Нардепи прийняли у першому читанні закон про державну мову
"За" проголосував 261 народний депутат, передає "ДС".
Даний проект Закону визначає українську мову єдиною офіційною мовою в Україні. Документ регулює застосування мови в усіх сферах суспільного життя, однак не поширюється на особисте спілкування.
Згідно нормативно-правовим актом, кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою, а держава, зі свого боку, забезпечує можливості для цього. Іноземцям доведеться вивчити українську, щоб отримати українське громадянство.
Документ зобов'язує високопоставлених чиновників і державних службовців володіти українською мовою. Це президент, спікер і прем'єр-міністр, їх заступники, голова СБУ, генпрокурор, голова Нацбанку, члени Рахункової палати, уповноважений ВР з прав людини та уповноважений із захисту державної мови, голова автономної республіки Крим, голова ради міністрів Криму та ін.
Також обов'язок володіти українською мовою поширюється на офіцерів, правоохоронців та представників спецслужб, адвокатів, нотаріусів, керівників державних і комунальних дитсадків, шкіл, закладів середньої та вищої освіти; вчителів, викладачів і вчених, медиків державних і комунальних установ, інших чиновників.
Відповідно до законопроекту, робоче спілкування має відбуватися українською мовою, як і діловодство та документообіг. Судочинство проводиться державною мовою, виключення - згідно процесуального кодексу. Українська мова використовується у Збройних силах України під час перетинання державного кордону.
Документ визначає, що кожен громадянин України має право отримати освіту державною мовою. У дитсадках поряд з українською мовою можна використовувати мову нацменшин у відповідності з законодавством. Зовнішнє незалежне тестування з 2025 року можна буде здати тільки українською мовою (за винятком іноземних мов).
Мова науки, культури, книговидання, телебачення і преси, комп'ютерних програм, реклами, поштового зв'язку - український, з урахуванням діючих законів.
Обслуговувати споживачів у різних сферах повинні українською мовою, а на прохання клієнта - на будь-якому іншому. Зокрема, послуги у сфері транспорту надаються державною мовою.
Законопроект передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови. Цей орган хочуть уповноважити затвердити стандарти української мови, зокрема вимоги до рівнів володіння нею. Документ нормує, скільки людей входить у склад Національної комісії та за якими правилами вони працюють.
Встановлюється, що єдиний документ, який підтверджує рівень володіння українською мовою - державний сертифікат встановленого зразка.
Крім того, проект закону передбачає запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови. Передбачається, що громадяни зможуть звертатися до нього, коли його право на українську мову було порушено. Такий уповноважений зможе прийняти рішення про проведення мовної експертизи.
Довідка. Ініційований Партією регіонів законопроект №5029-VI "Про засади державної мовної політики" (так званий закон "Колесніченка-Ківалова") був прийнятий 3 липня 2012. Закон набув чинності 10 серпня 2012 року. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
Проте 24 лютого 2014, після завершення Революції Гідності, Верховна Рада проголосувала за скасування цього закону. У той же час, тодішній в. о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати прийнятий закон. Отже, він не набув чинності.
Крім того, 10 жовтня 2014 Конституційний суд відкрив провадження у справі про неконституційність закону "Ківалова-Колесніченка.
28 лютого 2018 КСУ визнав цей закон неконституційним.
Читайте також: МОВНИЙ ЗАКОН. ЧОМУ БПП МАЄ ШАНС ПІДКЛАСТИ СВИНЮ ПОРОШЕНКО