Назустріч мирним переговорам. Коли "Паляниця" вдарить по Москві
Україна освоює ще один спосіб примусу Путіна до миру. Це далекобійна ракета-дрон "Паляниця", яка вперше була успішно застосована вранці 24 серпня, на відзначення Дня Незалежності України
Згідно з повідомленням міністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, "Паляниця" вразила військовий об'єкт ворога на тимчасово окупованій території. Однак Володимир Зеленський наголошує, що дальність цього виробу дозволяє вразити два десятки військових аеродромів на території РФ.
Серед них — Саваслейка в Нижньогородській області, розташована за 964 км від Києва. Це більше, ніж від Києва до Москви (756 км) і трохи менше, ніж від Києва до Санкт-Петербурга (1055 км).
"У ракетну програму України входить кластер під назвою "Паляниця". У кластер на сьогодні входять три вироби, випробування першого елемента пройшло позитивно. З чим я і привітав нашу державу, — розповів Зеленський на брифінгу. — Будуть й інші ракети. Дуже потужні. І дуже далекобійні".
Доповнення до Курської офензиви
Дальнобійні ракети власного виробництва потрібні для ударів не тільки по ворожих аеродромах, а й по Москві. Про те, що такі плани є, розповіла британська газета The Guardian, посилаючись на джерела у Києві.
За даними газети, Україна хоче отримати дозвіл від Заходу на використання ракет великої дальності Storm Shadow для ураження цілей у глибині Росії, вважаючи, що це може змусити Москву розпочати переговори щодо припинення бойових дій. "Високопосадовці в Києві припустили, що використання англо-французької зброї в "демонстраційній атаці" покаже Кремлю, що військові об'єкти поблизу самої столиці можуть бути вразливими для прямих ударів. За словами високопоставленого урядовця, Росія розгляне можливість переговорів тільки в тому разі, якщо вважатиме, що Україна здатна загрожувати Москві та Санкт-Петербургу", — повідомляє The Guardian.
Цей розрахунок Києва є логічним. Щоб зупинити Путіна, треба зробити йому боляче.
Кремль донедавна відчував себе господарем становища. Тому він погоджувався лише на такі переговори, на яких Україна погодилася б виконати всі його умови, тобто підписала б фактичну капітуляцію. І Путін міг спокійно ігнорувати дрібні вилазки РДК на територію Білгородщини, як і кілька вікон, вибитих у Москві українськими безпілотниками.
Ситуація змінилася 6 серпня, коли ЗСУ розпочали наступ у Курській області РФ. За три тижні Росія втратила 1257 кв. км території (як показує карта DeepState). Путін спочатку ставив завдання вибити ЗСУ з Курщини "до кінця тижня", але потім відсунув термін до 1 жовтня.
Тобто він уже не може цю проблему ігнорувати, але сподівається, що вона локальна у просторі та часі. Україна хоче, навпаки, щоб із кожним місяцем проблеми Путіна множилися та розширювалися. А щоб Путін не міг їх замовчувати, їх мають відчути мешканці Москви.
Як пише The Guardian, Київ хоче запустити англо-французькі ракети Storm Shadow по центральних районах Росії як "демонстраційні" атаки. Одна з думок у Києві полягає в тому, що якщо Україна зможе завдати удару глибоко всередині Росії, це може спонукати Кремль переглянути свої погляди, розповідає газета.
Втім, за її інформацією, це стратегія Києва поки що не має підтримки США. Україна місяцями лобіювала дозвіл використовувати Storm Shadow проти цілей на території Росії, але без особливих успіхів. Ракети Storm Shadow були розроблені насамперед у рамках англо-французького співробітництва та виробляються європейським спільним підприємством MBDA, яке також має італійського партнера. Але оскільки деякі компоненти ракет поставляються Сполученими Штатами, Білий дім також повинен погодитися на використання Storm Shadow по цілях в Росії. "Досі він відмовлявся це робити, побоюючись ескалації конфлікту", — констатує The Guardian.
Дальнобійна ракета-дрон "Паляниця" українського виробництва може стати чудовою заміною Storm Shadow у цій ролі. І тут страхи Вашингтона не будуть для нас стримуючим фактором. Чи будуть?
Конкуренція цілей
За словами Камишіна, ракета-дрон – це наступний крок в еволюції українського defense tech після мінометних і артилерійських дронів. Як пояснює Зеленський, Україна запустила грантову програму для приватних ракетних проектів, інвестувала в державні конструкторські бюро, провела дерегуляцію для стимуляції цієї галузі, і "Паляниця" — це перший результат цих зусиль.
Звісно, це чудова легенда для медіа. І чомусь здається, що західні партнери однозначно підтвердять, що всі вироби під брендом "Паляниця" — це власні українські розробки та суто українське виробництво.
Навіть якщо там будуть західні (зокрема, американські) компоненти, Вашингтон не накладатиме заборону на використання цих ракет по території РФ. Це можна стверджувати впевнено, бо Зеленський уже анонсував удари відплати "Паляницями" по цілях на ворожій землі.
"Наш ворог знатиме, що таке відплата по-українськи. Гідна, симетрична, далекобійна. Знатиме, що в кожну точку РФ, яка є джерелом небезпеки для життя нашої держави й наших людей, рано чи пізно прилетить українська відповідь", — пообіцяв він українцям. вранці у День Незалежності. Якщо ці слова пролунали, значить, Вашингтон не проти.
Однак це ще не означає, що ми зможемо бити "Паляницями" по Москві. Швидше за все, Україна виробляє ракети не за власний кошт, а за гроші США та інших країн НАТО. Тому західні партнери, напевно, можуть радити, яким цілям надати пріоритет.
Поки що Москва і Санкт-Петербург не виглядають, з військової точки зору, важливішими цілями за ворожі військові аеродроми, звідки злітають літаки для атаки по цілях в Україні. Якщо Україна зуміє налагодити виробництво "Паляниць" у достатній кількості, то розумніше використовувати їх насамперед для того, щоб створити у росіян гострий дефіцит бомбардувальної авіації. Це має різко знизити ефективність усієї російської армії, адже головною зброєю, яка забезпечує російський наступ на Донеччині, є КАБи (кориговані авіаційні бомби). І якщо ми зуміємо знищити носіїв цих КАБів, то наступ ворога захлинеться. Також стане легше Харкову та іншим прифронтовим містам.
Зеленський, схоже, саме тому акцентує на ворожих аеродромах. Вони вже стоять у списку схвалених цілей.
З точки зору пропагандистського ефекту, успішні удари по авіабазах можуть бути більш переконливими та вражаючими, ніж удари по Москві. До того ж сумнівно, щоб удари по Москві були здебільшого успішними — таки там ППО потужніша, ніж будь-де ще в РФ.
Якщо ми почнемо знищувати ворожі аеродроми один за одним, це врешті-решт змусить Путіна перебазувати свою авіацію за межі досяжності "Паляниць", тобто за 1000 км від кордону з Україною та лінії фронту. Це означатиме втечу російської військової авіації з величезної території, що перевищує за площею територію України. Це буде повітряна аналогія битви за Чорне море, яку виграли наші морські дрони у Чорноморського флоту РФ, змусивши його втекти до Новоросійська.
Втеча російської авіації різко зменшить наступальний потенціал ворожих військ — і це буде для Путіна чутливим ударом. Але якщо Кремль наполягатиме, що він нічого не відчув, тоді, мабуть, настане черга Москви. І Пітера також.