Не долетіти без України. Чому аварій на російських "Русланах" буде все більше

Тоді під час виконання рейсу за маршрутом Новосибірськ — Відень здійснив аварійну посадку в аеропорту "Толмачево" (Новосибірськ) транспортний Ан-124 "Руслан" (бортовий № RA-82042) авіакомпанії "Волга-Дніпро".

На фотографіях з аварії добре видно, що проблема в двигуні №2 — Д-18Т, ротор вентилятора якого пробив передкрилок, центроплан і фюзеляж літака. Цілком імовірно, що були пошкоджені системи управління. З великою часткою ймовірності літак буде списаний або його ремонт займе дуже багато часу.

Отже, аварія сталася через несправності двигуна Д-18Т виробництва запорізького заводу "Мотор Січ". Адже в липні 2019 р. віцепрем'єр-міністр РФ Юрій Борисов в інтерв'ю інформаційному агентству "Інтерфакс" заявив, що Росія освоїла самостійний ремонт двигунів типу Д-18 для транспортників Ан-124 "Руслан". Він також розповідав, що перші відремонтовані двигуни вже отримані, планується вийти не менш ніж на 12 двигунів на рік, тобто для трьох літаків. Напевно, обіцяні Борисовим обнови дісталися якомусь іншому "Руслану"...

А почалася ця історія в 1991 р., коли з 38 серійних "Русланів" Росії дісталися 33 борти, а Україні п'ять. Майже одразу почалася комерційна експлуатація літаків, для чого була створена модифікація Ан-124-100. В Україні експлуатацією Ан-124 і єдиного побудованого літака Ан-225 "Мрія" зайнялися "Авіалінії Антонова".

Досить успішна експлуатація "Русланів" привела до того, що в середині 2000-х в Росії і в Україні заговорили про можливе відновлення їх серійного виробництва: світовий ринок авіаперевезень ріс, основні експлуатанти очікували активізації попиту.

У той же час Росія замислювалася про розширення власного парку стратегічної військово-транспортної авіації. Цим планам, однак, не судилося збутися. В той момент, підрахувавши фінанси, росіяни пішли шляхом капітального ремонту машин з числа виведених на зберігання в 1990-х. На той момент це було дешево і практично.

Ну а остаточний крах програми РФ з підтримки в льотному стані "Русланів" стався в 2014 р., коли через анексію Криму були розірвані зв'язки російського і українського військово-промислових комплексів. Що стосується росіян, то тут основною проблемою стало обслуговування двигунів для "Русланів" і в цілому загальна підтримка з боку "Антонова". Для українців проблема полягала у відсутності цілого ряду запчастин і агрегатів, які виробляються в Росії.

В результаті в Україні один з Ан-124 вивели з експлуатації і почали відпрацювання використання запчастин західного і китайського виробництва — йдеться насамперед про нові шини, гальма і авіоніку. Про хід льотних випробувань на сьогодні інформації в пресі немає, але, за неофіційними даними, вони йдуть досить інтенсивно.

Росіянам же до 2017 р. якось вдавалося справлятися з проблемами: фірмове обслуговування певний час ішло торованим шляхом (за рахунок раніше укладених контрактів), запчастини для двигунів надходили за сірими схемами закупівель через треті країни. Однак різке збільшення навантаження на парк "Русланів" (з 2015 р. саме літаки Ан-124 стали основою "повітряного місту", за яким забезпечувався російський окупаційний корпус в Сирії) призвело до того, що почалися спроби реалізувати завдання імпортозаміщення щодо "Русланів". Мало того, в Росії заговорили про відновлення їх виробництва на Ульяновському авіазаводі під іншою назвою ( "Антонов" не дав би дозволу на використання нинішнього). Однак від цієї ідеї, з урахуванням усіх ризиків і проблем, відмовилися.

Тоді з'явилися розмови про створення нового надважкого транспортного літака для заміни парку "Русланів". Мало того, така програма навіть була внесена до держпрограми озброєнь, розрахованої до 2027 р.

Але, не маючи досвіду проєктування таких літаків, росіяни не придумали нічого розумнішого, ніж дістати з полиці проєкт радянських часів — Іл-106. Літак свого часу опрацьовували паралельно з "Русланом", але після 1992 р. проєкт закрили через брак коштів. В результаті в 2018 р. з компанією "Ільюшин" був укладений контракт на виконання науково-дослідних робіт. Судячи з промальовування, вантажна кабіна Іл-106 буде такого ж розміру, як і у Ан-124 "Руслан", однак перевозити вантажів він буде менше. Як змушені були визнати росіяни, основною проблемою Іл-106 є двигун, адже проєкт будується навколо ПД-35, який тільки створюється пермським АТ "Авіадвигун" і Рибінським НВО "Сатурн". Причому з дуже незрозумілими перспективами. Передбачається вкласти в проєкт двигуна за шість років 180 млрд руб., однак не факт, що все вийде.

Як не дивно, це розуміє і політичне керівництво Росії. Так, навесні минулого року глава мінпромторгу РФ Денис Мантуров заявив про те, що "питання виробництва заміни Ан-124 буде детально опрацьовуватися приблизно до кінця 2040-х років". Тобто, судячи з усього, раніше цього часу ніякого реального просування по Іл-106 або будь-якого іншого проєкту заміни "Руслана", не буде. При цьому авіаційні фахівці і експерти висловлюють закономірні сумніви — чи зможуть до цього часу Ан-124 підніматися в повітря без допомоги українських мізків і комплектуючих. Тепер ці сумніви зміцнилися. І, ймовірно, далі буде тільки гірше.