Не тільки "Джавелины". Скільки сотень мільйонів витратили західні союзники на допомогу ЗСУ

Причому така допомога триває п'ять років протистояння. Так, майже непоміченим 14 листопада пройшло повідомлення від прес-служби американського посольства: "В рамках Програми гуманітарного розмінування командування збройних сил США в Європі виділив обладнання та техніку вартістю близько 550 тис. доларів для Центру розмінування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України та державної служби з надзвичайних ситуацій. Додатково для 15 представників з вищезазначених відомств проводиться двотижневий тренінг з використання наданого обладнання із залученням американських військових інструкторів".

І це лише невелика частина тієї допомоги, яка безперервним потоком йде в країну. По самим різним програмам - не тільки і навіть не скільки за програмою військової допомоги, про прийняття якої в свій час писали практично всі ЗМІ (а особливо російські).

Так, для Державної прикордонної служби діє проект міжнародної технічної допомоги "Сприяння реформуванню та зміцнення потенціалу Державної прикордонної служби". За цим проектом за короткий час американці передали на безоплатній основі 569 КВ-радіостанцій виробництва компанії Harris на суму $21 млн. до Речі, завдяки цьому наші прикордонники на сьогодні мають найбільш розгалужену мережу закритій зв'язку і, умовно кажучи, з якогось острова Зміїний можна без перешкод поспілкуватися з абонентом у Київі або Маріуполі, свої станції отримали і кораблі берегової оборони. І реалізація цієї програми триває - не так давно Посольство США передало для потреб прикордонного спецназу "Дозор" 30 монокулярів на суму близько $150 тис.

А, наприклад, фінансування спорудження американцями об'єктів для ВМСУ (оперативний центр управління, ремонтна майстерня для катерів і т. д.) проходить по іншій програмі - Foreign Military Construction Sales. На цьому тлі, думаю навіть не варто говорити, що підготовка наших військових стандартів НАТО та реабілітація поранених - за зовсім іншим програмам.

Причому інструкторська допомога - це такий чималий внесок у майбутнє нашої армії. Адже західні інструктори вчать наших військових не тільки наступати й оборонятися, але й, наприклад, таким вкрай потрібним речам, як розмінування території, оперативне планування і багатьом іншим моментам, які кардинально відрізняються від радянських стандартів, які для більшої частини офіцерів середнього і старшого ланки досі є непорушними. І в цьому напрямку зроблено дуже багато - лише у рамках британської операції "Orbital" на початок 2017 р. було навчено 3 тис. українських військових.

Багато хто забуває про іншому аспекті західної допомоги - крім безпосередніх поставок, нам набагато важливіше, наприклад, обмін даними з американською розвідкою в реальному часі. Зрозуміло, що не всі дані, які збирають їх стратегічні "безпілотники", мінімум два рази на тиждень які моніторять лінію дотику на Донбасі і окупований Крим, з нами діляться. Однак, судячи з усього, і перепадає нам чимало.

А на початку війни це були сухпайки, набори медичної допомоги. Причому не тільки від США - так, в самий важкий момент літа 2014 р. - у серпні - прибутку 32 т військово-технічної допомоги на суму $4,5 млн від одного з найбільш послідовних наших союзників - Канади. Тут крім бронежилетів були каски, балістичні окуляри, медичні аптечки, спальні мішки і навіть намети. Згодом обсяги зросли багаторазово: з-за океану нам прийшли радіостанції "Harris", велика кількість зимової форми одягу, обладнання для розмінування місцевості.

Відчутну допомогу надала Великобританія. В 2014-15 роках Лондон передав українській армії 1000 бронежилетів, 2000 шоломів (у тому числі 150 - з вмонтованими приладами нічного бачення), 1000 комплектів форми, 200 GPS - навігаторів, 220 захищених ноутбуків, 500 спальних мішків і 90 автомобільних аптечок майже на $2 млн, а також 75 тис. т дизельного палива.

Дуже результативно допомогли і наші східноєвропейські сусіди, які прагматично побачили в Україні останній рубіж оборони проти "російського ведмедя". Тільки з боку Польщі допомогу нашій армії за 2014-2015 рр. склала близько $6,5 млн. Тут були і ті ж сухпайки, постільні приналежності (в тому числі матраци і ковдри) і запчастини до найрізноманітнішої техніки радянського виробництва. Причому все це передавалося в основному у вересні 2014 року, коли армія після літніх боїв потребувала буквально у всьому.

Активно передавали різне спорядження і обмундирування також Латвія, Чехія (10 тис. одиниць зимового обмундирування, в тому числі 2 тис. шинелей, 800 пар зимових черевиків і 3000 шапок-вушанок, рюкзаки, намети), Словаччина і навіть Албанія.

При цьому важливо сказати, що передавалося не те, що, умовно кажучи, "залежалося на складах", а централізовано - виключно за списками від нашого Генерального Штабу і з урахуванням реальних потреб угруповання на Донбасі. І саме це багато в чому дозволило армії пережити важку зиму 2014-15 роках Є величезний внесок наших союзників і в те, що росіянам не вдалося зробити "котел" в районі Дебальцеве, як це планував Путін у лютому 2015 р. Без їх допомоги зимової формою, інший екіпіровкою, нашим бійцям було б набагато складніше.

На сьогодні питання про масштаби іноземної військово-технічної допомоги залишається відкритим. Є цифри, які трохи різняться, але в цілому можна говорити, що левову частку безоплатних поставок у 2014-2018 роках взяли на себе США. Так, якщо на літо 2016 р. загальні обсяги нелетальной допомоги у сфері воєнної безпеки оцінювалися майже у $164 млн, $118 млн з них (або 70%) припадало на поставки з США.

В цілому ж можна говорити, що саме швидкі поставки нелетальної зброї західними союзниками, а також потужний волонтерський рух (як всередині країни, так і за її межами) дозволили розгорнути постачання наших збройних сил на рівні, достатньому для ведення активних бойових дій. І фактично дали так необхідний запас часу, щоб перевести промисловість на військові рейки і згодом перейти до якісних змін з упором на власні сили.