Попри сумнівні статки, голова Госпсуду Києва Босий не став фігурантом кримінальних справ, – блогер
Голова Господарського суду міста Києва Вадим Босий міг би отримати до 5 років тюремного ув’язнення у разі доведення приховування ним доходів та фактів незаконного збагачення. Проте Національне агентство з питань запобігання корупції не має наміру перевіряти його декларацію попри наявні обґрунтовані підозри в сумнівному характері статків посадовця, стверджує громадський діяч і блогер Сергій Бондаренко
Автор наводить фрагменти з листування громадських активістів з НАЗК щодо виявлених фактів ймовірного незаконного збагачення Босого та відповідей Нацагентства. Зокрема, активісти інформують про ймовірно фіктивне розлучення судді: через три роки після нібито розторгнення шлюбу, у пари народилась ще одна дитина, суддя продовжував здійснювати з колишньою коханою спільні подорожі, на неї були записані квартири й машини, якими Босий згодом користувався. Завдяки ж фіктивному "розлученню", суддя отримав можливість легально не вносити дружину і дітей (та записані на них статки) до декларації.
Серед іншого, активісти вказують на придбання на ім’я дружини й доньки елітних квартир і паркомісць на Печерську, а також кількох квартир у ЖК "Паркові озера" на ім’я дружини й матері судді. Натомість батько подарував синові 2,5 млн готівкою та придбав дороге авто, що не відповідає його реальному майновому стану.
Втім, відзначає Бондаренко, перелічені факти не зацікавили НАЗК. У відповіді активістам Агентство відзначає, що під час здійснення моніторингу способу життя перевіряються, зокрема, обставини набуття активів та майна після 28.11.2019 – дати набрання чинності законом, яким передбачена відповідальність за набуття незаконних активів. "Водночас, … у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються", йдеться у відповіді НАЗК.
Автор зазначив, що обмеження щодо проведення перевірок під час воєнного стану стосуються виключно декларацій, термін подачі яких припадає на період дії воєнного стану. А оскільки звернення активістів стосується періодів до 2021 року – ніщо не заважає НАЗК провести відповідні перевірки. Тим більше, що закон "Про запобігання корупції" не містить жодних обмежень щодо здійснення НАЗК своїх функцій у період воєнного стану. "Таким чином, можна припустити, що НАЗК самостійно – або з подачі інших органів або персоналій – не бажає брати до уваги очевидні ознаки ймовірного незаконного збагачення з боку голови Господарського суду м. Києва. Причина може бути вагомою, бо результати перевірки НАЗК можуть відкрити простір для роботи іншого антикорупційного органу – НАБУ. Якщо дані підтвердяться, мова може йти про фіктивне розлучення і, відповідно, про приховування доходів та про незаконне збагачення (це стаття 368-2 КК України, санкція якої передбачає до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади на строк до 3 років)", — пише Бондаренко.
Блогер також відзначив, що для голови НАЗК Олександра Новікова такі справи, як справа Вадима Босого – це один з індикаторів прозорості й ефективності діяльності агентства. "Зокрема, у нещодавно оприлюдненому аудиторському звіті про роботу відомства йдеться про неефективність механізму "швидких" перевірок замість належного контролю правильності та повноти заповнення декларацій, а також про фактичну залежність НАЗК від рішень і "побажань" Офісу президента. Відомо, що за судову систему на Банковій відповідає заступник глави Офісу Андрій Смирнов, а за силовий блок – Олег Татаров. Навіть незалежний аудит фіксував факти небажання НАЗК самостійно проводити глибинні перевірки, моніторинг і відслідковування конфлікту інтересів там, де вони зобов’язані робити це по закону. Тож цілком можна припустити, що цього разу із суддею Босим йдеться про такий самий випадок. Тим більше, що він сам – як розповідають джерела в його оточенні – останнім часом неодноразово хизувався знайомством з "сильними світу" з Банкової", — підкреслює автор.