• USD 41.2
  • EUR 46
  • GBP 55.1
Спецпроєкти

Зеленський у США. Три головні підсумки візиту

Джо Байден реалізував власний сценарій візиту Володимира Зеленського, з продовженням за півмісяця

Реклама на dsnews.ua

Байден відклав головні рішення до 12 жовтня

Головною метою візиту Володимира Зеленського до США було оголошено презентацію плану перемоги. "Першим його побачить повністю президент Америки, — анонсував Зеленський у літаку, який доставив його до США. — Представимо також його в Конгресі — обом партіям — і обом кандидатам у президенти Сполучених Штатів".

При цьому він розраховував на швидку відповідь щодо пунктів плану, зокрема щодо дозволу стріляти далекобійними західними ракетами по цілях в глибині Росії. "Ми приїхали за позитивними відповідями", — заявив він 23 вересня на зустрічі з представниками української громади в Українському музеї в Нью-Йорку.

Однак Джо Байден ще до переговорів із Зеленським вигадав інший сценарій. Він вирішив відкласти відповіді на півмісяця — до 12 жовтня. Навіщо? Щоб перетворити їх на подію глобального масштабу за участю лідерів п'яти країн: США, Німеччини, Франції, Великої Британії та України.

24 вересня Білий дім оголосив, що 10-12 жовтня Байден відвідає Німеччину, щоб "скоординувати спільні пріоритети". Того ж дня Spiegel, посилаючись на інформацію з німецьких урядових кіл, розповів, що під час візиту Байдена до Німеччини туди запросять президента Франції Емманюеля Макрона та прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. "Зустріч у так званому форматі "четвірки", швидше за все, буде зосереджена насамперед на підтримці України. Байден нібито також планує відвідати американську військову базу в Рамштайні", — повідомив Spiegel.

І коли 26 вересня Зеленський на переговорах у Вашингтоні представив Байдену свій план перемоги, Байден не відповів ані "ні", ані "так", а запросив його до Рамштайну 12 жовтня і запропонував спільно виробити рішення, які там будуть озвучені.

"Президент Зеленський представив свій план досягнення перемоги над Росією. Два лідери обговорили дипломатичні, економічні та військові аспекти плану президента Зеленського та доручили своїм командам провести інтенсивні консультації щодо наступних кроків. 12 жовтня 2024 року президент Байден проведе зустріч на рівні лідерів Контактної групи з питань оборони України у Німеччині, де два лідери розглянуть прогрес у цих консультаціях і скоординують дії з міжнародними партнерами щодо додаткової допомоги Україні. Президент Байден сповнений рішучості надати Україні підтримку, необхідну для перемоги", — сповістив Білий дім.

Реклама на dsnews.ua

Сайт президента України підтвердив: "Він представив президенту США план перемоги. Лідери обговорили дипломатичні, економічні та військові аспекти плану й доручили своїм командам провести консультації щодо наступних кроків. 12 жовтня Джозеф Байден проведе зустріч Контактної групи з питань оборони України в Німеччині на рівні лідерів. Президенти України та Сполучених Штатів зустрінуться на двосторонньому рівні, щоб проаналізувати прогрес консультацій, а також із міжнародними партнерами, щоб скоординувати додаткову допомогу для України. Джозеф Байден запевнив, що надасть Україні всю необхідну для перемоги підтримку".

Засідання Контактної групи з питань оборони України мають неформальну назву "Рамштайн". Починаючи з квітня 2022 року, вже відбулося 24 "Рамштайни". Семеро з них було проведено на американській авіабазі "Рамштайн" у Німеччині, шість — у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, решта 11 — онлайн. Однак, досі це були засідання на рівні міністрів оборони. Жодного разу там не збиралися лідери п'яти країн. І Байден ніколи не відвідував ці зустрічі.

Цілком неймовірно, щоб Байден, Макрон і Стармер приїхали в гості до канцлера Німеччини Олафа Шольца і покликали на цю зустріч Зеленського для того, щоб сказати йому, що Україна не отримає нічого нового порівняно з попередніми 24 "Рамштайнами". Швидше можна очікувати, що вони підготували дзвінкий ляпас Путіну. А як воно буде насправді — побачимо 12 жовтня.

Україна отримає зброї на $8,3 млрд

П'ять місяців тому Україна раділа, що знову має двопартійну підтримку в США. 20-23 квітня, після піврічної затримки, демократи та республіканці в обох палатах Конгресу зуміли домовитися та ухвалити закон, який виділив на безпеку України понад $60 млрд.

Ця сума розбита на багато різних статей витрат із різним граничним терміном витрачання коштів. Зокрема, до кінця 2024 фінансового року розраховано програму PDA (Presidential Drawdown Authority), яка дозволяє Пентагону давати Україні зброю із запасів армії США.

Фінансовий рік у США закінчується 30 вересня. І ось 13 вересня газета The Hill повідомила, що адміністрація Байдена направила запит до Конгресу про продовження до 2025 року дії програми PDA, щоб залишок за цією статтею у розмірі $5,9 млрд був доступний і після 30 вересня.

Республіканці мають більшість у Палаті представників. Вони мали вибір: задовольнити прохання Байдена чи відхилити. Республіканці обрали другий варіант.

Втім, це не означає, що двопартійній підтримці України настав край. Навпаки, республіканці тепер можуть говорити, що вони змусили Байдена поквапитися з допомогою Україні.

"У них було п'ять місяців, щоб витратити ці гроші, — сказав головний республіканець у комітеті Сенату з питань збройних сил Роджер Вікер в інтерв'ю Fox News 18 вересня. — Це останній приклад повільної підтримки адміністрації Байдена — Гарріс, поки Україна виборює виживання. Не просячи Конгрес виділити жодного нового цента, одним розчерком пера президент Байден міг би допомогти змінити перебіг війни на користь наших українських друзів. Доти метод підтримки України "по краплі" буде і далі лише вартувати часу і життів, а не приносити значимі зміни на полі бою".

Байден скористався підказкою Вікера. 25 вересня Пентагон оголосив, що адміністрація Байдена передає Україні новий пакет допомоги за програмою PDA на суму $375 млн. А решту $5,5 млрд за програмою PDA Байден включив до свого списку кроків для підтримки України, який він оголосив за підсумками зустрічі із Зеленським 26 вересня.

Крім зброї на $5,5 млрд із запасів армії США, Байден виділив Україні військову допомогу на суму $2,4 млрд у рамках USAI (Ukraine Security Assistance Initiative – Ініціатива сприяння безпеці України).

Зокрема він вирішив дати Україні крилаті авіабомби JSOW (AGM-154 Joint Stand-off Weapon). Також він доручив Пентагону надати Україні додаткову батарею ППО Patriot та додаткові ракети Patriot. "Це ґрунтується на моєму рішенні, прийнятому раніше цього року, перенаправити експорт ППО США до України, що забезпечить Україну сотнями додаткових ракет Patriot та AMRAAM протягом наступного року та допоможе Україні захистити свої міста та її людей", — пообіцяв Байден.

Отже, хоча Байден відклав план перемоги на 12 жовтня, він відправив Зеленського до Києва не з порожніми руками, а з обіцянками зброї на $8,3 млрд. Це вже виглядає як ляпас Путіну у відповідь на його погрози.

Україна стала топ-темою американських виборів

Місяць тому здавалося, що виборча кампанія витіснить українську тему на периферію уваги американців. Обидва головні кандидати — екс-президент Дональд Трамп від республіканців та віце-президент Камала Гарріс від демократів — у взаємних звинуваченнях фокусувалися насамперед на внутрішньополітичних проблемах, що хвилюють виборців.

Але у вересні ситуація радикально змінилася. Трамп та його команда заходилися дедалі відвертіше виступати за капітуляцію України. І Гарріс побачила у цьому можливість зіграти на контрасті.

26 вересня вона обговорила із Зеленським план перемоги, після чого провела з ним спільний брифінг. "Ми знаємо, що інші потенційні агресори по всьому світу спостерігають за тим, що відбувається в Україні, — сказала вона. — Якщо дозволити Путіну перемогти, вони стануть сміливішими, і історія ясно нагадує нам, що Сполучені Штати не можуть і не повинні ізолювати себе від решти світу".

І далі вона, не називаючи прізвище Трампа, продовжила критикувати його позицію. "У моїй країні є деякі, хто натомість змусив би Україну відмовитися від значної частини її суверенної території, хто б зажадав, щоб Україна прийняла нейтралітет, і зажадав би, щоб Україна відмовилася від відносин у сфері безпеки з іншими країнами, — заявила Гарріс. — Ці пропозиції такі ж, як у Путіна, і давайте прояснимо: це не пропозиції про мир. Навпаки, це пропозиції про капітуляцію, що небезпечно і неприйнятно".

Оцінивши цю зустріч, Трамп вирішив також зустрітися із Зеленським. У такий спосіб Трамп залишив останнє слово за собою, а не своєю конкуренткою.

Зустріч відбулася у Trump Tower у Нью-Йорку 27 вересня. Перед початком переговорів він заявив журналістам, що не вважає свою стратегію завершення війни капітуляцією. "Це не капітуляція. Моя стратегія полягає в тому, щоб врятувати життя. Мільйони людей мертві", — сказав Трамп. Далі він повторив свої тези про те, що цієї війни не було б, якби він був президентом, і що якщо його оберуть президентом, він припинить війну швидко — ще до того, як вступить на посаду. Він нагадав, що у нього дуже добрі стосунки з Зеленським і дуже добрі стосунки з Путіним. "Сподіваюся, у нас з вами відносини кращі", — припустив Зеленський.

Після закінчення зустрічі Трамп та Зеленський з'явилися разом на Fox News. Трамп повторив, що він вважає, що справедлива угода можлива і може бути укладена швидко, навіть попри те, що Зеленський ясно дав зрозуміти, що, на його думку, російські війська мають бути витіснені з України. "Я багато чому навчився, але я думаю, що я не змінився з точки зору того, що ми обоє хочемо побачити кінець цього, і ми обоє хочемо побачити справедливу угоду. І вона має бути справедливою, і я думаю, що це станеться в потрібний час, — сказав Трамп. — Це має припинитися, і президент [Зеленський] хоче, щоб це припинилося. Я впевнений, що президент Путін хоче, щоб це припинилося, і це добре поєднання. Отже, ми хочемо мати справедливу угоду для всіх".

Коли його запитали, що він розуміє під "справедливістю", Трамп відповів, що "зарано про це говорити". "У мене є свої ідеї, і я впевнений, що у президента [Зеленського] безперечно є свої ідеї. Але все має бути справедливо", — сказав Трамп.

Хоч би як називав Трамп свою позицію, вона чітко відрізняється від позиції його опонентки. Гарріс однозначно на боці України, а Трамп — чітко посередині між агресором та жертвою. В обох випадках позицію підказали штабні політтехнологи, розраховуючи, що так легше виграти вибори.

Ймовірно, Гарріс і Трамп ще уточнюватимуть і коригуватимуть свої позиції з огляду на поради своїх штабістів. Але про тему України вони, схоже, не забудуть. Особливо якщо 12 жовтня про неї нагадають в один голос Байден, Макрон, Стармер та Шольц.

Двопартійна підтримка пішла на перерву

До речі, про двопартійну підтримку. Вона пішла на перерву разом із Палатою представників, яка після засідання 25 вересня знову збереться лише 12 листопада — вже після виборів, на яких, як відомо, буде обрано не лише нового президента США, а й новий склад Палати представників та 33 із 100 сенаторів.

Якщо переможе Трамп — про двопартійну підтримку можна буде забути. Трамп штовхатиме Україну в обійми Путіну, а демократи скажуть, що має вирішувати сама Україна.

Якщо Трамп програє — його сторінку у політиці буде перегорнуто. Він за чотири роки не балотуватиметься ще раз, і республіканці можуть забути про нього вже наступного дня після того, як дізнаються, що перемогла Гарріс. В цьому випадку про двопартійну підтримку України республіканці та демократи зможуть домовлятися із чистого аркуша.

    Реклама на dsnews.ua