Нардепи хочуть дозволити українцям подавати скаргу до Конституційного суду
Після оголошення розгляду відповідного законопроекту спікер Верховної Ради Андрій Парубій закликав парламент проголосувати за розгляд документа за скороченою процедурою. На це відреагував нардеп від "Батьківщини" Юрій Одарченко - він заявив, що це грубе порушення Регламенту Верховної Ради, адже законопроекти, в яких більше сотні статей, повинні розглядатися виключно за повною процедурою, а пропозицію спікера "свідчить про його непрофесіоналізм". У відповідь Парубій закликав до поваги і відмови від емоційних висловлювань, однак оголосив розгляд за повною процедурою.
Однак, коли виступав голова комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич, він зазначив, що в Регламенті ВР є пробіл - нічого не говориться про те, що робити, якщо один з альтернативних законопроектів містить більше сотні статей, а інший - менше сотні статей. Таким чином він заступився за спікера ВР Андрія Парубія.
Щодо першого варіанту законопроекту доповідав нардеп від "Батьківщини" Юрій Одарченко. У відповідь на питання, яка принципова різниця між двома альтернативними законопроектами, він представив своє бачення.
"У нашому законопроекті детально описана процедура обрання суддів КСУ. Ми припускаємо утворення комісій у руслі тих суб'єктів, які висувають суддів КСУ. Тобто по визначенню кандидатур, які висуває президент, він утворює саму комісію, Верховна Рада утворює свою комісію і так далі. В альтернативному законопроекті передбачена єднина комісія, яка розглядає питання висунення суддів КСУ. У нашому випадку ми вважаємо, що наш законопроект дасть більш неупереджену можливість обрання суддів. Крім того, наш законопроект передбачає відсутність таких речей, як Регламент роботи Верховного суду, тому що процесуально всі речі врегульовані у тілі закону, і ми вважаємо, що це дуже корисна річ, яка убезпечить нас від довільних тлумачень суддями якихось положень судочинства в Конституційному суді", - сказав Одарченко.
Наступним представляв альтернативний законопроект №5336-1 нардеп від "БПП" Сергій Алексєєв. Після його виступу нардеп від "Самопомочи" Олена Сотник поставила автору законодавчої ініціативи ряд питань щодо ключових моментів, щодо яких законопроект піддавався критиці.
Зокрема, вона запитала, чому суб'єкти публічного права, зокрема органи місцевого самоврядування, обмежені в праві подання конституційної скарги. За її словами, це суперечить Констиуции, адже її нові норми встановлюють таке право.
"Справа в тому, що суб'єкти публічного права - це державні органи. І таким чином звертатися держава проти держави в Конституційний суд не можна", - сказав Сергій Алексєєв.
Сотник також підкреслила, що даний законопроект передбачає довічне утримання суддів КСУ в дуже великому розмірі (це 80% відсотків від окладу, що становить понад 300 тис. грн.).
"Коли готувався законопроект про Конституційному суді, були інші стандарти відповідно до прожиткового мінімуму. Зараз, між першим і другим читанням, ми наведемо це у відповідність. І як суддівська зарплата, так і суддівське зміст, будуть відповідати суддям Верховного суду. Менше ніж судді Верховного суду бути не може - загальноєвропейська практика і Венеціанська комісія", - пояснив ситуацію Сергій Алексєєв.
Зі свого боку, голова комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич сказав, що профільний комітет ухвалив рішення підтримати законопроект №5336-1.
"Комітет більшістю голосів прийняв рішення більшістю голосів підтримати альтернативний законопроект за номером 5336-1 за основу, грунтуючись на таких міркуваннях. Перш за все, безумовно, з-за того, що законопроект готувався тривалий час в раді суддівської реформи за участю правової громадськості, науковців, міжнародних експертів. Що дуже важливо, він був предметом розгляду Венеціанської комісії, яка дала 100% позитивний висновок", - сказав Князевич.
Він додав, що під час підготовки законопроекту до другого читання треба буде врахувати зауваження Венеціанської комісії.
Загалом, під час обговорення законопроектів депутати критикували високі зарплати суддів КСУ, відсутність строків розгляду звернень та особливості проведення конкурсу на посаду суддів.