Не взяли. Чому "справа Насирова" розвалиться в суді

Увечері 2 березня всю країну сколихнула інформація про спробу НАБУ вручити підозру і затримати голову ГФС Романа Насирова
Фото: УНІАН

Вже традиційно для НАБУ його дії перетворилися на шоу, якщо не сказати у фарс. Тут був і не пускавший спецназ вахтер, і отталкиваемый перед палатою доктор, і зйомка, на якій той чи притворяющемуся, то знаходиться без свідомості (за твердженням адвокатів і лікарів) Роману Насирову зачитують підозру.

Окремо варто відзначити, що народу шоу сподобалося - в інтернеті практично всі коментатори бурхливо раділи, що НАБУ прийшло за паном Насировым. З одного боку, це, звичайно, багато що говорить про ставлення народу до влади, адже безглуздо вважати, що це ставлення персонально до Насирову. Але от з іншого - можна констатувати: організована НАБУ шоу стало досить непоганим PR-прикриттям нікчемності дій цього органу протягом вже другого року існування.

Однак повернемося до Роману Насирову. На даний момент незрозуміло, чи вважатиметься підозра врученим йому, оскільки незрозуміло, чи перебував він у момент вручення у свідомості. Проте вже зрозуміло, що з затриманням не склалося: лікарі діагностували то удаваний, то справжній інфаркт. При цьому заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Володимир Кривенко визнав, що "оскільки він (Насиров. - "ДС") знаходиться в лікарні, то не вважається затриманим".
Висунуті НАБУ проти Насирова звинувачення виглядають, м'яко кажучи, дуже дивно і дозволяють припустити, що антикорупційний орган займається не стільки своїми прямими обов'язками, скільки бере участь у політичних розборках. За час роботи Романа Насирова на посаді головного фіскала - а це без двох місяців рік - він "наслідив" багато в чому. Навіть навскидку можна згадати скандали з:

- "вкидання" фіктивного податкового кредиту в систему електронного адміністрування ПДВ, які могли відбуватися тільки під заступництвом співробітників самої ГФС, причому вищої ланки;

- відшкодуванням у 2016 р. мільярдів гривень ПДВ на підставі фіктивного податкового кредиту, сформованого в кінці 2015 р. через сільгоспвиробників, що також не могло пройти повз керівництва (загальна сума сформованого фіктивного податкового кредиту перевищив 21 млрд грн.);

- функціонуючу по всій країні практику незаконного розриву договорів щодо подання електронної звітності платниками податків;

- продовженням практики непрозорого відшкодування ПДВ, а також повернення переплат.

Насправді це далеко не повний перелік. Однак НАБУ чомусь всього вищеописаного не помітило, зате взялося інкримінувати Роману Насирову зловживання службовим становищем та розкрадання державних коштів в сумі понад 2 млрд грн. при безпідставному наданні розстрочок ряду підприємств, пов'язаних з побіжним народним депутатом Онищенко в рамках "газової справи".

Насправді довести факт вчинення главою ГФС саме інкримінованого злочину практично не представляється можливим.

У функції ГФС входить надання розстрочок. А правом ГФС (тобто його керівника) є прийняття рішення про їх надання. Підставою ж для надання розстрочення є надання платником податків достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбуваються зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків".

Як бачимо, підстави для надання є настільки розмитими, наскільки це можливо. Суперечки немає - надання розстрочок завжди було для будь-якого керівника ГФС (і раніше Міндоходів, ДПС та ДПА) можливістю отримання корупційного доходу. Але сам механізм їх надання за законом виписаний так, що дає можливість займатися корупцією в його рамках. Винятком могла б бути, наприклад, зйомка передачі грошей за подання розстрочення або щось в цьому дусі. Однак таких доказів у НАБУ явно немає.

Заяви прокурора Ситника про те, що Насиров надавав компаніям розстрочки), умови яких вони не виконували, після чого їм знову надавалися розстрочки, смішні.

Податковий кодекс не забороняє після розірвання розстрочки з-за її невиконання через якийсь час надавати її знову. І якщо вже на те пішло, то суми розстрочок компаній Онищенко ніщо порівняно з тими сумами, на які в 2015-2016 рр. надавалися розстрочки контролюється Коломойським "Укрнафті". Там сума перевищувала 10 млрд грн. "Укрнафта" і близько не виконувала умови розстрочки. Розстрочка скасовувалася, а через деякий час надавалася знову. У результаті сума податкового боргу компанії наближається до 13 млрд грн. Але чомусь цей епізод НАБУ не зацікавив.

Крім того, історія зі спробою затримання відбулася "за випадковим збігом обставин" за день до розгляду комісією Інтерполу документів за запитом НАБУ про оголошення Онищенко в міжнародний розшук. Про це повідомив сам колишній депутат. На його думку, "весь цей цирк влаштований заради цього".

Висновки напрошуються самі собою. Найімовірніше, порушену проти Насирова кримінальне провадження розвалиться в суді (якщо дійде до нього), як і практично всі справи, яке збуджує НАБУ. Однак ще ймовірніше, що до суду воно і не дійде. Порушення справи вже вистачило для аргументації позиції по справі Онищенко перед комісією Інтерполу. Втім, це не означає, що аргумент вистачить для прийняття потрібного рішення. Насиров, який дійсно багатьом перейшов дорогу при задоволенні своїх апетитів, в даному випадку став швидше розмінною монетою або пішаком, якою вирішили пожертвувати.

Досі він дуже вміло користувався дахом, періодично міняючи, але рано чи пізно везіння повинно було закінчитися. При призначенні ходили чутки, що його протекцією займався народний депутат Віталій Хомутинник і стояв за ним Ігор Коломойський. Інші його пов'язували з Банкової. При голосуванні за податкові зміни в грудні 2016 р. абсолютно чітко проявилося, що інтереси Насирова відстоювала фракція "Народного фронту". При цьому треба розуміти, що Насиров - не диявол у плоті. Він людина діючої системи. Тобто у Насирова просто вийшло досить довго балансувати в існуючій в країні корумпованій системі влади.

Порушення кримінального провадження вистачило, щоб усунути Насирова на час розслідування від керівництва ГФС. Розслідування, найімовірніше, затягнеться. А коли питання з Онищенко так чи інакше вирішаться, швидше за все, Роман Насиров по-тихому напише заяву про звільнення, а справа так само по-тихому прикриють.

На закінчення слід було б сказати окреме спасибі за призначення пана Насирова в травні 2015 р. на посаду голови ГФС "прозорою" комісії за його відбору, яка працювала при Мінфіні. Країна повинна знати своїх героїв, ось прізвища цих людей: голова комісії - міністр фінансів Наталія Яресько, заступник голови комісії - заступник міністра фінансів Олена Макеєва, члени комісії: Ігор Уманський, Оксана Маркарова, Ганна Дерев'янко (директор Європейської Бізнес Асоціації), Тарас Качка (представник Американської торгової палати), Валерій Пекар (віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, координатор громадянської платформи "Нова Країна"), Альгидас Шемета (бізнес-омбудсмен).