Недокоррупционер. Як Ситника зробили ручним ще на два місяці
Сьогодні Рівненський обласний апеляційний суд повинен був розглянути важлива справа, від якого залежить майбутня кар'єра директора НАБУ. Це апеляція Артема Ситника на рішення Сарненського суду Рівненської області за його елітного відпочинку. Ще у вересні суд першої інстанції визнав його винним у справі про відпочинок за чужий рахунок на території мисливського угіддя "Поліське-Сарни". Його суть в тому, що Ситник з 2017-го по 2019-й рік п'ять разів відпочивав у угіддя. За кожен уїк-енд було заплачено в середньому близько 100 тис. грн, але за директора НАБУ платив Микола Надейко, який тепер є свідком у цій справі. Ситник ж не відображав витрати у своїй декларації, пише Depo.ua.
Якщо рішення Сарненського суду вступить в силу, директор НАБУ повинен буде заплатити 3400 грн штрафу, але не зможе більше займати посаду з-за попадання в реєстр корупціонерів. Саме тому Ситник і подав апеляцію, хоча на сьогоднішнє засідання особисто не приїхав. Адвокат директора НАБУ в залі суду сказав, що Ситник наполягав на відеоконференції, але суддя Олег Полюхович це не підтвердив, а потім оголосив про самовідвід. У своїй заяві Полюхович прописав причину, яку озвучив присутнім. Мовляв, у справі Солом'янського суду від грудня 2015 р. йдеться про слідчі дії, які проводилися детективами НАБУ в приміщенні Полюховича. Мова йде про затримання голови Здолбунівського районного суду Олега Плевако і обшуки в кабінеті Полюховича, які відбувалися в той час, оскільки НАБУ перевіряла причетність судді до корупційній справі.
"Таким чином, не може бути забезпечена неупередженість судового розгляду", - уточнив суддя.
Рівненський обласний апеляційний суд взяв самовідвід, оскільки існує конфлікт інтересів і обставини, які можуть стати причиною необ'єктивності Полюховича. Тепер матеріали будуть передані до канцелярії для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи. Враховуючи завантаженість наших судів, а також резонанс "справи Ситника", наступний розгляд апеляції може статися десь через два місяці. Суддю Полюховича можна зрозуміти. Справа Ситника - досить резонансна, в якому перетинаються інтереси багатьох груп впливу, включаючи владу.
Таким чином, Артем Ситник залишається підвішеною, оскільки перебуває у своєрідному статус "недокоррупционера". Він ніби винен, оскільки є рішення Сарненського суду, і може втратити посаду, але і апеляція не розглянута, що залишає йому шанси. Але головне в цій історії, що в таких умовах Ситник стає своєрідним інструментом в руках ляльководів, які теоретично можуть мати вплив на судову систему і здатні вирішити всі проблеми директора НАБУ. А Ситник останнім часом справді корисний для нової влади.
Після зустрічі з Володимиром Зеленським НАБУ і САП увійшли в своєрідний турборежим. Щотижня з'являються нові гучні справи, проводяться обшуки, вручаються підозри. І стосується це досить впливових людей, бізнесменів калібру Садового, Жеваго, Дубневича, Святаша, Бахматюка. Наприклад, саме НАБУ дала хід справі з рефінансування VAB Банку і кредиту НБУ в 1,2 млрд. І бюро Ситника активно працює над ним, незважаючи на конфлікт інтересів між ним і Олегом Бахматюком, що вже ставить під сумнів дії НАБУ. Конфлікт полягає в тому, що Надейко, який оплачував відпочинок Ситника в угідді Поліське-Сарни, є радником сестри Олега Бахматюка.
Взагалі парад підозр великим бізнесменам і впливовим людям є своєрідним прикриттям для окремих діячів нової влади, які маскують за посадками переділ майна в країні. "Дзеркало тижня" вже писало, що головним гравцем на цьому своєрідному "рейдерському" поле може бути голова ВП Андрій Богдан, який статтю видання не спростував.
Його правою рукою нібито є керівник НАБУ Артем Ситник, в тому числі і завдяки своєму підвішеного стану через програного суду першої інстанції, про що ми розповідали вище. Тому вирішити його проблеми, мабуть, здатні тільки на Банковій. Третьою складовою для переділу майна є АРМА (Агентство реструктуризації та менеджменту активами). Суть схеми досить проста: відкривається кримінальне провадження, вручаються підозри, створюється інформаційний шум, а потім рішенням детектива НАБУ відбувається арешт активів та передача їх в АРМА для продажу. Як правило, активи можуть продаватися дешево. Корупційні ризики продажу їх "своїм людям" ніхто не скасовує.
Відповідно, зараз зацікавленій стороні дуже вигідно тримати Ситника в підвішеному стані, бо так набагато легше домогтися від директора НАБУ потрібних результатів в гучних процесах. Апеляція затягується, а хтось може навіть обіцяти вирішити всі проблеми з корупційною історією, наявність якої сама по собі теоретично виключає вихід директора НАБУ з-під контролю. Цей момент слід розуміти, оскільки НАБУ - це досить важливий орган, який фінансується з державного бюджету. І який створювався для боротьби з корупцією і повинен бути незалежним.
