Не F-16 і не Gripen. Як французи спокусили хорватів купити у них винищувач Rafale
Контракт на 999 млн євро прокредитує пул французьких банків під гарантії казначейства Франції
Поки наші військові і політики вирішують, який саме літак треба приймати на озброєння замість застарілих радянських МіГ і Су, весь світ посилено переозброюється. Минулої п'ятниці, 28 травня, уряд Хорватії остаточно зробив вибір на користь французького винищувача Rafale.
Ця країна вже досить довго проводила конкурс, чим замінити стародавні МіГ-21біс, які хоч і були капітально відремонтовані в Україні, проте вже морально і фізично застаріли (будуть остаточно зняті з озброєння в 2024 р.). Власне кажучи, сама процедура була розпочата у липні 2019 р., розглядалося кілька варіантів, які в принципі є актуальними і для України. Так, Швеція виставила свій JAS-39C/D Gripen, американці запропонували нові F-16 C/D Block 70, а Ізраїль — вже старі (але з модернізацією) F-16 C/D Block 30. Ну а французи — Dassault Rafale F3 -R.
Причому "Рафаль" на той момент вважався аутсайдером. Ситуація кардинально змінилася тільки на початку 2021 р., коли в січні першим європейським замовником французького літака стала Греція (18 літаків), а в кінці квітня Єгипет підписав угоду про додаткову закупівлю партії з 30 винищувачів (зараз у них 24 машини). Крім того, за повідомленням французьких ЗМІ, ведуться переговори про можливість продажу 36 літаків цього типу Індонезії, а Індія і Катар планують придбання додаткових партій.
Отже, Хорватія купує 12 Rafale F3-R — десять в одномісній версії і два в двомісній. А також наземний тренажер, базовий набір озброєння, наземне і випробувальне обладнання, запчастини, навчання персоналу за принципом "підготовка інструкторів", всебічну підтримку з боку уповноважених представників виробників на три роки, 12 місяців гарантії на кожен поставлений літак, двигун, інше обладнання та запасні частини. За все буде заплачено 999 млн євро.
Хоча "Рафаль" — не самий очевидний вибір, так як його експлуатація влітає в копієчку: за відкритими даними вартість однієї години польоту французького багатоцільового винищувача становить $16,5 тис., при тому що аналогічний показник F-16 — $7 тис., а " Гріпен" - $4,7 тис. Але тут спрацювали додаткові умови, запропоновані Францією, — хорватські ЗМІ роблять наголос на "зручну розстрочку платежів". Швидше за все, використана та ж схема державного фінансування експортного контракту, що і з Єгиптом і Грецією — тобто власне сам контракт буде кредитуватися пулом провідних французьких банків, які отримують під основну частину суми державні кредитні гарантії французького казначейства.
Для французів така схема важлива не тільки просуванням своєї продукції на експорт і проєкцією "м'якої сили", але і як шанс за відносно невеликі гроші провести модернізацію власних повітряних сил. Адже Греція і Хорватія отримують машини з ВВС Франції, а французькі льотчики натомість отримують машини нового виробництва.
Ще один великий плюс, на який наголошують французькі виробники, — наявність бойового досвіду використання їх машини: в останнє десятиліття "Рафалі" активно воювали в Афганістані, Лівії, Сирії, Іраку, Малі.
Утім, такий прийом загальновідомий. Згадати хоча б турецька ударний безпілотник "Байрактар", який нині розкуповують як гарячі пиріжки під маркою вбивці "Панцира" і "Тора".
Розглядаючи хорватський контракт і взагалі експортний успіх "Рафаля", нам варто тримати в голові той факт, що Париж просуває поставки машин цього типу для Повітряних сил України, хоч і не особливо афішує таку свою активність.
І не можна сказати, що у французів немає шансів — сьогодні на різній стадії виконання знаходяться два інших об'ємних недешевих контракти для нашої країни. В рамках першого ми отримуємо 55 вертольотів виробництва Airbus Helicopters на загальну суму 555 млн євро, а по другому за 136 млн євро будуються двадцять патрульних катерів Ocea FPB 98 для Державної прикордонної служби. У лютому ми прийняли перший такий катер, а в квітні відбувся перший випуск курсантів на базі Навчального центру Морської охорони, які проходили професійну підготовку в рамках українсько-французького проєкту.
Таким чином, перспективи отримання французьких "Рафалів" є. Якщо не зміниться політична кон'юнктура чи на Київ не натиснуть американці, зацікавлені в поставках F-16. Причому мова не про 12 машинах, як для Хорватії, — нам потрібно як мінімум в три рази більше, тобто ціна питання сильно відрізняється.
Хоча глобально Rafale — не найкращий для нас варіант переозброєння з радянських машин, якщо вимірювати питання грошима. Чималу роль тут буде грати не тільки ціна самого літака, але і у скільки обійдеться навчання персоналу, скільки будуть коштувати запасні частини і витратні матеріали. Крім того, Dassault не має центра технічної підтримки в Східній Європі і тому обслуговування буде не тільки не дешевим, але і не швидким задоволенням.
А в кінцевому підсумку все знову впирається у відсутність виразної стратегії подальшого розвитку наших Повітряних сил. Уже пора б отримати чітку концепцію, в якій були б прописані конкретні терміни і моделі літаків, які найкраще підходять за всіма параметрами — від ціни до необхідних для оборони країни можливостей.