Невловимий полковник Хутір. Навіщо "вбивцю" Мотороли і Гіві відрядили в Крим
Пропагандистам здалося мало байок про майбутнє настанні ВСУ і вони вирішили переключитися на вкрай болючу для росіян тему - Крим.
Все та ж прес-служба МДБ ЛНР" заявила буквально наступне: "Міністерством державної безпеки Луганської Народної Республіки отримана оперативна інформація про прибуття на кордон з Кримом диверсійно-розвідувальних груп СБУ, які діяли в Донбасі".
При цьому в хід пішла давня байка про диверсійній групі, якою керує якийсь "начальник Департаменту контррозвідки СБУ" "полковник Сандурский Анатолій Вікторович", нібито "відомий під позивним "Хутір". Немає нічого дивного, що цей фейк з радістю підхопили найзапекліші російські пропагандисти - від телеканалу "Зірка" до "Російської весни".
Взагалі в останні півтора року для луганських окупаційної влади та їх медійних маріонеток "Хутір" стало таким же мемом як навесні 2014 р. були автобуси з бандерівцями, які ось-ось повинні були приїхати в Донецьк і Луганськ наводити порядок.
Нагадаємо лише деякі найбільш яскраві моменти.
У березні 2017 р. тодішній "міністр держбезпеки ЛНР", а нині голова цілої невизнаної республіки Леонід Пасічник заявив, що за організацією вбивств Михайла Товстих (більш відомого в певних колах як "Гіві") і глави "управління Народної міліції ЛНР" Олега Анащенко стоять службовці 8-го полку ЗСУ.
Тоді незрозуміло до чого Пасічник додав, що "в СБУ створено спеціальний відділ, який займається безпосередньо організацією диверсійно-терористичної діяльності на території республік і Росії. Начальник департаменту контррозвідки СБУ - полковник Сандурский Анатолій Вікторович, позивний Хутір". Потім були спроби "пристебнути" всюдисущого "Хутора" і до теракту, в якому загинув інший польовий командир "ДНР" - "Моторола".
З адекватністю навіть медійних осіб "республік" з кожним днем стає все гірше і гірше. Чого вартий, наприклад, пропозицію товариша Пушилина (який представляє ОРДО на переговорах у Мінську) на засіданні спільної комісії 5 вересня про те, що "шкільне" перемир'я необхідно доповнити спеціальним заходом контролю - забороною на диверсійну (!) і терористичну (!) діяльність, а також закріпити цю пропозицію письмово".
Або, наприклад, наполегливе пропозицію російської делегації почати розслідування загибелі Олександра Захарченко спеціальною комісією "під егідою ОБСЄ". У європейців це викликало масу питань - в плані того, що розслідування загибелі громадянина України на території України має відбуватися виключно силами місцевих правоохоронних органів. У цьому плані, до речі, вони сильно рацію - після анексії Криму і війни на Донбасі наші законодавці так і не зважилися, що робити зі статусом тих громадян України, які відкрито воюють проти української армії або служать у силових органах РФ, маючи формально українське громадянство.
Зате зроблена спроба якимось чином обмежити перебування громадян РФ в Криму. Мова йде про те, що 5 вересня Верховна Рада підтримала за основу законопроект № 7017, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону громадянами країни-агресора. "За" проголосував 241 народний депутат.
Законопроект передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років за незаконне перетинання держкордону України росіянами (або особами з іншим громадянством на користь РФ). Зокрема, мова йде про попаданні на територію України поза пунктами пропуску, без необхідних документів або з документами, що містять недостовірні відомості. Якщо таке порушення вчинено повторно або групою осіб, посилюється відповідальність - позбавлення волі від 3 до 5 років. Найсуворіше покарання передбачається за наведене порушення із застосуванням зброї - позбавлення волі до 8 років. При цьому на даний момент промови про перенесення цих норм закону на окуповані території Донбасу немає.
Повертаючись до вбросам з боку окупаційних маріонеток про нібито українських диверсантів, які були перекинуті в Крим, варто відзначити, що цей фейк з'явився дуже вчасно. Зараз російські окупаційні влади в Криму дуже потребують якоїсь "ударної" інформації (а ще краще якому-небудь події), яка була відвернула від ситуації в Армянську, де масштаби техногенної катастрофи деякі спостерігачі вже порівнюють з другим Чорнобилем.
Тим більше, що тема "українські диверсанти в Криму" вже відпрацьована на всіх рівнях. Перші повідомлення від ФСБ Росії про захоплення бійців зі складу "диверсійно-терористичної групи "Правого сектора" в окупованому Криму з'явилися ще в кінці травня 2014 р. Після цього повідомлення про затримання з'являлися в місцевій пресі з завидною регулярністю - фактично будь-яка людина, який на думку влади був неблагонадійним, оголошувався українським диверсантом.
Дійшло до того, що в серпні 2016 р. після перестрілки між бійцями загону "Вимпел" ФСБ і місцевими оперативниками, в результаті якої загинув підполковник Роман Каменєв, була придумана героїчна історія з проривом української диверсійної групи. І для підтвердження шизофренічної версії були затримані перші потрапили на очі українці - Євген Панів і Андрій Захтей. Останній згодом виявився проросійським провокатором, який навесні 2014 р. був одним з активістів "російської весни" на півострові і в результаті він був відпущений нібито "за співпрацю зі слідством".
Панів хоч і служив по мобілізації у ЗСУ, а в батальйоні територіальної оборони (!) і не мав ніякого відношення до Головному управлінню розвідки, як це вже два роки намагаються довести росіяни. По всій видимості, дуже близька до істини версія про те, що уродженець Енергодара Запорізької області просто приїхав до окупованого Крим відпочивати або за іншими даними - працювати.
Таким чином, з одного боку - заяви про диверсантів явний вкидання, з іншого боку - варто уважно придивлятися до ситуації в окупованому Криму, де "під шумок" можуть зробити якийсь теракт і списати на Україну.
