Гірше Молдови. Що буде Зеленському за ігнор Венеціанської комісії

Нова судова реформа, яка незабаром має вступити в силу, може призвести до охолодження відносин між Євросоюзом та Україною. Спочатку це буде не дуже помітно. ЄС чекатиме висновків Венеціанської комісії, щоб подивитися, як зреагує на них Київ. Якими будуть ці висновки, вже відомо, хоча офіційно вони ще не оприлюднені. І зміст їх дуже не подобається Зе-команді: фактично вони вимагають нівелювати реформу. Коли Київ знехтує ними, ЄС може різко заморозити двосторонні відносини.

Перш ніж оцінювати, наскільки цей сценарій імовірний, коротенько нагадаємо хронологію подій.

Корупція замість інвестицій

29 серпня, в перший же день роботи нової Верховної Ради, Володимир Зеленський вніс у парламент і визначив як невідкладні законопроект №1008, який зараз носить назву "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління", і законопроект №1032 "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо першочергових заходів по реформу органів прокуратури".

Відразу ж відзначимо ключові спірні моменти законопроекту №1008. Набуття чинності цього закону буде означати припинення повноважень нинішніх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). Після цього протягом 30 днів Вища рада правосуддя (ВСП) повинен встигнути провести конкурс і за його результатами сформувати новий склад ВККСУ. Нинішні члени ВККСУ до участі в конкурсі допущені не будуть.

Далі настане черга поновлення Верховного Суду (ВС). Зараз у ньому 193 судді. Згідно з нинішнім законодавством їх має бути не більше 200, однак новий закон вимагає залишити не більше 100. ВККСУ повинна протягом двох місяців з дня формування її нового складу провести відбір суддів у касаційні суди у складі ЗС з числа нинішніх суддів касаційних судів ВС за критеріями професійної компетентності, етики і доброчесності. А ті 93 судді ВС, кого нова ВККСУ визнає недостатньо компетентними, етичними і добропорядними, можуть бути переведені на нижележащий рівень судової системи - відповідні апеляційні суди.

Вже 11 вересня з критикою цих законопроектів виступили від імені ЄС і Канади тимчасово повірена у справах представництва ЄС в Україні Анніка Вайдеманн і посол Канади в Україні Роман Ващук. З відповідним листом дипломати звернулися до голів профільних парламентських комітетів - з питань правої політики Ірині Венедиктової та з питань правоохоронної діяльності Денису Монастирському, а копії направили керівнику президентського офісу Андрію Богдану, прем'єр-міністра Олексію Гончаруку, генеральному прокурору Руслану Рябошапке, голові Верховної Ради Дмитру Разумкову, його першому заступнику Стефанчуку Руслану і заступнику Олені Кондратюк, а також лідерам всіх парламентських фракцій і груп.

У листі йдеться, зокрема, що "слід уникати повторного відбору суддів Верховного Суду, і будь-які проблеми, пов'язані з чесністю або професіоналізмом діючих суддів, повинні вирішуватися шляхом застосування відповідних заходів щодо попередження злочинності, порушення дисципліни і/або корупції. Будь-яке скорочення числа суддів Верховного Суду повинна грунтуватися на ретельному аналізі його нинішньої структури, навантаження та юрисдикції. Вдосконалені процедурні фільтри та оптимізація судової структури могли б дозволити поступово зменшити робоче навантаження і, таким чином, дозволити скоротити кількість суддів, в той же час зберегти міжнародні стандарти незалежності судових органів".

Тут ключові слова - "незалежності судових органів". Бачачи нагальну спробу Зе-команди наполовину скоротити ВС, важко не запідозрити намір залишити у складі ЗС тільки найбільш слухняних суддів. "За судовою реформою, ймовірно, будуть уважно стежити ділове співтовариство та іноземні інвестори, а передбачувана та незалежна судова система є ключем до залучення і підтримки таких необхідних інвестицій", - підкреслили автори листа, прозоро натякаючи, що в країну, де немає незалежної судової системи, західні інвестиції не прийдуть.

В кінці листа дипломати нагадали, що "в останні роки ЄС і Канада були основними партнерами України, надаючи значну політичну, фінансову та технічну підтримку в широкому спектрі галузей. Ми з нетерпінням чекаємо продовження виконання наших зобов'язань і нашого доброго співробітництва з Україною в її європейської та євроатлантичної середовищі". Це вже натяк на те, що ціною питання є перспективи інтеграції України в ЄС і НАТО.

Два ляпаси Захід

Однак цей лист було Зе-командою проігноровано. 10 вересня Рада прийняла в першому читанні законопроект №1032, а 12 вересня - №1008. Вже 19 вересня законопроект №1032 був прийнятий у другому читанні і в цілому, а 23 вересня - підписаний президентом. Це стало першою ляпасом Захід від Києва після втечі Януковича. Втім, вводиться цим законом реформа прокуратури була в очах Заходу ще не настільки великим злом, як судова реформа, передбачена законопроектом №1008.

1 жовтня генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич звернулася до міністра закордонних справ України Вадим Пристайко з листом, в якому розкритикувала законопроект №1008. Зокрема, вона зазначила, що нововведення "можуть суттєво позначитися на незалежності судової системи", і підкреслила, що реформи мають бути проведені у відповідності з вимогами Ради Європи та міжнародними стандартами.

Це лист підтримав глава представництва ЄС в Україні Матті Маасикас. Він додав: "ЄС поділяє стурбованість з приводу європейських стандартів. Ми готові продовжити діалог щодо законопроекту №1008".

4 жовтня Венеціанська комісія повідомила, що Моніторинговий комітет ПАРЄ запросив її думку про недавні поправки до законодавства України, яке регулює діяльність ВС і органів судового самоврядування.

15 жовтня звернулися з листом до Разумкову щодо законопроекту №1008 глава представництва ЄС Матті Маасикас, посли Канади Роман Ващук, Німеччини Анка Фельдгузен, Великобританії Мелінда Сіммонс і керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроні. Копії листа дипломати направили Гончаруку, Богдану, Рябошапке, Стефанчуку, Венедиктової та Монастирським. Серед питань, що викликають занепокоєння, у листі першим названий "запланований повторний відбір суддів Верховного Суду та скорочення їх кількості без чіткої процедури і незрозумілий термін".

Посли запропонували Разумкову зустрітися і обговорити можливі альтернативні рішення. "Ми також рекомендуємо вам співпрацювати з Венеціанською комісією для повного забезпечення відповідності закону нашим спільним цінностям", - підкреслюється в листі.

Однак Разумков проігнорував ці пропозиції. 16 жовтня Рада прийняла законопроект №1008 у другому читанні і в цілому. Це стало другою ляпасом Захід від Зе-команди. Ефект посилив голова фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія, відреагував на лист послів словами: "Ніякі посли не можуть втручатися в державні справи. Якщо посли хочуть щось змінити в цій державі, нехай отримують українське громадянство, балотуються у Верховну Раду, приходять в парламент і голосують".

Молдовський прецедент

Представництво ЄС відреагував на прийнятий закон заявою Анніки Вайдеманн: "ЄС неодноразово висловлював свою позицію щодо судової реформи. Ми чітко і неодноразово комунікували наше занепокоєння з приводу законопроекту №1008. Зокрема, положення, що стосуються Верховного Суду, суперечать європейським стандартам і можуть підірвати незалежність судової системи. Ми настійно закликаємо Україну запитати думки Венеціанської комісії перед тим, як вводити цей закон в дію".

Хоча Зе-команда проігнорувала цей заклик, Венеціанська комісія свою думку скаже - на прохання ПАРЄ. І вже можна достатньо точно передбачити, яким воно буде. Справа в тому, що комісія вже оприлюднила свою думку з дуже схожим законопроекту з Молдови, де теж зібралися реформувати свій Верховний Суд - Curtea Supremă de Justiție (CSJ). Причому молдовський варіант реформи, як і український, збирається одночасно досягти двох цілей: по-перше, піддати всіх діючих суддів CSJ надзвичайного повторного оцінювання і, по-друге, замінити існуючий CSJ новим судом з іншою юрисдикцією і скороченим вдвічі кількістю суддів.

У висновках, до яких дійшла комісія на пленарному засіданні у Венеції 11-12 жовтня, записано, що "таке поєднання двох різних цілей перешкоджає виправдання того, щоб всі діючі судді CSJ піддавалися надзвичайного повторного оцінювання". Також комісія вказала, що таке оцінювання може створити небезпечний прецедент і привести до очікування того, що після кожної зміни уряду буде проводитися подібне повторне оцінювання, а це підірве мотивацію судової влади і зменшить її незалежність".

Молдова, на відміну від України, сама звернулася до Венеціанської комісії. Відповідний лист було направлено 9 вересня; комісії знадобилося трохи більше місяця, щоб проаналізувати реформу і виробити рекомендації. Молдовська влада збираються швидко імплементувати висновки комісії в свій законопроект і знову направити його комісії. І лише коли отримають схвалення, мають намір реалізувати реформу.

Задом до Європи

Можна очікувати, що висновки з української реформу комісія зробить незабаром. Проте малоймовірно, щоб Зе-команда захотіла до них прислухатися. І перш за все її не влаштують рекомендації відмовитися від миттєвого скорочення ВС вдвічі і задовольнитися тим, що кількість суддів ВС буде поступово скорочуватися природним шляхом.

Зе-команда прагне позбутися половини суддів ВС прямо зараз, і не від будь половини, а від найменш бажаною. До числа неугодних відноситься і голова ВР Валентина Данішевська, що до 2017 р., коли вона виграла конкурс у ВС, очолювала Центр комерційного права, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Таке відверте бажання поставити ВС під свій контроль навряд чи залишиться без відповіді Заходу. Справа може дійти навіть до обговорення розриву Євросоюзом асоціацію з Україною. В якості приводу може бути використана не тільки реформа ЗС, але і реформа прокуратури. До речі, ще під час обговорення законопроекту №1032 експерти застерігали від внесення без погодження з ЄС і схвалення Венеціанської комісії радикальних змін в закон "Про прокуратуру", оскільки цей закон входив в число євроінтеграційних (його прийняття було умовою укладання Євросоюзом Угоди про асоціацію з Україною).

Якщо тепер згадати знущальні слова Арахамии щодо західних послів, то доводиться припустити, що Зе-команда добивається того, щоб скоріше позбавити Україну західної підтримки. У такому разі геополітичний розворот країни на 180 градусів (до Європі задом) буде вже як би само собою зрозумілим.