Нові "маневри" Лукашенка. Чи отримає Білорусь війну на своїй території

Не секрет, що Путін вимагає від Лукашенка приєднання до війни проти України, а той намагається цього уникнути. Для цього білоруський диктатор намагається відкупитися від Путіна передачею танків, іншої військової техніки, боєкомплектів, ешелони яких йдуть із Білорусі для поповнення російської армії. І вистава, яку зараз розігрує Лукашенко, це теж спроба задовольнити Путіна і в той же час уникнути прямого залучення своєї армії у війну.

Одразу скажемо: навіть якщо у Мінську сподіваються, що все закінчиться лише виставою, вона може перерости у реальні бойові дії, якщо Путін захоче реалізувати власний сценарій.

Яку роль вигадав собі Лукашенко

Першу версію своєї вистави Лукашенко зіграв ще сім місяців тому, 11 березня. У розмові з Путіним він сказав фразу, яка швидко стала мемом: "А я зараз вам покажу, звідки на Білорусь готувався напад". Але зараз він розпочав нову версію, в якій з'явився колоритний персонаж — місцеві повстанці, які нібито мають намір захопити Мінськ.

14 жовтня, коли Лукашенко відлетів у столицю Казахстану Астану на саміт СНД, ТГ-канал By_Pol_official (створений білоруськими спецслужбами клон опозиційного каналу By_Pol) повідомив, що Об'єднаний перехідний кабінет, очолюваний Світланою Тихановською, нібито приступає до "Плану Перамога". "Лукашенко зараз перебуває за кордоном, а наші навчені озброєні загони вже у Мінську і готові до відновлення незалежності силовим шляхом", — йдеться у фейковому повідомленні.

Як зазначає опозиційний сайт "Наша ніва", "це виглядає провокацією, приводом для вирахування незгодних та ще більшого посилення репресій". Не виключено, що в результаті буде "викрито" якихось псевдозаколотників та фальшивих терористів.

Схоже, Лукашенко вирішив у будь-який спосіб зобразити із себе жертву. Ще 10 жовтня він скликав нараду, на якій доручив своєму КДБ провести "необхідні заходи контртерористичного характеру". 14 жовтня російські "Известия" опублікували інтерв'ю глави МЗС Білорусі Володимира Макея, який повідомив, що Лукашенко провів низку нарад із силовими структурами, після чого було введено режим контртерористичної операції (КТО). "Була інформація про те, що з боку окремих суміжних держав плануються провокації, пов'язані чи не із захопленням окремих ділянок території Білорусі", — пояснив Макей і наголосив, що збройні сили, правоохоронні структури та спецслужби країни готові "дати відсіч на будь-які провокації" з боку "суміжних держав".

Після цього в КДБ Білорусі заявили агентству "Белта", що на території країни режим КТО не запроваджувався, а лише провадяться планові навчання для підтримки високого рівня готовності до боротьби з тероризмом. Макей, який разом із Лукашенком вилетів до Астани, уточнив: "Є доручення Лукашенка, яке було озвучено в тому числі публічно, провести заходи контртерористичного характеру. Саме про це йдеться. Саме про це на цьому тижні неодноразово говорив і голова КДБ, і інші наші посадові особи".

Сам Лукашенко, коли в Астані журналісти запитали його, чи введено в Білорусі режим КТО, відповів: "Введено. У зв'язку із загостренням ситуації по периметру наших кордонів. Згідно з документами, які у нас на цей випадок передбачені у союзі Білорусі та Росії. Це давно прописано. У зв'язку із загостренням введено режим такої підвищеної терористичної небезпеки".

Очевидно, якщо КДБ, МЗС і сам Лукашенко плодять суперечливі заяви, то насправді немає жодної КТО, а є тільки вистава. І її завдання — продемонструвати, що Лукашенко готується зіграти роль жертви, яка дає жорстку відповідь своєму кривднику. Зрозуміло, що ця загроза адресована Україні, яка буде звинувачена або у вторгненні, або в підтримці терористів, або в усьому одразу.

А Київ, отже, має повірити у цю виставу, злякатися білоруської загрози та передислокувати на кордон із Білоруссю значні війська. В результаті наші позиції на сході та півдні будуть ослаблені, і Путін зможе розпочати новий наступ.

Хто кому поламає сценарій

Звісно, ці надії смішні. Безглуздо розраховувати, що наше командування всерйоз сприйме войовничу риторику Лукашенка, коли дані розвідки, супутникові знімки говорять про інше. Та й усі ті відео (їх регулярно публікує проект "Беларускі Гаюн"), на яких танки Т-72А, вантажівки "Урал" та боєприпаси їдуть з Білорусі до РФ, свідчать, що загроза нападу на нас із півночі не посилюється, а скоріше навпаки .

Про реальну загрозу можна буде говорити лише у тому разі, якщо на території Білорусі справді почнуть формувати ударний кулак. На даний момент є лише ознаки підготовки, які цілком можуть бути лише елементом сценарію — щоб вистава виглядала правдоподібніше.

Наприклад, 13 жовтня "Наша Ніва" повідомила, посилаючись на кілька джерел, що Лукашенко ухвалив принципове рішення щодо проведення прихованої мобілізації для доукомплектації бойових частин. Вона йтиме під виглядом перевірки боєздатності. На першому етапі вона не зачіпатиме великих міст, мобілізуватимуть насамперед сільське населення.

Можна констатувати, що прихована мобілізація — це поки що більше страхи та передчуття опозиціонерів, ніж реальність. Ще одна подібна страшилка – прибуття до Білорусі російських військ. 10 жовтня Лукашенко оголосив, що він і Путін домовилися про розгортання у Білорусі спільного угруповання. В Астані він підтвердив, що це угруповання "вже доповнюється частинами РФ, все за планом". Втім, це поповнення, за наявною на даний момент інформацією, складається головним чином із щойно мобілізованих вояк.

"В даний час на територію Білорусі розпочато перекидання частково-мобілізованих з Росії, — констатує військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. — Попередня партія близько однієї тисячі особового складу. З одного боку, це, на перший погляд, на один зуб нашим хлопцям. Ця чисельність — це швидше відволікання уваги, ніж передумова для реальної загрози. З іншого боку, якщо ця чисельність найближчим часом почне й справді зростати, то можна сміливо говорити про те, що божевільний старий і справді готує кинути в м'ясорубку купу ненавченого, невмотивованого м'яса".

Божевільний старий — це в даному випадку Путін (хоча Лукашенко не менш чокнутий). Саме він, мабуть, повноважно розпоряджатиметься спільним угрупуванням, хоча його основу, як каже сам Лукашенко, складає армія Білорусі. Тобто суть у тому, що Лукашенко або вже втратив контроль над своєю армією, або скоро втратить, віддавши Путіну. А Путіну навіть російського гарматного м'яса не шкода, тим більше він не шкодуватиме білоруського.

Однак для Лукашенка це не найстрашніша перспектива. Йому теж нітрохи не шкода білоруського гарматного м'яса, а шкода тільки себе і сина Коленьку. Якщо білоруська армія у складі союзного угруповання спробує піти на Київ чи вторгнутися, скажімо, на Житомирщину, Рівненщину та Волинь, то нічні кошмари Лукашенка – повстанці та партизани – цілком можуть стати реальністю.

Причому нашій армії навіть не доведеться переходити кордон. Є полк імені Кастуся Калиновського, сформований із білоруських добровольців. Він має повне моральне право звільняти територію Білорусі від диктаторського режиму та російських окупантів. Юридичне право теж є — адже на звільнених територіях буде встановлено легітимну владу законно обраного президента. Має ж бути якась користь від Тихановської та її Об'єднаного перехідного кабінету.