"Нормандський Мінськ". Як Зеленський розв'язав руки Путіну

Чим ближче 27 липня, тим дивніша ситуація з анонсованим припиненням вогню. Особливо дивно виглядає заява, у якій Володимир Зеленський виступив у Станиці Луганській. Він повідомив, що укладена 22 липня на засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) угода про повне і всеосяжне припинення вогню на лінії розмежування на Донбасі має бути підписана лідерами країн "Нормандської четвірки". Це підвищить її статус і збільшить шанси на дотримання досягнутих домовленостей, заявив Зеленський.

У чому вигода Путіна

Проблема в тому, що, відповідно до цієї угоди, режиму повного і всеосяжного припинення вогню сторони повинні дотримуватися з 00:01 27 липня. Проте малоймовірно, щоб лідери країн "Нормандської четвірки" до цього терміну встигли зібратися і підписати цю угоду. Також дуже сумнівно, щоб якийсь спецкур'єр за кілька днів встиг відвідати чотири столиці – Київ, Москву, Берлін, Париж – й зібрати під документом автографи Зеленського, Путіна, Меркель і Макрона.

Ці чотири автографи, якщо і з'являться під угодою, то колись пізніше, вже після того, як вона почне діяти і буде зірвана російськими окупантами – або, як виражається Зеленський, "тією стороною". Фактично Зеленський своєю заявою в Станиці Луганській розкрив подальший сценарій: ми виконуємо угоду, а "та сторона" – ні; ми, замість того щоб обуритися, просимо про підписання угоди лідерами країн "Нормандської четвірки", а Путін виставляє додаткові умови; нарешті, ми поступаємося вимогам Путіна – і тільки тоді той милостиво ставить підпис, хоча і це все одно нічого хорошого нам не гарантує.

"Нормандський" формат замість "мінського"

Про те, що буде розіграний саме такий сценарій, свідчать три аргументи. По-перше, спочатку угода лежала в "мінському" форматі. І про жодне додаткове підписання цієї угоди ще й у "нормандському" форматі тоді не йшлося. В інформації про укладену угоду, що з'явилася на офіційному сайті Зеленського ввечері 22 липня, немає ніяких згадок про необхідність підписання цього документа лідерами країн "Нормандської четвірки". Вранці 23 липня про зміст домовленостей розповіла спецпредставник голови ОБСЄ в Україні та ТКГ Гайді Грау, і в її розповіді теж абсолютно не згадувався "нормандський" формат.

Підкреслимо також, що всесвітні й європейські інституції вже підтримали цю угоду. Зокрема, генсек ООН Антоніу Гутерріш закликав сторони на Донбасі дотримуватися домовленості щодо встановлення режиму припинення вогню, досягнуті в рамках ТКГ. Віце-президент Єврокомісії Жозеп Боррель вітав прийняті на засіданні ТКГ заходи з припинення вогню з 27 липня і закликав Росію вплинути на своїх бойовиків на Донбасі. При цьому ООН і ЄС вважають цю угоду вже досягнутою і не говорять про необхідність її додаткового підписання в "нормандському" форматі.

Тим не менш, у Зеленського ця ідея раптом звідкись взялася. Причому взялася не одразу, а наступного дня після укладення угоди ТКГ. Немов якийсь "добродій" йому підказав.

Українським військовим "б'ють по руках"

По-друге, для українських військових ця угода діє строго вже зараз. Як повідомила інтернет-газета "Думська", у всі оперативні командування Сухопутних військ, а також у командування і штаби інших видів Збройних сил прийшов наказ створити особливі групи із старших офіцерів, які повинні відправитися в зону ООС, щоб контролювати виконання вищезазначених угод. "Це дуже серйозно, – розповів співрозмовник "Думської" в Генштабі. – Людей вихоплюють навіть зі штабу навчань "Сі Бриз", що раніше вважалося неприпустимим. Завдання – бити по руках командирів фронтових підрозділів, стежити за ними, винюхувати. Військова контррозвідка теж працює по максимальному варіанту. Такого з 2014 року не було".

Подібні відомості і у волонтера Юрія Бірюкова. "11 генералів з Генштабу виїхали у відрядження в ООС. По одному на кожну бригаду на лінії фронту. Сидіти поруч з комбригом і контролювати його, щоб боронь боже він не дав команду нашим військовим займатися належною роботою. Щоб уникнути ідіотських коментів, проясню кілька моментів. 1) Практично всі генерали – підполковники і полковники початку війни, з величезним бойовим досвідом. Так що не треба баламутити там в коментах про тилових-пузатих. 2) Їм є чим займатися за основним місцем роботи, але накази Зеленського вони зобов'язані виконувати. Не Тарана або Хомчака, а саме Зеленського. 3) Коли в сірій зоні помирав кинутий боєць – ніяких різких рухів для його порятунку Зеленський робити не дав, в прямому сенсі. Бо треба просто перестати стріляти (с)", – розповів волонтер.

Нові можливості для окупантів

По-третє, у окупантів з'явилася нова можливість. Всі попередні угоди про припинення вогню – а їх за шість років війни було більше дюжини – неодмінно зривалися саме окупантами. І цього разу теж можна було б очікувати, що все закінчиться черговим зривом: наші побачать, що ворог плює на угоду, і теж перестануть її виконувати.

Проте після заяви Зеленського все змінилося. Ворог отримав можливість порушувати угоду – і посилатися на те, що вона ще не підписана лідерами країн "Нормандської четвірки". Сьогодні окупанти можуть говорити одне, а завтра зможуть говорити інше, і ми самі створюємо їм для цього підстави.

Хотілося б сподіватися, що на Банковій знайдеться хтось розумний, хто підштовхне Зеленського дезавуювати свою заяву, яку він зробив у Станиці Луганській. Мовляв, спека, стрес, неточність формулювання. Втім, більш правдоподібно те, що події будуть розвиватися інакше, і їхній сценарій не буде кращим, ніж ми припускаємо.