Щоправда, жодних робочих варіантів ракети із програмованим підривником ні в Польщі, ні в Україні поки що немає.

    Реклама на dsnews.ua