Небо і море. Як Україні вийти з глухого кута у модернізації авіації і флоту
Проте залишаються кардинальні проблеми з переозброєнням на два напрямки - авіація і флот. Причому, незважаючи на схожість (радянські стандарти і неможливість капітальних вкладень) є і серйозні відмінності. Так, чисто теоретично наша промисловість може забезпечити хоча б мінімальні потреби флоту, але для цього потрібні гроші і час.
Не так давно, під час відвідування Миколаївського суднобудівного заводу президентом Зеленським, міністр оборони Полторак запропонував орендувати цех Чорноморського суднобудівного заводу, який займався реалізацією проекту "Корвет", закінчити зварювання корпусу і перевезти його на Миколаївський суднобудівний завод, де і завершити будівництво корвета. При цьому ЗМІ зазначають, що Зеленський таку пропозицію схвалив.
Проте тут виникає питання в ціні і часу. Так, нині при загальній готовності корабля у 32% і готовності корпусу в 80%, потрібно ще 5,8 млрд грн. (близько 200 млн євро). Знайдуться такі гроші у військовому бюджеті, питання відкрите.
Не все просто і з часом - проект корвета, розроблений ще далеко до 2014 р., передбачав установку озброєння російського виробництва. А тепер потрібен час і додаткові гроші, щоб переробити його під вітчизняні або західні (які ще незрозуміло продадуть нам) системи. І ще - фактично найближчим часом, крім корвета і катерів, вітчизняні суднобудівники не можуть більше нічого "викотити".
З авіацією все набагато гірше - наші авіабудівники не зможуть запропонувати універсальний бойовий літак, навіть за умови вкладення величезних коштів і часу.
Тому залишається варіант закупівлі (лізингу, отримання безкоштовно) техніки з-за кордону. В морській сфері перші кроки вже зроблені - США передають цілих два патрульних катери типу "Айленд" з перспективою отримання ще двох. Але тут є низка проблем, які вирішуються дуже довго (два роки для воюючої країни - це неприпустимо довго), до того ж на сьогодні абсолютно незрозуміло, яке саме озброєння вони отримають. Адже стандартів НАТО у нас немає - все озброєння ще радянського зразка.
Тому говорити про отримання техніки західного зразка ще дуже рано. Зате є інший шлях, про який останнім часом заговорили на різних рівнях. Це закупівля старої радянської техніки у тих країнах, які переходять на техніку західного зразка або просто модернізують свої збройні сили.
Що стосується авіації, то тут цілком реально скупити деяку кількість Міг-29 і Су-27, дещо модернізувати і таким чином за невеликі гроші поліпшити свої бойові можливості. При цьому, звичайно, працюючи в напрямку отримання техніки західного зразка, для якої потрібна повна зміна системи підготовки і перепідготовки льотно-технічного складу (можливо, з купівлею нових навчальних машин), модернізація аеродромної мережі, а також перехід на озброєння західних стандартів (тут щосили може бути задіяна і вітчизняна промисловість).
Чисто теоретично можна говорити про те, що ті ж штук 40-50 Міг-29 цілком можна досить адекватними цінами скупити в Болгарії, Польщі, Словаччини, Угорщини та Узбекистані (очевидно, що постачання з Росії і Білорусі навіть не варто серйозно розглядати). А виробництво Су-27 налагоджено в Китаї, який не проти за своїм геополітичним амбіціям зайти на наш ринок. Вже сьогодні наші авіазаводи виробляють частину авіаційних комплектуючих як для Міг-29, так і для Ан-26 закуповують саме в КНР.
Переваги такого підходу очевидні - в умовах військового протистояння не буде перехідного періоду - закуплені машини після капітального ремонту і модернізації (насамперед авіоніки) можна буде відразу поставити в стрій. Крім того, не треба буде закуповувати додатково обладнання та озброєння. І це буде явно дешевше, ніж купити "беушні" F-16, які до того ж незрозуміло продадуть нам чи ні. Особливо в нинішній нестабільній політичній ситуації.
Що стосується флоту, то тут теж є руху в цьому напрямку. Не так давно з'явилися неофіційні повідомлення, що наші моряки всерйоз розглядають питання купівлі двох списаних польських корветів типу проекту 1241.1 Т - ORP Metalowiec (436) і ORP Rolnik (437) споруди 1988 і 1989 рр.
Ці бойові кораблі були виведені з бойового складу ВМС Польщі в грудні 2013 р. і виставлені на торги за ціною металобрухту - приблизно 5,4 млн грн кожен. В принципі їх технічний стан повністю відповідає ціні як мінімум на одному присутня чотири протікання, які нашвидкуруч закладені герметиком.
Але у цих кораблів є кілька великих плюсів - по-перше, наші Військово-морські сили мають досвід експлуатації корветів саме цього проекту. Після розділу Чорноморського флоту нам дісталося три корвети проекту 1241.1 Т ("придніпров'я" (U155) і "Кременчуг" (U156) і два дуже схожих (проекту 1241.2) - "Хмельницький" (U208) та "Ужгород" (U207).
Восени 2012 р. через відсутність ремонту "Кременчуг" та "Ужгород" були виведені з бойового складу, а "придніпров'я" і "Хмельницький" були захоплені росіянами при анексії Криму.
І друге - спочатку корвети цього проекту несуть чотири пускові установки протикорабельних ракет П-15 "Терміт". Зрозуміло, що таких ракет у нас немає - останні були залишені в Криму, але є "Нептун", які за невеликі гроші можна поставити на ці кораблі. Тобто якщо реально є можливість поставити в стрій "поляків" хоча б за рік, то це непоганий варіант для швидкого збільшення бойових можливостей флоту.
Очевидно, що всі ці варіанти - лише тимчасові заходи, придатні для "латання дірок" в обороні. У перспективі будуть потрібні досить серйозні фінансові вкладення, щоб модернізувати як авіацію, так і флот.
