Крутіше Олімпіади. Коли Зеленський займеться створенням українського Пантеону

Один з ключових тез, який використовували опоненти Володимира Зеленського під час передвиборчої кампанії, - він далекий від української національної ідеї, бо не буде продовжувати гуманітарну політику попередника. Однак перші сто днів правління нового глави держави не дають підстав запідозрити його в перевагах "російського світу". Що, можливо, розчаровує ту частину виборців, яка дуже розраховувала на перегляд закону про державний статус української мови, мовних квот і так далі. І, судячи зі складу фракції "Слуги народу" в парламенті, прихильників відмови від проукраїнської гуманітарної політики попередньої влади там не так вже й багато.

Поки залишається на своїй посаді і ненависний проросійськими силами головний декоммунизатор країни, голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. А до Дня незалежності на Хрещатику покажуть проект інституту "Фактор свободи", що розповідає про Мазепу, Петлюру і Бандеру. Автори спробували уявити, як би виглядали профілі цих історичних особистостей у "Фейсбуці". Та й сам Зеленський вчора під час урочистого підняття державного прапора присвоїв почесні найменування восьми підрозділам Збройних сил, Нацгвардії і Державної прикордонної служби. Серед них, наприклад, 28-а окрема механізована бригада, яка отримала найменування Лицарів зимового походу в честь бійців армії УНР, яка героїчно пройшов по тилах червоних у 1919-21 роках. Можливо Зеленський недостатньо обізнаний про ті події і їх ролі в українській історії, але вже той факт, що він не зупинив розпочату Порошенко політику викорінення радянської символіки з наших силових структур, вселяє обережний оптимізм.

Насправді націоцентрична гуманітарна політика здатна принести нової влади величезний позитив. Наприклад, вже давно обговорюється ідея створення в Києві Національного Пантеону. У січні 2015 р. Верховна Рада прийняла постанову "Про увічнення пам'яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України". Документом передбачено "створення в центральній частині столиці України місті-герої Києві Українського національного пантеону (Меморіального комплексу)". Петро Порошенко з цього приводу видав відповідний указ. "Це має бути споруда, що містить і пам'ятники, і могили, а епіцентром його мала бути могила невідомого воїна нинішньої війни за незалежність України. Крім того, там треба перепоховати українців зі всього світу", - розповідав Володимир В'ятрович.

Влада зайнялися пошуком земельної ділянки для меморіалу, зокрема, розглядався варіант Лук'янівського кладовища. Але далі розмов справа не пішла. У січні 2017-го тема Пантеону знову стала актуальною після того, як у Празі примусово ексгумували останки українського поета Олександра Олеся. У пресі почали обговорювати, кого зі знаменитих українців треба перепоховати в Меморіальному комплексі. Список виявився досить довгим - Іван Мазепа, Павло Скоропадський, Степан Бандера, Симон Петлюра, Нестор Махно, Володимир Винниченко, Євген Коновалець, Михайло Драгоманов, Олександр Довженко, Марко Вовчок, Іван Багряний, Петро Дорошенко, Серж Лифар... Пообсуждали і знову все відклали в довгий ящик.

Сьогодні ж ідею Пантеону можна воскресити не тільки поговорити, але і почати її здійснювати. Найкращу можливість для Зеленського остаточно позбутися ярлика "малороса" складно придумати. Більш того, реалізувавши подібний проект, він увійде в історію як президент, поставив крапку в історичних суперечках про героїв і лиходіїв. Це куди крутіше, ніж проводити Олімпіаду, про яку Зеленський говорив місяць тому. От тільки якщо ідея Пантеону буде підтримана на Банковій, але в процесі реалізації перетвориться на довгобуд або корупційний проект, то краще і не починати...