Недобре місце. Чому з майдану Саакашвілі вийшов бенефіс "парасюков"

Прихильники Саакашвілі колобродять місцями "бойової слави" Партії регіонів

Відсутність зрозумілих для людей меседжів і довіри до лідерів акції стали ключовими причинами того, що сьогоднішній мітинг під Радою нічим не відрізнявся від масовок, які час від часу політики заради піару збирають під Нацбанком, то під урядом, пише Depo.ua.

Саакашвілі, не програв бій, після якого виграє війну, а програв майже все. Нечисленний мітинг під стінами парламенту, переважна більшість учасників якого, здавалося, передислокувалися з-під Нацбанку, де традиційно мітингують протестувальники Рабиновича, виявив відразу кілька суттєвих проблем опозиції.

Проблема перша: три головні вимоги, які озвучував і Мустафа Найєм, і інші організатори заходу - новий закон про вибори за відкритими списками, створення антикорупційного суду й скасування депутатської недоторканності - зачіпають дуже незначну частину суспільства. Це теми для обговорення експертами, юристами, представниками політичного класу. Розмови про варіантах виборів депутатів дратують населення. А навколо недоторканності нардепів взагалі виник ореол напівправди. Наприклад, як повне правове невігластво виглядає ідея деяких прихильників Саакашвілі ввести в дію закон про скасування імунітету вже з 1 січня 2018 р. Рада не вправі змінювати повноваження депутатів для чинної каденції. З якими правами депутати прийшли, з тими ж і підуть.

Тому по ходу п'єси додалися антитарифные заяви і головний посил - Саакашвілі хоче відставки Порошенка. Таким чином, вся акція звелася до ретрансляції екс-главою Одеської області особистих комплексів та образ. Що виявилося менш цікаво для публіки, ніж сутичка "сотника Володі" Парасюка з керівником УДО та екс-міністром оборони Валерієм Гелетеєм.

Проблема друга - Саакашвілі не отримав належної підтримки з боку інших політиків, на що сподівався. Його супроводжував невелике коло наближених соратників, але фігури першого медиакалибра проігнорували акцію. Мер Львова і лідер "Самопомочі" Андрій Садовий ще після приїзду до нього Саакашвілі відразу після перетину кордону в Шегинях дав зрозуміти, що буде триматися від опального грузина подалі. Анатолій Гриценко на своїй сторінці в соцмережах розмістив фото двох партійних прапорів "Громадянської позиції", відзвітувавши: на мітингу 400 активістів партії. Партія Валентина Наливайченка поки ще не відзвітувала про свій внесок у протести під керівництвом Саакашвілі. І був на площі Конституції сам екс-глава СБУ, поки невідомо.

У масовці помітили прапори "Батьківщини", "Самопомочі", "Руху нових сил", державні прапори та червоно-чорні. Квінтесенцією того, що відбувалося, мабуть, стали три моменти - дві сцени, невиконані обіцянки блокувати сесійну залу і провокування нацгвардийцев на бійки. Дві сцени на одному мітингу - це або ляп організаторів, або чиясь свідома підстава. Обіцянку заблокувати трибуну дають тоді, коли маєш для цього ресурс. Що стосується провокації силовиків, то це виключно через безсилля.

Проблема третя: поки одні мітингували, інші використовували фактично чужу акцію для підвищення градуса власних політичних заяв. Це стосується не тільки Юлії Тимошенко, яка ніколи не пропускала таких можливостей. Варто почитати стенограму сьогоднішнього засідання ВР, щоб зрозуміти: до мітингу на словах не примазався тільки ледачий. Так траплялося й раніше, однак сьогодні мітинг був нічийним - у нього не було лідерів, Саакашвілі більше виглядав як гість - щось сказав і пішов, не було видно, щоб хтось з організаторів займався питаннями безпеки. Навіть їжу почали підвозити після того, як один з мітингувальників втратив свідомість. Простіше кажучи, якщо б, не дай Бог, сталося щось трагічне, все б розбіглися в кущі. З Саакашвілі нічого взяти, він апатрид. З нардепів також - у них недоторканність.

Проблема четверта: місце проведення мітингу - це територія Антимайдана. Там, де сьогодні тусувалися прихильники екс-глави Одещини, майже чотири роки тому розташувався мітинг на підтримку Януковича. На його сцені "запалювали" такі відомі політичні "жокеї", як Олег Калашніков Михайло Чечетов. Нині покійні. За роки незалежності біля стін ВР відбувалося багато заходів. Найбільше ці місця любили "регіонали". У Маріїнському парку вони розбивали намети. А зовсім нещодавно УПЦ МП при підтримці колишніх "регіоналів" приводила сюди поповський майдан. Тепер місцями "бойової слави" ПР колобродять прихильники Саакашвілі. Символічно?