"Точно колись". Що Україна отримала від НАТО замість запрошення до Альянсу

Приймати Україну чи ні — це питання вже не стоїть. Риторика "можливо, колись" остаточно пішла в минуле — тепер у тренді "точно колись"

Саміт НАТО у Вашингтоні був бенефісом Джо Байдена і фокусувався, звісно, не лише на Україні. Проте для лідерів країн Альянсу українська тема була не просто однією з важливих — вона була найбільш гострою та болісною. І відповіді вони шукали не лише тактичні (скільки озброєнь потрібно знайти для ЗСУ), а й стратегічні: яким чином прийняти Україну до НАТО.

Замість 5-ї статті

Зрозуміло, що доки частина української території окупована Росією, Україну не приймуть до НАТО. Досі не було прецедентів, щоб до Альянсу приймали частину країни. А прийняти цілу Україну означає автоматично активувати статтю 5 Північноатлантичного договору, згідно з якою збройний напад на одного члена Альянсу вважається нападом на всіх членів.

Однак саміт міг дати Україні invitation — запрошення до Альянсу. Можна назвати дві причини, чому цього не сталося.

Одна причина — це саботаж з боку друзів Путіна, таких як угорський прем'єр Віктор Орбан. Але Орбана можна вмовити, і доказ тому — переговори про вступ України до Євросоюзу.

Більш вагомою є другв причина — небажання лідерів деяких ключових країн Альянсу, зокрема Байдена. Можна приписувати їм безліч будь-яких негативних мотивів. Але достатньо того факту, що вони на даний момент не впевнені на 100% у здатності України повністю відновити свою територіальну цілісність. Без цього запрошення буде векселем, який не можна реалізувати.

Водночас саміт НАТО, повторимо, був бенефісом Байдена. Це був ювілейний саміт, присвячений 75-річчю Альянсу, і Байдену було важливо підкреслити свої успіхи в його зміцненні та розширенні. " Я той хлопець, який розширив НАТО, — нагадав він в інтерв'ю Джорджу Стефанопулусу з ABC News. — Ніхто не вірив, що я зможу його розширити". Дійсно, 4 квітня 2023 року повноправним членом НАТО стала Фінляндія, а 7 березня 2024 року — Швеція.

У цьому плані Байдену було б вигідно представити Україну як ще одну країну, яка "ось-ось" вступить до Альянсу. Старе формулювання про "відчинені двері", звичайно, нікого б не надихнуло. Держсекретар США Ентоні Блінкен два місяці тому, як ми пам'ятаємо, привіз до Києва нову формулу: "Ми наближаємо Україну до НАТО, а потім і до її вступу. Ми подбаємо про те, щоб міст України до НАТО був міцним та добре освітленим". З того часу обіцянка Україні "мосту в НАТО" неодноразово повторювалася. Потрапила вона і до декларації Вашингтонського саміту. Але там з'явилося і нове формулювання: "незворотний шлях" (irreversible path) до членства в НАТО.

На додаток до Рамштайну — Вісбаден

Втім, щоб слова звучали переконливо, вони мають підкріплюватися справами. У декларації саміту лідери країн Альянсу оголосили про рішення створити NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine), що приблизно перекладається як "ініціатива НАТО щодо допомоги та навчання для України у сфері безпеки". NSATU "підтримуватиме трансформацію сил оборони та безпеки України, забезпечуючи її подальшу інтеграцію з НАТО", йдеться у декларації.

У заяві Ради Україна — НАТО пояснюється, що NSATU координуватиме надання Україні членами Альянсу та партнерами військової підготовки, техніки, матеріально-технічного забезпечення. "Вона буде забезпечувати посилену, прогнозовану та узгоджену допомогу Україні у сфері безпеки у довгостроковій перспективі, посилюючи підтримку, яку країни НАТО та країни-партнери вже надають Україні. Ініціатива NSATU, яка діятиме на території держав — членів НАТО, зміцнить нашу поточну співпрацю щодо трансформації сил оборони та безпеки України, щоб підвищити здатність України захищати себе зараз та стримувати будь-яку російську агресію у майбутньому", — йдеться у заяві.

Напередодні саміту старший радник у Європі Ради національної безпеки США Майкл Карпентер розповів журналістам, що в рамках NSATU на військовій базі США у Вісбадені (Німеччина) "ціле командування перебуватиме для підтримки України в координації навчання, у логістиці, у допомозі з забезпечення безпеки, в розвитку збройних сил, і це стане тим мостом до членства, який поставить Україну в становище, при якому, коли буде політична воля прийняти Україну в Альянс, Україна буде повністю готова з першого ж дня підключитися і працювати з іншими членами Альянсу".

Умови для України

На початку липня глава місії України при НАТО Наталія Галібаренко в інтерв'ю Politico заявила про бажання Києва, щоб саміт НАТО дав Україні irreversible path. "Ми хотіли б, щоб [союзники] визначили незворотний шлях України до членства в НАТО, — сказала вона. — Ми не просимо чогось екстраординарного".

Це побажання виконане. І Володимир Зеленський на прес-конференції у Вашингтоні наголосив: "Ми маємо сильне формулювання щодо незворотності руху України до НАТО. Кожен крок наближає нас до членства. Ми робимо і робитимемо все, щоб настав день, коли Україну запросять стати членом НАТО".

Однак у формулюванні про "незворотність" зазначено умову: мають бути реформи. І це не просто риторика. Лідери країн НАТО не хочуть чути звинувачень у тому, що вони витрачають мільярди доларів та євро західних платників податків на те, щоб українська влада згортала демократію та вільний ринок.

Тому важливим є контекст, у якому лідери країн НАТО використали слова про "незворотній шлях" і "міст у НАТО" для України. Ось що сказано у декларації Вашингтонського саміту: "Майбутнє України — в НАТО. Україна стає все більш функціональною та політично інтегрованою з Альянсом. Ми вітаємо конкретний прогрес, досягнутий Україною після Вільнюського саміту у необхідних демократичних, економічних реформах та реформах у сфері безпеки. Оскільки Україна продовжує цю життєво важливу роботу, ми продовжуватимемо підтримувати її на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. Ми підтверджуємо, що зможемо направити Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли союзники погодяться і будуть виконані умови. Рішення саміту НАТО і Ради НАТО — Україна у поєднанні з роботою союзників, що триває, утворюють міст до членства України в НАТО. Союзники продовжать підтримувати прогрес України у забезпеченні оперативної сумісності, а також додаткові демократичні реформи та реформи у сфері безпеки, які міністри закордонних справ НАТО продовжать оцінювати за допомогою адаптованої Щорічної національної програми".

Це повторено, дослівно, у заяві Ради Україна — НАТО. Тобто це вже не лише позиція НАТО, а й зобов'язання України.

Щоб Банкова проводила реформи, двері НАТО й надалі будуть для нас відчинені, а міст буде незворотним. На вечері для міністрів закордонних справ країн-членів і партнерів НАТО держсекретар США Ентоні Блінкен обнадіяв свого українського колегу Дмитра Кулебу, що день прийому України до НАТО обов'язково настане: "Дмитре, наші двері залишаються рішуче відчиненими, і ми теж з нетерпінням чекаємо цього дня". На його думку, саміт "абсолютно ясно показав, що НАТО зробить усе можливе, щоб забезпечити довгостроковий успіх України. І це включає міцний міст, який ми побудували для членства".

Сигнали Кремлю

У декларації саміту є також конкретні зобов'язання щодо допомоги Україні. Зокрема, через пропорційні внески країни НАТО мають намір забезпечити мінімальне базове фінансування у розмірі 40 млрд євро протягом наступного року.

Керівники Коаліції можливостей ВПС України — президент США Джозеф Байден, прем'єр-міністр Нідерландів Дік Шуф та прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен — заявили про те, що уряди Данії та Нідерландів перебувають у процесі передачі Україні літаків F-16 американського виробництва за підтримки США. "Процес передачі цих F-16 зараз триває, і цього літа Україна почне експлуатувати F-16, — йдеться у заяві. — Ми вдячні Бельгії та Норвегії за зобов'язання надати додаткові літаки, а також іншим членам Коаліції можливостей ВПС за їх підтримку. Ми віддані. подальшому зміцненню повітряного потенціалу України, який включатиме ескадрильї сучасних багатоцільових літаків четвертого покоління F-16. Коаліція має намір підтримати їх забезпечення та озброєння, а також подальше навчання пілотів для підвищення оперативної ефективності".

Також прозвучала заява президента США Джозефа Байдена, прем'єр-міністра Нідерландів Діка Шуфа, канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем'єр-міністра Італії Джорджи Мелоні, президента Румунії Клауса Йоханіса про надання Україні п'яти стратегічних систем протиповітряної оборони. У тому числі додаткові батареї Patriot, подаровані США, Німеччиною та Румунією; компоненти Patriot, подаровані Нідерландами та іншими партнерами для забезпечення додаткової батареї Patriot; та додаткова система SAMP-T, подарована Італією. Крім того, у найближчі місяці США та партнери мають намір надати Україні десятки тактичних систем ППО, включаючи системи NASAMS, HAWK, IRIS T-SLM, IRIS T-SLS та Gepard. "Наше послання Москві та світу зрозуміле: наша підтримка України сильна і непохитна", — наголошується наприкінці заяви.

У свою чергу, Рада Україна — НАТО оголосила, що НАТО підтримає розробку та впровадження Україною інтегрованої архітектури протиповітряної та протиракетної оборони, а також її перехід до повної оперативної сумісності з НАТО. Сказано й про інші дії щодо переходу України до повної оперативної сумісності з НАТО. Також сторони працюватимуть спільно, щоб отримувати уроки з війни Росії проти України та використовувати їх, у тому числі в галузі стійкості, у нещодавно створеному Спільному центрі Україна — НАТО з аналізу, підготовки та навчання (JATEC) у Польщі. Центр JATEC як спільна структура Україна — НАТО стане однією з найважливіших опор практичної співпраці та підвищить оперативну сумісність України з НАТО. Також оголошено про запуск нових спільних заходів щодо підтримки самооборони України на основі першої Дорожньої карти інноваційної співпраці Україна – НАТО.

Всі ці заяви несуть у собі меседж Кремлю: Захід не має наміру згортати військову допомогу Україні ні в 2024-му, ні в 2025 році. Путін, звісно, може сподіватися, що прийде Трамп і все поламає. Але це ризикована ставка і не факт, що вона спрацює так, як мріє Путін.