Нех*й шастати. Кабмін вирішив українців у рабство продавати

Український уряд не придумало нічого кращого, ніж заборонити українцям виїжджати за кордон на роботу

"Братан, це фіаско" - саме так "стильно, модно і молодіжно" можна описати скандал, що розгорнувся днями навколо прем'єра Дениса Шмигаля і вильоту українських заробітчан у Великобританію. Люди з візами і трудовими контрактами за дві години до відправлення рейсу дізналися, що Державіаслужба виліт заборонила. А ввечері з'явилася заява прем'єр-міністра: мовляв, ми наших громадян за кордон випустимо, але тільки після того, як ретельно перевіримо, чи є у них контракти і будуть роботодавці "дотримуватися всіх соціальних гарантій та належних умов праці українців". Випускати будуть тільки після офіційних переговорів з урядами країн, яким потрібні працівники. А вони, зауважимо, потрібні багатьом.

Українці, які летіли у Великобританії, через дев'ять годин очікування в аеропорту таки змогли покинути країну. Але українці, поки що залишилися на батьківщині, перебувають, м'яко кажучи, здивований. Свобода пересування - одне з положень української Конституції. Заробітчани - один з головних джерел доходів українського бюджету. І все, що відбувається мільйонам громадян нагадало старе добре кріпосне право, а то і рабство - тепер Кабмін збирається вирішувати, кому і навіщо їхати на заробітки. У мережі вже з'явилися сумні меми про те, що на переговорах з МВФ уряд буде пропонувати в обмін на кредит не реформи і гроші, а робочу силу.

Заборона на виїзд українців на межу справив воістину ефект вибуху бомби. В Європі гостро не вистачає робочих рук, особливо у зв'язку з початком активних сільськогосподарських робіт. Але український Кабмін вважає, що громадянам нічого поки кататися по закордонах - мовляв, і тут роботи вистачить. Дороги геть будувати або вулиці помсти. А те, що грошей при цьому "маленький українець" буде заробляти в рази менше, так це не страшно. Прем'єр Шмигаль вже підрахував, що на їжу родині з чотирьох осіб 16 тис. вистачить, а що стосується інших потреб, то якось обійдуться.

Як кажуть, у цій історії все чудово. У країні після карантину, серйозно підірвав малий і середній бізнес, і без того різко зріс рівень безробіття. У більшості українців, що зберегли робочі місця, впав рівень доходів. Розповіді Кабміну про "великому будівництві" та 500 тис. робочих місць поки нагадують злощасні "декларації про наміри", та й вакансій двірників з укладальниками асфальту на всіх не вистачить. Тим більше, що далеко не всі мріють роздобути такі фантастичні посади. Окремий респект Кабміну за намір видавати дозволу для виїзду на роботу за кордон тільки після того, як роботодавець запевнить український уряд, що до працівника будуть добре ставитися. До повернення в країну мільйонів трудових мігрантів умови, в яких вони працювали, нікого не хвилювали. Головне, що, приміром, у минулому році українські трудові мігранти переказали на батьківщину близько $16 млрд. Так і 500 тис. обіцяних місць на великій будові проблеми не вирішать - зараз у країні близько 2 млн безробітних. Так чому не дозволити людям виїхати на заробітки, якщо від цього в кінцевому підсумку виграють і самі трудові мігранти, і бюджет?

Мабуть, дії української влади найпростіше описати фразою "Не шукайте тут логіку, тут все правильно". Обіцяв же Володимир Зеленський, що українці будуть повертатися на батьківщину? Ось, отримаєте і розпишіться. А методи - це вже питання другорядне. Це як з масками і засобами захисту від коронавіруса: привезла ж "Мрія" гуманітарний вантаж? А те, що разом з ним ще й партії комерційного вантажу на продаж, так це ж нормальна практика, що тут такого? Скажемо "спасибі" дорогою влади, що хоч так змогла допомогти.

Втім, всі ці численні рухи органів влади під час карантину в результаті почали приводити до цікавого ефекту. Влада просто починають ігнорувати. І чутки про те, що і цей уряд після карантину будуть "перетрушувати", нікого вже не дивують. У них там свої ігри, а у нас своє життя. Влада живе у своїй ретельно сконструйованої реальності, де чиновникам потрібні великі зарплати; де можна підтримувати бізнес розорився не списанням боргів, а пропозицією нових кредитів; де кваліфікований аграрій повинен бути вдячний за пропозицію піти працювати двірником; де анонімний переклад більше 5 тис. грн може розглядатися як свідоцтво відмивання грошей. І де втілюється в життя знаменитий анекдот, де росіяни скаржаться, що на українському кордоні для них поставили покажчики "Нех*уй шастати!". Судячи з усього, українська влада теж сприймає фразу "Нехай щастить!" саме так.