Подвійний конфуз. Чи подасть у відставку Баканов через закон про реформу СБУ

Українська делегація прилетіла до США із двома невиконаними домашніми завданнями. Нагадаємо, що 1 вересня Володимир Зеленський у спільній заяві з Джо Байденом пообіцяв "негайне обрання" нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та "реформування Служби безпеки України шляхом упорядкування та чіткого визначення її повноважень та посилення правил, що захищають права людини та забезпечують ефективний громадський нагляд". Зі свого боку, Байден пообіцяв підписання нової Хартії стратегічного партнерства двох країн.

І ось наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у супроводі керівника ВП Андрія Єрмака та інших діячів прилетів до Вашингтона, щоб 10 листопада разом із держсекретарем США Ентоні Блінкеном підписати Хартію. Але ні нового керівника САП, ні закону щодо реформування СБУ досі немає.

І це не тому, що часу не вистачило. Конкурс на керівника САП та його заступника було оголошено ще 21 січня. І він досі триває. 28 жовтня відбувся передостанній етап – практичне завдання. Можна було встигнути до 10 листопада і результати оголосити, провести останній етап (співбесіда), і переможця назвати, і на посаду його призначити. Але Зеленський та Єрмак цього не забезпечили, хоча йдеться про особисту публічну обіцянку Зеленського Байдену.

Демонстрація недовіри

Аналогічна історія — із законопроектом №3196-д про реформу СБУ. Його було прийнято у першому читанні ще 28 січня. Реформування СБУ є однією з умов євроатлантичної інтеграції України. Допомога у цій реформі надає Міжнародна консультативна група з числа представників консультативної місії ЄС, представництв ЄС та НАТО та посольства США. За участю цієї групи законопроект №3196-д було підготовлено до другого читання. 7 вересня його було включено до порядку денного сесії парламенту. 22 вересня співавтор проекту, заступник голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла повідомила, що комітет схвалив проект і що парламент зможе проголосувати за нього вже 5 жовтня.

Однак натомість проект був фактично заблокований Банковою. Більше того, західним партнерам стало відомо про плани внести до проекту нові поправки, які не узгоджені з Міжнародною консультативною групою. 5 жовтня посли країн G7 відреагували на це заявою, в якій наголосили на "важливості якнайшвидшого ухвалення Верховною Радою закону про СБУ без внесення подальших правок".

У жовтні було два пленарні тижні (5-8 та 19-22 жовтня), але "слуги народу" знайшли собі важливіші заняття, ніж реформа СБУ. 22 жовтня Ірина Верещук, яка також була співавтором законопроекту №3196-д, повідомила, що він "стоїть у плані на перші числа листопада". Але на пленарному тижні 2-5 листопада проект знову не було розглянуто. І це означало, що Кулеба та Єрмак поїдуть до Блінкена без реформи СБУ.

Якби причини затримки були суто технічними, то, напевно, Кулеба та Єрмак зуміли б переконати західних послів у тому, що хвилюватися нема чого. Проте реакція посольств була зовсім іншою. Вони публічно окреслили свої побоювання у статті, що вийшла на "Європейській правді" 8 листопада.

"Ми, представники ЄС, НАТО та Сполучених Штатів, рішуче підтримуємо законопроект №3196-д, внесений на розгляд парламенту. Якщо законопроект у поточній редакції буде прийнятий та повноцінно втілений, він стане фундаментом для комплексного реформування СБУ відповідно до європейських та євроатлантичних принципів та провідною практикою". Тут ключові слова — "у поточній редакції" (тобто без неузгоджених "правок") і "повноцінно втілений". У статті спеціально виділено, що "є і наступний важливий крок" — "своєчасне ухвалення так званого "сателітного" закону, який внесе всі необхідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу України".

Статтю підписали керівники консультативної місії ЄС, представництв ЄС та НАТО та посольства США. У той же день посли країн G7 виступили із заявою про те, що вони "підтримують погляди в цій статті. Прийняття як законопроекту №3196-д, так і повністю узгодженого супутнього закону критично важливе для початку реформи СБУ. Це посилить здатність України захистити себе від гібридної війни та інших загроз національній безпеці".

Така реакція посольств це фактично демонстрація недовіри. Посли вважали за необхідне підкреслити свою пильну увагу до подальшої долі реформи СБУ, щоб Банкова не надумала включити до законопроекту №3196-д та "сателітний" закон неузгоджені положення.

Що не подобається Баканову

Реформа СБУ має два найважливіші елементи. І обидва вони від початку зустріли сильний опір голови СБУ Івана Баканова. Своє невдоволення він висловлював публічно, говорячи про необхідність внесення змін до законопроекту. Тому побоювання західних послів виникли не на порожньому місці.

Першим найважливішим елементом є зниження чисельності СБУ до 20 тис. до кінця 2024 р. Чинним законодавством встановлено загальну чисельність СБУ 27 тис. у звичайний час і 31 тис. в особливий період (зараз у нас саме особливий період). Скорочення буде поетапним: 2022-го — до 25 тис., 2023-го — до 22 тис., 2024-го — до 20 тис. Таким чином, протягом трьох років (2022-2024) чисельність СБУ має бути скорочена більш як на третину. Баканов наполягає, що це скорочення потрібно розтягнути на шість років. Міжнародна консультативна група категорично проти, тим більше що вона вже пішла йому назустріч, погодившись скоротити СБУ до 20 тис., а не до 17 тис., як спочатку планувалося.

Другий найважливіший елемент — поступове позбавлення СБУ функцій досудового розслідування. Слідчі повноваження перейдуть від СБУ до правоохоронних органів, які спеціалізуються саме на розслідуванні злочинів, таких як Бюро економічної безпеки та Державне бюро розслідувань.

Згідно із законопроектом, цей процес відбуватиметься поетапно. З середини 2022 р. передбачається звуження слідчих повноважень СБУ до розслідування лише випадків шпигунства, тероризму та державної зради. За цими статтями СБУ зможе проводити досудове розслідування до кінця 2024 р., після чого СБУ перетвориться на суто контррозвідувальний орган, аналогічний спецслужбам країн ЄС та НАТО.

Сателітний закон необхідний для того, щоб передача слідчих повноважень СБУ іншим правоохоронним органам відбулася саме так, як планується. Цього проекту ще немає, над ним працює Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Західні посли заспокояться лише тоді, коли будуть прийняті обидва закони, і лише в тому випадку, якщо "сателітний" закон буде говорити про передачу слідчих повноважень від СБУ до інших органів рівно в ті строки, які записані в законопроекті №3196-д.

Мотиви опору Баканова зрозумілі: вже наступного року його вплив дуже ослабне. З 1 липня 2022 р. слідчі повноваження СБУ мають різко звузитися, і саме тому чисельність СБУ має скоротитися до кінця року з 31 до 25 тис. Схоже, у західних посольствах побоюються, що для Зеленського бажання Баканова можуть виявитися важливішими за обіцянки, дані Байдену .

Мар'яна Безугла 8 листопада анонсувала, що проект №3196-д буде прийнято вже цього місяця : "У листопаді ми плануємо його проголосувати. Зараз якраз опрацьовуємо можливість винести його на голосування протягом найближчих трьох пленарних тижнів, які будуть відповідно до зміненого календарного плану сесії". Посли у своїй статті наголосили: "Ми закликаємо всі політичні партії у Верховній Раді скористатися цією історичною можливістю і невідкладно ухвалити цей закон. Це стане важливим кроком на шляху України до ЄС та НАТО".

Припустимо, все скінчиться без скандалів і обидва закони будуть ухвалені в тому вигляді, як хочуть їх бачити західні посли. Але це вже не виправить іміджевих втрат, які зазнав особисто Зеленський у стосунках із Байденом. У Вашингтоні тепер вважають, що потрібно багаторазово голосно нагадувати Києву, щоб досягти виконання обіцянок. Навіть якщо Баканов подасть у відставку, це, напевно, вже нічого не виправить.