Натовський калібр. Українська "Богдана" стане найпотужнішою зброєю на Донбасі
Буквально днями директор інформаційно-консалтингової компанії " Defense Express Сергій Згурець заявив, що на День незалежності "Хрещатиком пройде оперативно-тактичний комплекс "Сапсан", високоточна система залпового вогню "Вільха", автоматизована РСЗВ "Верба", нова самохідна 155-мм гаубиця "Богдана" і ряд інших новинок".
Вперше на напівофіційному рівні підтверджується той факт, що український аналог саудівського "Грім-2" має позначення "Сапсан", а також факт доведення "до розуму" РСЗВ "Верба". Хоча цілком очевидно, що ці зразки нині знаходяться як максимум на стадії заводських випробувань до серійного виробництва ще далеко, але, тим не менш, це момент не може не радувати. Також можна обережно припустити, що цілком можуть викотити і досвідчений зразок ЗРК "Дніпро", ну і цілком природно, що протикорабельну ракету "Нептун". Недарма Турчинов поїхав на "Візар" і журналісти зробили дуже докладний фоторепортаж звідти.
Не менш цікавою видається і самохідна гаубиця калібру 155 мм під назвою "Богдана". Нам покажуть давно обіцяний прототип самохідної гаубиці нового покоління для України - фактично польська вежа САУ "Краб" на шасі Т-84У "Оплот". Причому варто відзначити, що вежа саме польська. Її історія почалася з покупки в середині 2000-х ліцензії на вежу САУ АЅ-90M Braveheart британської фірми "Віккерс". Сама вежа була родом з 1980-х і тому полякам довелося чимало потрудитися, щоб привести її у відповідність сучасним нормам загальновійськового бою. Так, була замінена гармата (вибір зупинили на німецькій 155/52 Rheinmetall, яку теж довелося "допілівать"), замінена система блокування і подачі пострілів. Що спричинило за собою повну перепланування внутрішнього простору і в підсумку від британського оригіналу фактично залишився лише корпус.
САУ "Краб" в польській армії
Для перспективної САУ поляки розробили і найцінніше, що є в конструкції будь самохідної артилерійської установки - систему управління вогнем (TOPAZ) і систему зв'язку FONET розробки і виробництва WB Electronics.
Знову-таки після непростого вибору шасі польської САУ - теж ліцензійне від південнокорейської Hanwha Techwin. Причому варто відзначити, що ступінь локалізації виробництва дуже велика і складає рекордні 80%. Навіть німецький дизель буде вироблятися на місці.
Після початку щільного співробітництва наших військових з фірмою WB Electronics (нагадаємо, вони як мінімум продали нам ліцензію на провадження пари моделей безпілотників) виник і проект 155-мм САУ з використанням елементів польського "Краба". Роботи почалися ще в 2016 р., а по всій видимості, остаточне рішення було прийнято восени 2017 р. - не дарма поляки притягли "Краб" на виставку "Зброя та безпека-2017", де її уважно оглянули перші особи військово-політичного керівництва країни.
Про характеристики говорити ще рано, оскільки незрозуміло, яка саме гармата буде встановлюватися на "Богдані" - німецько-польська чи все-таки власного виробництва. Але одне можна сказати точно - вона буде маневреннее, ніж той же "Краб" - насамперед за рахунок більш потужного двигуна "Оплоту" (1200 проти 1000 у поляка).
Поява на озброєнні САУ натовського калібру багато про що свідчить. Перш за все, ми отримуємо серйозна перевага, як перед РФ, так і гібридними військами, які воюють на Донбасі. Нині на лінії протистояння встановилося якась хитка рівновага, коли можливості у сторін приблизно однакові. З появою 155-му знарядь українська артилерія зможе стріляти далі і могутніше (адже руйнівні можливості 155 - мм снаряда дещо більше, ніж "стандартного" радянського 152-мм). Так, 155-мм німецька артсистема PzH 2000 (на якій встановлено теж знаряддя, що і на "Крабе") б'є на 30 кілометрів, а та ж "Мста-С" - на 25. В умовах досить обмеженого за розмірами донбаського театру бойових дій - це, хоч і невелике, але перевага.
І ще. По всій видимості, нарешті, поставлена крапка в непростій ситуації з будівництвом і фінансуванням боеприпасного заводу. Довгий час серед військових йшла непублічна дискусія, яка фактично зводилася до одного питання - 152 або 155 мм? Тепер ясно й очевидно, що остаточно вибір зроблений на користь натовського калібру. І в принципі це рішення правильне і своєчасне - хоча запасів 152-мм снарядів на складах ще цілком достатньо, але вони явно не нескінченні. А купувати в тій же РФ ніхто не буде. Знову-таки до будівництва заводу буде відкритий доступ на західні ринки для закупівель - навряд чи снаряди будуть закуповуватися вагонними нормами, враховуючи як позиційний характер війни на Донбасі, так і досить скромні потреби армії на початковому етапі переозброєння.
До речі, під цей калібр існують і розробки вітчизняних виробників боєприпасів. Той же керований артилерійський боєприпас "Квітник" до війни розроблявся і під 155 мм - правда, для можливого експорту, але суті це не змінює.
На п'ятий рік війни потроху починає позначатися і знос стовбурів. І тепер цілком очевидно, що якщо будуть вживатися якісь кроки по розгортанню виробництва стовбурів, то вже ясний вектор - поступовий перехід на 155 мм. Крім того, Україна чи не вперше зможе отримати доступ до досить сучасним західним технологіям, хоча б і в польському виконанні.
Таким чином, разом з насиченням артилерії новими автоматизованими засобами управління вогнем, безпілотними апаратами, РЛС контрбатарейної боротьби, перехід на нові стандарти вкрай позитивно позначиться на можливостях армії та обороноздатності країни в цілому.
