Цінний бренд. Чи зможе Медведчук відібрати у ахметовців "Оппоблок"
Нинішній грудень - невідповідний час для партійних з'їздів. Насправді, це останній місяць перед офіційним початком передвиборної кампанії. Щоб висунути свого кандидата на президентський пост, доведеться збиратися ще раз в січні. Тим не менше на 15 грудня призначено з'їзд партії "Опозиційний блок". І можливо, там навіть буде названо прізвище майбутнього кандидата від партії. Але головне завдання партз'їзду зовсім в іншому - швидко і ефективно очистити "Оппоблок" від прихильників Медведчука.
Процедура дуже проста: всі регіональні парторганізації, які надішлють свої делегації на з'їзд, будуть вважатися благонадійними і залишаться у складі партії, решта автоматично будуть виключені з "Оппоблока". Так що через місяць, на січневий з'їзд, де буде висуватися кандидат у президенти, партія вже постане як єдина команда, готова злагоджено виступити на всіх майбутніх виборах - президентських, потім парламентських, а потім і місцевих.
Організатори з'їзду поки що не розкривають, кому ж пощастить бути висунутим від "Оппоблока" на президентський пост. Джерела "ДС" називають трьох можливих претендентів: це (в алфавітному порядку) Олександр Вілкул, Борис Колесніков і Вадим Новинський. Але важлива й інша інтрига: скільки регіональних парторганізацій візьмуть участь у з'їзді (а значить, і залишаться у складі партії) і які саме.
Партія дуумвірату
Тут варто уточнити, що "Оппоблок" з самого початку не був єдиною командою, а являв собою союз двох фінансово незалежних один від одного політичних угруповань, одна з яких пов'язана з Рінатом Ахметовим, а інша - з Дмитром Фірташем. Об'єдналися вони в середині вересня 2014 р. виключно заради спільного потрапляння в парламент (окремо могли провалитися обидві).
Зважаючи на це, у всіх центральних структурах партії замість традиційного єдиноначальності був встановлений дуумвірат "ахметовців" і "фірташівців". Так, на з'їзді, який відбувся 27 травня 2016 р., співголовами партії були обрані Борис Колесніков (друг дитинства і найближчий соратник Ахметова) і Юрій Бойко (давній партнер Фірташа). Співголовами політвиконкому "Оппоблока" стали відповідно Олександр Касянюк і Сергій Ларін.
Парламентська фракція "Оппоблока" отримала двох співголів - Олександра Вілкула та Юрія Бойка, а також двох заступників голови - Юрія Воропаєва та Сергія Льовочкіна. Правда, крім "ахметовців" і "фірташівців" потрапили в парламент за списком "Оппоблока" четверо людей Медведчука - Нестор Шуфрич (№7), Тарас Козак (№14), Василь Німченко (№25), Ігор Шурма (№27), а також деякі інші сторонні особи типу Вадима Рабиновича (№4). Але в розкладах всередині фракції вони ніякої "золотої акції" не мали: всі спірні питання вирішувалися шляхом переговорів між ахметівцями і фірташівців.
Всі чотири роки існування "Оппоблока" регулярно виникали чутки про його швидкий розкол на дві половинки. Тим не менше цей союз виявився досить міцним. Його цементував страх провалитися на наступних парламентських виборах в разі роздільного походу двома конкуруючими колонами. Тим більше що у "Оппоблока" з'явилися конкуренти: спочатку в особі Вадима Рабиновича, який з липня 2016 р. став розвивати власний політпроект - партію "За життя", а потім і в особі Євгена Мураєва, який кілька місяців тому пішов від Рабиновича і створив власну партію "Наші".
Звичайно, залишався спірним питання, кого висувати на президентські вибори. Але за великим рахунком він мав політтехнологічне, а не принципове значення, оскільки обидві половинки розуміли, що кандидат від "Оппоблока" не буде обраний президентом, стеля його можливостей - це потрапляння у другий тур. Для обох половинок набагато важливіше була жирна синиця в руці (потужна фракція у новому парламенті), ніж худий журавель в небі (примарна перемога на президентських виборах). Тому з питання про кандидата в президенти вони цілком могли б домовитися.
Медведчук і його ляльки
Але тут на сцені з'явився Медведчук. І для тих, хто спостерігав подальше дійство поблизу, все виглядало так, немов у деяких відомих самодостатніх політиків раптом натискалася потайна кнопочка - і вони перетворювалися в чиїхось слухняних маріонеток.
Ще в листопаді минулого року в партію "За життя" перейшов давній соратник Медведчука Шуфрич. Тоді про це посудачили - і забули. Але в кінці липня вже і сам Медведчук впровадився в цю партію - його туди запросив сам Рабинович завідувати відносинами з Росією. Потім 12 вересня Рабинович раптом закликав "Оппоблок" об'єднатися - і на це одразу ж відповів згодою Льовочкін, що викликало подив у ахметовців, але не у Бойка. 9 листопада Бойко і Рабинович підписали угоду про створення об'єднання "Опозиційна платформа - За життя".
12 листопада був терміново скликаний політрада "Оппоблока". Колесніков вніс до порядку денного питання про швидке проведення з'їзду для розгляду ситуації, що склалася в партії. Фірташівці цю пропозицію не підтримали. Зі свого боку Бойко вніс до порядку денного питання про співпрацю з партією "За життя" та підтримки угоди, підписаної з Рабиновичем. Ці пропозиції були відкинуті ахметівцями. У підсумку розкол став неминучим.
16 листопада Рабинович повідомив, що відбулось засідання стратегічної ради "Опозиційної платформи - За життя", на якому було прийнято рішення висунути Бойко в якості кандидата від об'єднаної опозиції. 20 листопада Бойко і Льовочкін були виключені з фракції "Оппоблока". При цьому було ліквідовано дуумвірат у фракції: тепер влада в ній повністю перейшла в руки ахметовців. Своїм головою фракція обрала Новинського, його заступниками стали Вілкул та Воропаєв.
Ідеологічні відмінності між двома сторонами цього конфлікту важко знайти навіть при дуже великому бажанні. Обидві сторони однозначно підтримують УПЦ МП і проти автокефалії, обидві виступають за мир з Росією, обидві клянуться у своїй опозиційності і звинувачують один одного в роботі на Петра Порошенка. Проте між ними дуже істотна відмінність в інтересах. Фирташевская сторона підпорядкувала себе інтересам Медведчука, тобто де-факто - інтересам Путіна, тоді як ахметівська сторона вважала за краще залишитися при своїх власних інтересах.
Предсъездовские розклади
23 листопада прес-служба "Оппоблока" повідомила, що секретаріат партії надійшли сотні звернень з вимогою негайного скликання з'їзду. Як стверджувалося в повідомленні, такі звернення надійшли з Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Запорізької, Закарпатської, Миколаївської, Херсонської, Вінницької, Чернігівської, Черкаської та ряду інших областей від місцевих і регіональних організацій, "які сумарно становлять близько 80% однопартійців". У той же день Колесніков заявив в ефірі "Радіо НВ", що з'їзд відбудеться не пізніше 15 грудня.
6 грудня Колесніков повідомив: "На даний момент 47 тис. членів партії з 61 тис. партійців, які перебувають на партійному обліку, вже висунули своїх делегатів на майбутній VIII з'їзд партії. З'їзд пройде, згідно з чинним законодавством України та статутом партії, 15 грудня поточного року". На наступний день він розповів, що Бойко і Льовочкін передумали йти з партії та намір зірвати з'їзд. "Членам партії незрозуміло поведінка наших колишніх колег: Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна. Вони публічно заявляють про те, що вони вже не в Оппоблоке, вони вже в ЗаЖОП ("Опозиційну платформу За життя"), а тепер кажуть: "Ой, ми передумали, ще й з'їзд нам не подобається". Потрібно набратися мужності і визнати, що це - поведінка політичних банкрутів. Пішли, значить пішли", - написав Колесніков у своєму "Фейсбуці".
Тим часом Бойко звернувся до Нацполицию. 11 грудня партійний сайт "Оппоблока" сповістив про те, що 8 грудня головне слідче управління Нацполиции України внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початок кримінальне провадження у зв'язку з зверненням народного депутата україни, співголови "Опозиційного блоку" Юрія Бойка про підробку офіційних документів партії. "Юрій Бойко вважає, що член політради "Опозиційного блоку" Олександр Касянюк скоїв кримінальний злочин, передбачений ст. 170 і ч. 2 ст. 358 КК України. Так, він умисно, всупереч п. 6.1 ст. 6 статуту партії, перешкоджаючи її законній діяльності, видав і направив в регіональні організації партії завідомо підроблені документи - листи про недієздатність політради "Опозиційного блоку" і проведення 15 грудня з'їзду партії", - констатувалося в повідомленні.
Колесніков прокоментував це в дусі "собака гавкає - караван іде": "В кінці листопада мене запросили на Радіо "НВ". Серед іншого ми обговорювали з'їзд партії і те, що його потрібно провести до 15 грудня. Це - вимога обласних політрад. Моя заява лягло в основу доносу Юрія Бойка. Його звинувачення полягають у тому, що я виступив по радіо, а співголова виконкому (Олександр Касанюк) підробив документи. Як він може підробити документи, якщо він відправляє їх від свого імені? З юридичної точки зору це справа - повний нуль. Всі наслідок сміється над ним". Також він підкреслив: "З'їзд у будь-якому випадку буде проведений. Розколоти "Опозиційний блок" у Бойка не вийде. Свою нікчемність в політиці вони зрозуміють вже на найближчих виборах".
Увечері 12 грудня партійний сайт "Оппоблока" (він радісно публікує все, що йому дають представники обох сторін) оприлюднив резолюцію "збори партійного активу", в якому взяли участь 16 делегацій обласних партійних організацій, які не визнають "з'їзд" партії "Опозиційний блок" 15 грудня 2018 р. і не направляли делегатів для участі в ньому". Зібрання підтримало заява Бойко і Рабиновича, підтримало Бойка на посаду президента, визнав нелегітимним з'їзд 15 грудня і, природно, зовсім обминула мовчанням питання про власної легітимності.
Тест на кмітливість
11 грудня у фірташівців з'явився ще один аргумент. КМІС, давно відомий співпрацею з Медведчуком, оприлюднив результати соцопитування, проведеного з 23 листопада по 3 грудня "за замовленням клієнта". Не будемо переповідати всі ці смішні цифри, отримані, підкреслимо вкотре, "за замовленням клієнта". Зазначимо лише ті, які відносяться до трьом основним конкурентам у боротьбі за проросійський електорат. Отже, якщо враховувати тільки тих опитаних, хто вже визначився з вибором, то 11,3% готові підтримати партію "Опозиційна платформа - За життя", 4,1% - партію "Наші", 2% - партію "Опозиційний блок". А на президентських виборах Бойко набере 11%, Мураєв - 4,1%, кандидат від "Оппоблока" - в межах статистичної похибки.
Отримавши ці цифри, фірташівці тут же почали використовувати їх для переконання парторганізацій "Оппоблока" в тому, що з трьох вищезгаданих партій тільки "Опозиційна платформа - За життя" напевно подолає бар'єр і потрапить в парламент, а у "Оппоблока" взагалі немає шансів. Власне, це можна вважати тестом на кмітливість для місцевих "оппоблоковцев". Одні з них повірили смішним цифр. Інші зрозуміли, що люди типу Колеснікова явно не дурні і напевно не випадково відмовилися від нібито "привабливої пропозиції", а навпаки, намагаються зараз бути подалі від усього, що пахне Медведчуком.
