Не зигарь! Навіщо США вимагають екстрадиції зі Швейцарії покровителя кремлівського Telegram-каналу

Російський громадянин Владислав Клюшин був заарештований в кінці березня в Швейцарії за запитом з США. Клюшин фігурує в США в справі про інсайдерську торгівлю, що і послужило причиною запиту про його екстрадицію. Поки росіянин відбивається, він дуже не хоче їхати, і ще сильніше не хоче затримуватися в Штатах надовго, а такі шанси у нього є. Але, схоже, Клюшина американцям все-таки видадуть.

Звинувачення в інсайдерській торгівлі, висунуте проти Клюшина, виглядає двояко. Інсайдерська торгівля — це торгівля закритою інформацією, яка стала відомою посадовій особі в силу займаного нею положення, або видобутої іншим способом в порушення довірчих угод, або вкраденої у компанії, і при цьому має економічне значення. Наприклад, закрита інформація про те, що компанія не змогла продовжити великий контракт, що забезпечує велику частку її прибутку, може дати можливість своєчасно розпродати її акції до їх падіння в ціні.

Чи міг Клюшин володіти такого роду інформацією? Очевидно, міг, оскільки він власник групи компаній M13, яка розробляє ІТ-рішення для моніторингу інтернет-ЗМІ і соцмереж. Одна з таких розробок — система моніторингу в режимі реального часу "Катюша", яку використовує АП РФ і інші російські держустанови. AFP називає Клюшина людиною, близькою до заступника голови АП Олексія Громова, який курирує в Росії ЗМІ. З урахуванням позицій М13, яка належить Клюшину, така близькість анітрохи не дивує.

Нарешті, Клюшина пов'язують з популярним політичним Telegram-каналом "Незигарь". Сам він, щоправда, цей зв'язок категорично заперечував і заперечує, але нікого, ясна річ, не переконав. До речі, слово "зига" — синонім "єгози".

З іншого боку, все може бути і так, як стверджує Клюшин, намагаючись переконати швейцарців не видавати його в США: мовляв, звинувачення — лише привід для екстрадиції, а хочуть його дістати тому, що він володіє цінними секретними знаннями про Росію, що представляють для американців великий інтерес. Не зовсім зрозуміло, правда, хто в цьому випадку відпустив до Швейцарії важливого секретоносця, близького до Кремля, не прикривши його ніяким офіційним статусом. Невже шкода було розщедритися на дипломатичний паспорт? Адже ймовірність таких операцій мала прораховуватися. Але, повторюю, з поправкою на проколи російських спецслужб, що стали вже постійним явищем, не можна виключити на всі 100%, що версія Клюшина може бути справедлива.

Правда, в Кремлі стурбованості з приводу арешту Клюшина поки не проявляють. В АП кивнули на Дмитра Пєскова, той, в свою чергу, заявив, що знає про арешт Клюшина тільки зі ЗМІ, а допомогу росіянам за кордоном надає МЗС. Але і з МЗС не було ніяких заяв. Хоча, звичайно, не можна виключати, що Кремль намагається зобразити відсутність інтересу до Клюшина, щоб не привертати до нього додаткової уваги, сподіваючись відбити його від екстрадиції в швейцарському суді. Якщо це так, то в наявності новий сценарій поведінки, раніше росіянам не властивий. Проте, на тлі цієї незворушності, в заяву Клюшина про те, що він і його компанія "грають стратегічно важливу роль для уряду Росії", віриться вже з деякими труднощами.

Що ж насправді відбувається навколо Клюшина?

Безсумнівно, Клюшин професійно працював з відкритою інформацією, доступною в мережі: збирав, аналізував і інтерпретував. Але такі дії самі по собі не є карним злочином. Зливав результати свого аналізу через "Незигаря"? По-перше, його причетність до каналу треба довести, а по-друге, і це не карається. Зливав через "Незигаря" інсайдерську інформацію, виконуючи замовлення, що надійшли з Кремля? Безсумнівно, зливав — але зливав у відкритий доступ. Не карається і це.

Чи тільки замовлення Кремля виконував Клюшин? Безумовно, не тільки. Чи тільки у відкритий доступ зливав отриману ним закриту інформацію? Майже напевно — не тільки. Але і тут потрібно довести, що вона була отримана ганебним способом. Зрозуміло, що при бажанні Клюшину намалюють все, що завгодно, але, знову ж таки, в чому сенс? І чим пояснити незворушність Кремля, якщо Клюшин регулярно отримував інформацію з АП?

Версій тут вимальовується дві. Перша: Клюшин, швидше за все, в тандемі з Громовим дійсно приторговував інсайдерською інформацією. Але робив це в порядку особистої ініціативи — і в якийсь момент засвітився. Друга: У США дуже хотіли б залучити його для вдумливої розмови як носія не те щоб ось прямо державних таємниць, а скоріше інформації особистого характеру про осіб з найближчого оточення Путіна. Обидві версії прекрасно поєднуються одна з другою. Що ж до млявої реакції Кремля, то, крім небажання залучати до Клюшина зайву увагу, можливо, там стало відомо про його торгові операції. Це могло бути визнано якщо не зрадою, то, щонайменше, серйозним проступком. Якщо Громов найближчим часом буде знятий зі своєї посади, найімовірніше, це так і є.

Висновок: в США стали всерйоз промацувати і пробувати на міцність канали кремлівських зливів. Їх вже не рятує і анонімність Telegram. Зливальників, які особливо загралися, знаходять і там. А знайшовши, ласкаво просять під'їхати, переговорити про те, про се.

Інформаційне поле стало сьогодні цілком повноцінним полем бою. Можливо, навіть найважливішим полем бою з усіх наявних. І, ймовірно, саме тим полем, на якому Україна могла б, при правильному підході, запросити й одержати реальну допомогу по виявленню впроваджених в наш інформаційний простір російських інсайдерів — телеграмщиків, "розслідувачів" та інших. Питання тільки в бажанні і здатності нинішньої владної команди це прохання чітко сформулювати і висловити.