Межа "Нашого краю". Чому краще не змішувати Шахова з Червоненком
"Наш край" продовжує залишатися партією "міцних господарників" з перспективами вигідних союзів на місцевому рівні, де порядкують бенефіціари політсили
"Господарники" до Майдану і після
Партія "Наш край" виявилася однією з найактивніших на минулих місцевих виборах, увійшовши до п'ятірки передовиків за числом кандидатів до облради (1257), при цьому обігнавши ОПЗЖ (1247). Але результат виявився не занадто вражаючим — представники партії проходять до облрад Житомирської (9 депутатів), Миколаївської (10), Сумської (8), Чернігівської (9) областей, а також на Херсонщині, де ЦВК поки не дає точного результату. На межі подолання п'ятивідсоткового бар'єру партія виявилася в Запорізькій, Кіровоградській, Київській, Одеській та Чернівецькій обласних радах, результати виборів в які також досі не встановлені.
У той же час на мерських виборах хоч перемог у великих містах у партії і не було, їй вдалося записати собі в актив Бориспіль, Верхньодніпровськ, Миропіль, Коростень, Малин, Кагарлик, Рубіжне, Ромни. І Дружбу, де з рекордним результатом в 92,75% виграв Євген Харитонов.
Перш ніж спробувати розібратися, куди рухається "Наш край", нагадаємо коротко історію партії. Вона порівняно молода — реєстрація відбулася влітку 2011 р., тоді новостворена організація отримала назву Блокова партія, але дивна назва не прижилася, і на політичній арені з'явився "Наш край".
Оновлену партію презентували вже за нової влади в 2015 р. на форумі регіональних керівників, які стверджували, що прагнуть захистити земляків. Співзасновниками партії стали колишні "регіонали" Олександр Мазурчак, Юрій Гранатуров, Антон Кіссе, Олександр Фельдман та Сергій Кальцев. Через те, що в політичне об'єднання увійшло понад 60 регіональних лідерів, неофіційно партію назвали "партією мерів". Тоді багато хто звернув увагу, що, окрім знайомих гасел, "Нашому краю" додавали схожість з Партією регіонів однакові партійні кольори, і це явно було зроблено неспроста. Подейкували, проєкт "Наш край" курирував перший заступник глави Адміністрації президента Віталій Ковальчук, а його основним завданням було відтягнути голоси у агресивно проросійського "Оппоблоку", що фактично і вдалося зробити на місцевих виборах 2015 р.
Не в останню чергу це сталося завдяки тому, що "Наш край" — це партія, заточена саме під місцеві вибори, каже політолог Віталій Кулик.
"Наш край — партія франшиз, і ці франшизи віддані на відкуп регіональним кланам. Керівництво партії виробляє спільну політику на основі консенсусу цих угруповань, але буває і так, що клани входять в протиріччя з центром. Загалом же вона з самого початку була заточена під місцеві вибори і отримання контролю над певними територіями", — сказав він в коментарі для "ДС".
Колегу підтримує Олексій Голобуцький, який вказує, що "Наш край" з самого початку не акцентував увагу на ідеологічній складовій. "Ця партія з самого початку була політсилою господарників, управлінців. Влада вже кілька разів змінилася, були господарниками і "регіонали", і БПП, а зараз вже "зелені" господарники. Назвалися б вони "Їх край", "Зелений край" або "Хиткий край" — все одно пройшли б, адже на місцях інша ситуація, люди голосували за стабільність, вони бояться змін", — сказав Голобуцький у коментарі для "ДС".
Дорога реклама і парламентські перспективи
Дійсно, через відсутність загального курсу партії, локальних інтересів і ситуативних союзів депутати-мажоритарники від "Нашого краю" часто голосують вроздріб і регулярно пропускають засідання парламенту, вважаючи за краще більше бути на "своїй" території. Керівники партії (депутат від Луганщини Сергій Шахов, нардеп від Одещини Антон Кіссе і колишній перший заступник голови Київської МДА Олександр Мазурчак) акцентують увагу на інтересах регіонів, а не на загальноукраїнській діяльності, уникають конфліктів з центральною владою. Принцип "своя сорочка ближче до тіла" — основний сенс діяльності політсили, представники якої називають її "партією прагматиків, які виступають за здоровий регіональний егоїзм".
Не дивлячись на лише відносний успіх на місцевому рівні, партія старанно позиціонує себе як всеукраїнська. Однак уже не вперше вона провалюється на виборах парламентських, при цьому завжди викладаючи дуже значні суми за рекламу.
Так, за результатами дослідження Інституту масової інформації, діячі партії "Наш край" увійшли до списку кандидатів, які замовили найбільшу кількість нативної реклами в період передвиборчої кампанії до місцевих виборів 2015 р. На виборах-2020 розмах був дещо скромніший, проте в окремих регіонах саме "Наш край" став найбільшим рекламодавцем. Так, за даними "Опори", партія посіла друге місце, після "За майбутнє", за витратами на політичну рекламу в Facebook — понад $173 тис. за період з 5 вересня по 20 жовтня. Це більше, ніж у партії "Слуга народу" ($164 тис.).
Правда, виграти в великих містах це не допомогло — в столиці партія набрала лише 0,6% на виборах до Київради, а висуванець партії Шахов отримав на виборах мера всього лише 0,2%. В Одесі Євген Червоненко набрав на виборах мера близько 3%, змусивши над собою сміятися через низькопробні ролики, які ніяк не в'яжуться з професіоналізмом градоначальника.
Однієї реклами недостатньо, щоб виграти навіть місцеві вибори, а що вже казати про парламентські. Експерти скептично оцінюють можливе парламентське майбутнє "Нашого краю". Зокрема, партії заважає відсутність базового регіону, відзначає Голобуцький.
"У них немає базового регіону. Наприклад, у "За майбутнє" є Волинь, в "Української стратегії Гройсмана" – Вінницька область. Крім того, в останньої є пізнавана на рівні країни особа колишнього прем'єра, і можна собі уявити, як далі буде розвиватися бренд. Запорука ж успіху "Нашого краю" — те, що вони намагаються сидіти на ідеологічному шпагаті. Для вирішення локальних задач це ідеальний варіант, а на всеукраїнському рівні Шахов показав, чого це вартує ", — зазначає експерт.
На думку Кулика, єдиний для "Нашого краю" варіант пройти в парламент — домовитися з якоюсь більш великою партією і делегувати своїх представників в її список, адже як окремий бренд на минулих парламентських виборах вони не "злетіли" у великих містах, а саме там кується перемога на національному рівні. Цю думку підтверджує і свіже дослідження Центру Разумкова, проведене на початку листопада, — за партію готові проголосувати лише 1% опитаних.
Разом з тим на регіональному рівні партія показала співрозмірний іншим таким же проєктам результат, каже Кулик, і, на відміну від тієї ж "Пропозиції", "Наш край" орієнтується на райони і певні кластери інтересів. Утім, і там вони не мають великої сили, відіграючи роль молодших партнерів для великих коаліцій.