Помилка миротворця. Чому Зеленський даремно заговорив про події 2 травня в Одесі
Шосту річницю подій президент Зеленський відзначив зверненням, в якому зізнався, що не розуміє, "хто винен у трагедії 2 травня 2014 р."
На вихідних Володимир Зеленський записав чергове відео на болючу для суспільства тему - про події 2 травня 2014 р. в Одесі, висловивши чергові співчуття сім'ям загиблих і при цьому ні словом не згадавши про те, що ж призвело до їх загибелі.
Назвавши подію трагедією, президент заявив, що "держава має зробити все, щоб забезпечити ефективне і неупереджене розслідування всіх обставин того жахливого дня". Крім того, Зеленський зазначив: "Сьогодні в нашому суспільстві є ряд болючих питань, що потребують чесних відповідей. "Хто винен у трагедії 2 травня 2014?" - одне з них".
Звернення президента викликало масу критичних коментарів серед лідерів думок. Наприклад, колишній політв'язень Олег Сенцов написав у ФБ: "Якщо главі держави потрібно роз'яснювати, хто винен у трагедії 2 травня, то незабаром у нього можуть виникнути сумніви в тому, хто вбив Небесну сотню і почав війну на Донбасі".
Народний депутат від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко резонно зауважила, що Зеленський повторив тези російської пропаганди. "Ідеологічні і політичні цілі тих, хто у травні 2014-го планував повстання в Одесі, відомі всім, крім Зеленського. Це - створення "Одеської народної республіки", захоплення Бесарабії, повне відрізання України від виходу до Чорного моря".
Реакцію проукраїнської частини одеситів на заяву президента висловив директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд. Відомий художник упевнений, що без трагедії 2 травня сьогодні не було б єдиної країни, а Одеса могла б стати для України ще одним Донецьком, Луганськом та Кримом.
Отже, на кого була розрахована тональність звернення про події в Одесі. Базовий електорат Зеленського аполітичний, і як би об'єднавчий меседж президента з нового відео їм далекий і не зрозумілий. Зате все гранично ясно для тих, хто цікавиться політикою. Для тих, хто займає проукраїнську позицію, не викликає сумнівів, що події в Одесі шість років тому були спровоковані Росією, а 2 травня українські патріоти не дали перетворити її в ОНР. Тобто для них нібито необізнаність Зеленського про винуватців того, що сталося, - ще один маркер його "ватяної" позиції.
Для тих же, хто навесні 2014 р. пристрасно чекав приходу "російської весни", звернення Зеленського також не викликало нічого, крім роздратування. Бо і для них винуватці давно відомі - це "карателі хунти, які знищили мирних протестувальників". Тобто Зеленський зі своєю необізнаністю прийняв бік націоналістів.
Іншими словами, виборців, яким би запав у душу відеоролик Зеленського про Одесу, знайти досить важко.
Між тим, поки президент його записував і показував, в самій Одесі на це 2 травня відбувалося те, на що дійсно варто було б звернути увагу президенту і його команді. На Куликове Поле, "місце прописки" одеського антимайдану, прийшли вшанувати пам'ять "героїв" дуже багато людей. Мало того, серед них виявилися депутати Верховної Ради від "Слуги народу" Артем Дмитрук та Олексій Леонов, які поклали квіти Геннадію Кушнарьову, померлому за те, щоб Одеса стала "російським містом".
Симптоматично, що в той же день поблизу Куликова Поля відбулися сутички з-за того, що одному з учасників акції не сподобалося, що інший говорить українською мовою. До конфлікту приєдналися ще кілька людей, але бійку вдалося швидко зупинити.
В цілому те, що відбувається, виглядає як програш Києвом інформаційної війни за Одесу і одеситів, з-за чого шість років тому вже пролилася кров. В Офісі президента закривають очі на серйозну небезпеку, замість цього надмірно реагуючи на управлінські ініціативи мерів інших обласних центрів, йдеться насамперед про міського голову Черкас Анатолія Бондаренка. Між тим, якщо і боятися повзучої федералізації, то осередком цього процесу скоріше стане саме Одеса, а не міста Центральної чи Західної України.
Тим, хто генерує ідеї для звернень Зеленського і пропонує їх записувати президенту, варто було б зрозуміти, що не на все, що відбувається в державі, варто реагувати відосіками. Така тактика добре сприймалася рік тому, під час виборчої кампанії, і, можливо, якийсь час після неї. Але технологія "і вашим, і нашим", яку продовжує практикувати президент, більше не працює - основній масі вона байдужа, а ось у небайдужих українців викликає скоріше роздратування, а то й ненависть.
