Нічого особистого, тільки бізнес. Коли Тимошенко знову стане одним Порошенко

В цей раз бути в опозиції Тимошенко буде і легше, оскільки "слуги народу" і уряд Олексія Гончарука регулярно дають підстави пускати в їх адресу стріли критики, і разом з тим складніше критикувати президента Володимира Зеленського, чия підтримка залишається дуже високою, Юлія Володимирівна не поспішає. Однак ця подвійність може зникнути, якщо влада на повну запустить маховик політично мотивованих переслідувань своїх попередників. У першу чергу це стосується п'ятого президента Петра Порошенка.

ДБР розслідує більше десятка справ, в яких фігурує Петро Олексійович. А на днях генпрокурор Руслан Рябошапка в інтерв'ю "Новому часу" повідомив, що Порошенко проходить в якості свідка у справі про иловайской трагедії. "А є інші виробництва, в яких може бути інший процесуальний статус, не свідка", - заявив, зокрема, Рябошапка. У перекладі на зрозумілу мову - під "попєрєдніка" копають в різних напрямках, шукаючи те діло, яке дозволить його посадити. І таким чином задовольнити спрагу помсти частини виборців, які підтримали Зе-команду на виборах.

Всі ці справи політично мотивовані і в перспективі загрожують украй негативними наслідками для влади - від протестів усередині країни до ослаблення позицій на міжнародній арені. І Тимошенко, що стала жертвою репресій режиму Януковича, це прекрасно розуміє. Вона - досвідчений політик, і цей досвід не може не підказувати їй, що з посадки Порошенко можна отримати величезну вигоду для себе і своєї політсили.

Як тут не пригадати її історію: після того, як суддя Печерського суду Родіон Кірєєв 11 жовтня 2011 року відправив екс-прем'єра за ґрати на сім років, тодішня опозиція підняла на свої прапори не тільки її ім'я, але й саму тему політичних репресій в країні. Фактично посадка Тимошенко зіграла роль каталізатора об'єднання навколо "Батьківщини" ідеологічно неоднорідних політсил, які виступили в 2012-му єдиною колоною на парламентських виборах. Опозиціонери поступилися Партії регіонів перше місце з відривом менш ніж у 5%.

Заочно Тимошенко перебувала і на революційному Майдані. Хоча слоган "свободу Юлі" був далеко не головною вимогою протестувальників, однак банер з її зображенням висів на Йолку з перших і до останніх днів. Як нагадування Януковичу, що посадкою свого головного політичного противника він наблизив кінець свого режиму.

І ось сьогодні у ролі Тимошенко перебуває Порошенко, а сама Юлія Володимирівна, у разі активізації спроб посадити Петра Олексійовича, може опинитися в ролі тієї опозиції, яка піднімала на свої стяги її ім'я. Гріх цим не скористатися, разом з темами підвищення тарифів, продажу землі, "грабіжницької приватизації і так далі.

Відносини між Порошенком і Тимошенко більшу частину часу були, м'яко кажучи, не дуже хорошими. Згадати хоча б конфліктний період боротьби за владу після Помаранчевого майдану 2004 року, коли Тимошенко позбулася посади прем'єр-міністра, а Порошенко - секретаря РНБО.

А через 10 років, у травні 2014-го, Тимошенко програла Порошенко президентські вибори, але восени того ж року провела свою фракцію в парламент. В тому числі і на критиці свого недавнього суперника. Але в новообраній Раді "Батьківщина" увійшла в проєвропейську коаліцію, тривалий час активно підтримувала законопроекти, в тому числі і авторства президента Порошенко, але тоді, як і тепер, опозиційна стихія виглядала для Тимошенко політично вигідніше, ніж робота в провладній більшості. У лютому 2016-го "Батьківщина" пішла в опозицію.

Напевно, мало хто з кандидатів у президенти, які балотувалися на останніх виборах, критикував Порошенко більше, ніж Тимошенко. Однак вона знову програла. Потім Зеленському програв і він сам. Після парламентських виборів новий проект п'ятого президента - партія "Європейська солідарність" - відразу оголосив про свою опозиційність, а "Батьківщина" зробила це тільки зараз.

Хоча їхня риторика сьогодні за багатьма пунктами збігається, поки Порошенко в парламенті, навряд чи варто говорити про об'єднання цих політсил в якусь подобу "Комітету опору диктатурі", як було у 2012-м. Зовсім інший поворот можливий у разі посадки Петра Олексійовича, - тоді саме Тимошенко виявиться тим політичним важковаговиком, який зможе сказати вагоме: "Ні політичним репресіям". І в разі дострокової перезавантаження парламенту в 2020-му заклятий друг Порошенка в якості жертви політичних переслідувань може виявитися для піару Юлії Володимирівни дуже до речі. Як говориться, нічого особистого, тільки бізнес.