Екстремально низька явка і опитування Зеленського, яке зірвалося. Головні підсумки дня виборів 25 жовтня

Результати голосування в різних регіонах будуть головною темою для медіа на наступному тижні. Але вже зараз можна підвести деякі попередні підсумки у всеукраїнському масштабі.

Змагання ядерних електоратів

За офіційними даними Центрвиборчкому, в цих виборах могли взяти участь понад 28,6 млн виборців. Голосування проводилося на більш ніж 29 тис. виборчих дільниць. Українці мали обрати майже 26 тис. депутатів місцевих рад, а також понад 1,4 тис. міських, селищних, сільських голів.

Перші цифри, які стали відомі, це динаміка активності виборців. Оскільки це місцеві вибори, то ЦВК самоусунулася від збору даних з регіонів і обчислення середньої явки. Але цим зайнялася громадянська мережа "Опора", яка стверджує, що її спостерігачі "присутні на репрезентативному для всієї України кількості виборчих дільниць".

За даними "Опори", явка виборців на 12.00 склала 13,5%, а на 16:00 — близько 27%. Щоб оцінити, наскільки це мало, наведемо цифри явки на парламентських виборах 21 липня 2019 р. Тоді станом на 12:00 явка склала 19,2%, на 16:00 — 36,5%, на 20:00 — 49,8%. Неважко підрахувати, що на нинішніх місцевих виборах у порівнянні з торішніми парламентськими явка впала в 1,42 рази станом на 12:00 і в 1,35 рази станом на 16:00. Якщо припустити, що ця тенденція збережеться, то на 20:00, до моменту закінчення голосування, явка повинна скласти всього лише 36,8%. Тобто на вибори прийде трохи більше ніж третина від виборців.

У настільки низької явки три причини. Одна з них — пандемія COVID-19. Два останні місяці щотижня у нас нові рекорди за кількістю виявлених за добу випадків інфікування коронавірусом. Останній такий рекорд був оголошений 23 жовтня — 7517. У попередньому місяці рекорд був поставлений 26 вересня — 3833 випадки. Тобто буквально за місяць цифри погіршилися вдвічі. Природно, це знижує бажання українців зайвий раз товпитися в черзі.

Друга причина — це саме черги. На цих виборах людям треба було заповнити чотири бюлетені — на виборах міського (селищного, сільського) голови і на виборах до обласної ради, районної ради, міської (селищної, сільської) ради. У деяких містах (Кривому Розі, Кропивницькому, Полтаві, Херсоні) був ще й п'ятий бюлетень — з виборів до районної ради в місті. І лише у киян було тільки два бюлетеня: з виборів мера і депутатів Київради. До того ж це були перші в українській історії вибори за відкритими партійними списками. Тобто людям доводилося малювати не тільки галочки (або плюсики), але і цифри, а це вимагає додаткових розумових процесів. Тому пропускна здатність кабінок для голосування виявилася в кілька разів нижча, ніж в минулому році.

Нарешті, третя причина — політична апатія. Нікого вже не запалювали гасла типу "зробимо їх разом", як і заклики голосувати "по приколу". Йти на ділянку, щоб вистояти там у черзі і піддати себе ризику заразитися коронавірусом, могли тільки люди, які мають сильно виражені електоральні симпатії і антипатії. Тобто це перш за все ядерний електорат провідних партій і кандидатів на пост мера, ті, хто давно і чітко визначився зі своїм вибором.

Теоретично це підвищує шанси ідеологічних партій, а також кандидатів, які чітко проявили своє політичне обличчя. Але це — за умови чесних виборів. А у нас можливо зовсім інше. Низька явка означає десятки мільйонів незаповнених бюлетенів, що породжує спокусу пустити цей ресурс на забезпечення потрібних результатів.

Найбільш грубі вкидання бюлетенів очікуються вже після закриття дільниць. Разом з фальсифікаціями при підрахунку голосів і при складанні протоколів це може змінити результати виборів до невпізнанності, особливо там, де позиція більшості виборців зводиться до сентенції "какая разница".

Провал фейкового опитування

Підвищити явку виборців начебто було покликано горезвісне "всеукраїнське опитування" "5 питань від Зеленського". Але ця афера провалилася відразу з двох причин. Про першу причину вже говорилося раніше: переважна більшість українців не проявили бажання брати участь у фейковому опитуванні. Ці виборці виявилися більш сприйнятливими до аргументів критиків, які закликали ігнорувати і бойкотувати затію Зеленського.

Друга причина з'ясувалася вранці в день голосування. Хоча Зеленський заявив українцям : "25 жовтня ... я задам вам п'ять питань. І буду чекати відповіді", — але в дійсності організатори опитування провалили створення всеукраїнської мережі найманців-опитувальників.

За даними "Опори", люди, які займалися опитуванням ("5 питань від Зеленського"), були помічені тільки біля 55% виборчих дільниць. Навіть спікер парламенту Дмитро Разумков вже як хотів допомогти Зеленському своїм голосом, а не зміг — бо, прийшовши на свою виборчу дільницю, не виявив біля неї опитувальників.

Злі язики брешуть, що зриву опитування допомогли жадібні виконавці. Справа в тому, що, за відомостями з різних джерел, у багатьох містах шукали робітників, які будуть займатися опитуванням, за 600-800 грн. Шукали через всякі ліві структури або взагалі через соціальні мережі. В результаті знаходили людей, скажімо так, з не дуже високою соціальною відповідальністю.

Хоча задумка була більш солідною. Глава правління "Опори" Ольга Айвазовська повідомила 23 жовтня: "Ми отримали первинну інформацію, зокрема, від компаній, які проводять рекрутинг людей для організації цього соціологічного опитування. Планується забезпечити всі виборчі дільниці і біля входу в них проводити опитування громадян за п'ятьма питаннями від президента. Загальна кількість витрат, за нашими даними, які надходили безпосередньо від організаторів цього процесу, складає близько 75 млн грн, якщо говорити безпосередньо про "польову" частину — виключно про витрати на роботу і організацію роботи волонтерів на вході до виборчих дільниць. З ними (волонтерами) планується укладати цивільно-правові угоди підряду. Вартість компенсації, яка буде видаватися на руки, становить близько 1200 грн".

Якщо взяти 75 млн грн, поділити на 30 тис. ділянок (округлено), можна припустити по дві людини на ділянку — дійсно виходить трохи більше ніж за 1200 грн на людину. Але виконавці освоїли гроші іншим способом — і в результаті президентське опитування перетворилося на фарс.

Опитувальники не знали відповідей на найпростіші питання, наприклад, яку конкретно соціологічну службу вони представляють. Вони не могли пред'явити жодних посвідчень або інших документів, що підтверджують, що вони не самозванці.

Багато з них самі сприяли дискредитації афери Зеленського. Ентузіасти на практиці перевірили, що одна людина може заповнити в одному і тому ж місці стільки бланків опитування, скільки захоче. Так що тепер організатори можуть малювати будь-які цифри — це буде лише ще один привід посміятися над успіхами влади в справі опускання свого рейтингу.