Не бути як Гіві. Захарченко створює особисту гвардію з "козаків"
Загальний розвиток ситуації на Донбасі, яке в останній рік характеризується постійним просуванням ЗСУ і загибеллю медійних польових командирів, призвело керівництво "недореспублик" в стан дикої паніки. Про це свідчать, наприклад, останні кроки донецького "команданте Захарченко".
Явно не чекав такого швидкого розвитку ситуації, після загибелі Гіві-Товстих він впав у стан, схожий на стан смертельно хворої людини, який всіляко намагається обдурити свою хворобу. Інакше складно назвати останню за часом його "геніальну" ініціативу: в певних колах ходять чутки, що Захарченко дав згоду на організацію на підконтрольній йому території підрозділів "Козачої національної гвардії". На його думку, така ось козача вольниця буде виступати якоюсь противагою "армійським корпусам" і стане гарантією його особистої безпеки. Все майже як у римських імператорів епохи занепаду. Правда, не потрібно забувати, що в кінці кінців в Римі преторіанці стали призначати імператорів, а ніяк не навпаки.
Є відомості, що у своєму починанні Захарченко спирається на "рядженого козачка", який іменує себе отаманом Всевеликого війська Донського, Миколи Козицына. Саме він 1 лютого в "козацькій столиці" Новочеркаську (РФ) оголосив про початок мобілізації козаків-добровольців для допомоги Донецької та Луганської народним республікам".
У своєму виступі Козіцин "закликав усіх козаків Всевеликого війська Донського бути готовими до того, щоб надати допомогу мирним жителям Донбасу". Крім усього іншого, своїм указом він зобов'язав отаманів Донського регіону "підготувати списки добровольців, які хочуть вирушити у ДНР і ЛНР, щоб сформувати новий підрозділ". Вже 13 лютого місцеві мешканці повідомили, що через прикордонний пункт "Ізварине" на автобусах пройшли близько 300 козаків. По всій видимості, їх кінцевим пунктом призначення був Донецьк.
Те, що такі кроки віддають неадекватністю, свідчить недавня історія і доля "донбаського козацтва" в ході цієї війни. Нагадаємо, що представники козацтва нарівні з проросійськими активістами брали участь у захопленні адміністративних будівель і стратегічних об'єктів у Криму, Донецькій та Луганській областях навесні 2014 р.
На початку протистояння влітку 2014 р. козацькі банди, сформовані насамперед на Луганщині з місцевих покидьків суспільства і росіян, які приїхали з Ростовської області і Кубані, прославилися не скільки своїми військовими подвигами, скільки вбивствами мирних жителів (причому не тільки проукраїнськи налаштованих, але і просто заможних), отжимами всього і вся.
Велике всього сумно прославився все той же Козіцин, який стояв біля витоків відразу декількох "батальйонів", під охороною яких організував свій вигідний бізнес - викрадення іномарок і перепродаж їх у Росії.
Іншим яскравим прикладом російського козацтва в Україні був "комендант Стаханова" Павло Дрьомов. До початку "російської весни" він був звичайним люмпеном. Політикою не цікавився зовсім. Але, взявши в руки автомат, Дрьомов швидко зметикував, що до чого: одягнув полутысячную банду в козацькі строї і під красиві слова про козацтво і волю" віджав все, що міг. Правда, після того, як він спробував політично легалізувати свою владу в тому ж Стаханові, доля його була вирішена наперед. 12 грудня 2015 р. на трасі Стаханов-Первомайськ його машина була підірвана невідомої диверсійною групою, "висхідна зірка козацтва" загинув.
Взагалі Дрьомов виявився "останнім з могікан" - ще навесні 2015 р. боротьба з "дикими" козаками, що не ввійшли в організовані росіянами "армійські корпуси", перейшла в русло збройного протистояння. Подекуди, де влада козачих отаманів була дуже сильна, росіянам довелося застосовувати навіть військові спецпідрозділи і бронетехніку. "Українськими диверсійними групами" були вбиті "комендант Первомайська" Євгенія Іщенко, більш відомий як Бетмен, командир бригади "Привид" Олексій Мозкової і безліч більш дрібних сошок.
Тепер ось в козацькій темі знову сплив Захарченко, який вдруге вступає в ту ж річку". Але це навряд чи врятує його від своїх російських кураторів, так і від наростаючого протидії всередині власних збройних формувань.
А для простого народу попереду дуже непрості часи, які можуть виявитися набагато гірше ситуації літа 2014 року, коли в деяких районах Донецька, Макіївці козаки наводили свої порядки, убивали та ґвалтували. Тепер вони відчувають, що їх час підходить до кінця, і зовсім не будуть соромитися в методах і засобах для швидкого збагачення. Що ж - за що боролися...
