Головні лузери місцевих виборів. Хто і скільки переплатив за голоси

За даними ЦВК, на виборах 25 жовтня свої виборчі списки висунули місцеві організації 144 політичних партій. Звичайно, переважна більшість цих партій показали результат, близький до нульового. Однак серед лузерів є свої чемпіони.

Щоб визначити чемпіонів з лузерства, потрібно порівнювати партії не за абсолютними результатами, наприклад, за кількістю отриманих мандатів, а за коефіцієнтом корисної дії (корисного, зрозуміло, для партії; що стосується користі для держави і народу — це зовсім інша тема). Мається на увазі відношення витрачених зусиль (фінансових, людських, організаційних) і кінцевого результату. Іншими словами, чиї виборці виявилися "золотими", а то і "діамантовими" — для яких партій вартість однієї галочки в бюлетені виявилася найбільшою.

Зрозуміло, що зараз скласти такий рейтинг з точними цифрами неможливо. Ще немає остаточних результатів виборів, як і немає достовірних оцінок, витрачених партіями ресурсів. Проте можна назвати чотири партії, які напевно потраплять у будь-який об'єктивний рейтинг лузерів виборчої кампанії-2020.

"Перемога Пальчевського"

Про реєстрацію своєї партії бізнесмен Андрій Пальчевський оголосив 1 липня 2020 р. А у вересні вона розгорнула масштабну кампанію. За інформацією Bihus.info, її головним фінансовим донором став нардеп від ОПЗЖ, "київський смотрящий" Вадим Столар. Журналісти відзначали, що виборчу кампанію Пальчевського вів близький до Столара політтехнолог Сергій Влащенко, син телеведучої Наталії Влащенко, яка довгий час працювала на телеканалах Медведчука.

За відомостями, наявними на даний момент, Пальчевський провів кампанію за гроші Вадима Столара і частково — Іллі Павлюка. За найскромнішими підрахунками, на зовнішню рекламу та інші статті витрат було витрачено близько $10 млн плюс безліміт на каналах Медведчука.

Серед усіх 144 партій, які брали участь у виборах, "Перемога Пальчевського" виділялася особливо нахабними і безсоромними маніпуляціями. Так, у Facebook розганялися результати "соціологічних опитувань", за якими Пальчевський на виборах мера Києва вже дихав у потилицю Віталію Кличку. Громадянська мережа "Опора" настільки вразилась цим феноменом, що присвятила йому спеціальне розслідування "Як витратити мільйон на просування фіктивних рейтингів".

Утім, партія намагалася ввести в оману не тільки виборців, а й своїх спонсорів, зображуючи із себе силу всеукраїнського масштабу. "Перемога Пальчевського" висунула свої списки не тільки в Київську міськраду, але і в Київську облраду і майже в усі міськради і райради на Київщині, а також у Харківську і Одеську міськради і відповідні облради.

А за підсумками голосування вийшли практично нульові результати майже всюди. Зокрема, в Києві Пальчевський, за даними екзитполу групи "Рейтинг", отримав 4,5% на виборах мера, а "Перемога Пальчевського" набрала всього лише 3,9% — тобто не подолала 5%-ний бар'єр і не матиме в Київраді жодного мандата.

Однією з головних причин провалу стала порожнеча смислів кампанії. Справді, що бачили виборці? Що самозакоханий Пальчевський пропонує їм проголосувати за його перемогу. Але що принесе їм його перемога, крім нових казок? Відповіді на це питання виборці так і не почули.

"За майбутнє" Палиці

Партія "За майбутнє" створена на основі однойменної депутатської групи у Верховній Раді, яка об'єднує 24 мажоритарників, в основному — близьких до Ігоря Коломойського. Очолив партію нардеп Ігор Палиця — давній партнер Коломойського в бізнесі і політиці. Електоральною вотчиною Палиці є Волинь — там він очолював облраду і продовжував контролювати її після обрання до Верховної Ради. Тому цілком очікувано партія "За майбутнє" 25 жовтня стала лідером на Волині і, зокрема, провела свого кандидата Ігоря Поліщука на посаду мера Луцька.

Ще в двох регіонах франшизою "За майбутнє" успішно скористалися відомі місцеві політики. У Черкасах лідером гонки за пост мера став діючий мер Анатолій Бондаренко, а в Полтаві — ексмер Олександр Мамай. Але їх умовна приналежність до "За майбутнє" навряд чи дозволяє говорити про посилення впливу команди Палиці у всеукраїнському масштабі.

Тим часом партія "За майбутнє" посилено піарила себе саме як політична сила всеукраїнського значення, яка, мовляв, легко пройде в новий парламент. За кількістю висунутих кандидатів до облради на виборах 25 жовтня партія "За майбутнє" увійшла в трійку лідерів (1495), поступившись тільки партіям "Батьківщина" і "Слуга народу" і обігнавши "Європейську солідарність" (1446).

За даними "Опори", партія "За майбутнє" стала абсолютним чемпіоном за витратами на політичну рекламу в Facebook — більше $385 тис. за період з 5 вересня по 20 жовтня. Це більше, ніж у двох найближчих конкурентів — партій "Наш край" і "Слуга народу" — разом узятих. При цьому, як зазначає "Опора", партія "За майбутнє" створила в Facebook одну з найбільших мереж регіональних сторінок — 104 сторінки, що повинно було забезпечити всеукраїнську спрямованість таргетингу партії.

У цілому, за різними підрахунками, Палиця витратив на ці вибори близько $18-20 млн. З чуток, це були в основному його гроші — Коломойський підсобив у першу чергу безлімітним телевізором.

Однак майже всюди, за винятком кількох областей, партія показала результат близько нуля. Зокрема, в столиці, за даними екзитполу групи "Рейтинг", партія набрала лише 0,7% на виборах до Київради, а висуванець "За майбутнє" Сергій Гусовський отримав на виборах мера 0,6%.

Однією з головних причин поразки "За майбутнє" стало, як і в випадку з Пальчевським, відсутність сенсів. Самою назвою своєї партії Палиця цинічно зізнався, що він продає майбутнє. Але яке саме майбутнє він продає — залишилося котом у мішку. Подібна фішка спрацювала в минулому році, але зараз така казка виявилася непродаваною. Недарма за партією навіть закріпилася неофіційна назва "За Майбах".

"Батьківщина" Тимошенко

У минулому році в першому турі президентських виборів Юлія Тимошенко посіла третє місце — 13,4%, а її партія "Батьківщина" на парламентських виборах теж стала третьою, хоч і з гіршим результатом — 8,18%. На нинішніх виборах "Батьківщина" була однією з найактивніших. Вона стала чемпіоном за кількістю кандидатів до облради (1577), обігнавши "Слугу народу" (1539).

Однак за підсумками голосування 25 жовтня "Батьківщина" різко відстала від трійки лідерів і майже ніде не показала високих результатів. Тобто у Тимошенко і її партії вже немає електоральної цитаделі, де вона мала б міцні позиції.

Зокрема, в столиці, де колись Тимошенко була загальною улюбленицею, зараз, за даними екзитполу групи "Рейтинг", "Батьківщина" набрала скромні 6,6% на виборах до Київради, а партійний кандидат Олексій Кучеренко отримав на виборах мера 6,3%.

На цих виборах Тимошенко не змогла запропонувати виборцям нічого, крім себе, коханої. Фактично вона не зуміла знайти для своєї партії ніяких нових меседжів, які привернули б до неї нових прихильників. І вона так і не створила собі ідеологічну нішу, на відміну від ОПЗЖ і "Європейської солідарності", які утримуються на плаву саме завдяки тому, що мають добре помітне ідеологічне обличчя.

"Наш край" Шахова

Нарешті, в число головних лузерів нинішніх виборів увійшла ще одна партія, яка вела дуже активну виборчу кампанію. Це партія "Наш край". Вона увійшла в п'ятірку передовиків по числу кандидатів до облради (1257), обігнавши ОПЗЖ (1247).

Крім того, за даними "Опори", партія "Наш край" посіла друге місце (після "За майбутнє") за витратами на політичну рекламу в Facebook — більше $173 тис. за період з 5 вересня по 20 жовтня. Це більше, ніж у партії "Слуга народу" ($164 тис.). Фішкою "Нашого краю" стали відеоролики — мабуть, політтехнологи партії вирішили перейняти досвід "слуг народу". Особливо виділилася сторінка "Наш край Одеса", яка публікувала виключно відеоролики з кандидатом у мери міста Євгеном Червоненком, частина з яких — це перекручені сцени з російського серіалу "Ліквідація" (підкреслимо, забороненого для трансляції в Україні).

Взагалі партія "Наш край" старанно позиціонує себе як всеукраїнська. Зараз у неї три співголови: нардеп від Луганщини Сергій Шахов, нардеп від Одещини Антон Кіссе і колишній перший заступник голови Київської МДА (в 2010-2013 рр.) Олександр Мазурчак. Однак на виборах партія майже всюди провалилася.

Зокрема, в столиці, за даними екзитполу групи "Рейтинг", партія набрала лише 0,6% на виборах до Київради, а висуванець "Нашого краю" Шахов отримав на виборах мера всього лише 0,2%. В Одесі Червоненко набрав близько 3%, а "Наш край" — ще менше.

Партія намагалася продати виборцям казку про професіоналів, які, мовляв, прийдуть і наведуть порядок. Але реально вона змусила над собою сміятися — наприклад, низькопробними роликами про Червоненка, які ніяк не в'яжуться з професіоналізмом градоначальника. А потуги створити рімейк "слуг народу" виявилися нікому не потрібними.