Ризикова країна. Чому інвестори не помічають успіхів України у податковому рейтингу
У рейтингу, який характеризує системи сплати податків Paying Taxes 2018, Україна зайняла 43-е місце з 190 країн, піднявшись відразу на 41 пункт (в минулому році ми займали лише 84-е місце поряд з такими економічними "тиграми", як Тонга, Сирія, Маршаллові острови, Болгарія, Барбадос, Кабо Верде, Сьєрра-Леоне і Вірменія).
Даний рейтинг складається в рамках спільного проекту відомої аудиторської фірми Pricewaterhouse Coopers (PwC) і Світового банку як одна із складових частин більш глобального дослідження про умови ведення бізнесу.
Зазначений вище прорив був цілком прогнозований, адже в рейтингу-2018 повинно було позначитися зниження у нас ставки ЄСВ майже в два рази, до 22%. Минулі "рухи" нашої країни були викликані спрощенням методів ведення бухгалтерського обліку і зменшенням кількості податкових і обов'язкових платежів (за рахунок того ж єдиного внеску, який замінив численні транзакції в соціальні фонди).
Перш ніж перейти до наших рейтинговими показниками, окинемо уважним поглядом світ навколо і подивимося, як на даний момент виглядають наші конкурентні позиції. Порівнювати себе з Японією, звичайно, не будемо, у кожної країни є свій список суперників за місце під сонцем або, іншими словами, місце в системі світового розподілу праці та в структурі глобальних технологічних ланцюжків.
Ми не конкуруємо за інвестиції з ЄС, ні з США, ні з Японією. Наші конкуренти за європейські та внутрішні інвестиції - це РФ, Білорусь, Молдова, Польща, Словаччина, Чехія, Польща, Угорщина.
І українець, у якого є капітал та бажання займатися бізнесом, і інвестор, який не може відкрити бізнес в Європі з причини високого рівня витрат, але при цьому дуже хоче на цьому ринку заробляти, будуть вирішувати, де їм вигідно почати - у нас або, наприклад у Польщі.
Якщо розглядати глобальні світові інвестиції, то тут ми конкуруємо з такими регіонами і країнами, як держави Центральної Азії, Китай та іншими активно розвиваються азіатськими економіками. Інвестор із США буде вирішувати, де йому відкрити виробництво айфонів: в Китаї, де вже є готові промислові полігони, або в Україні, де нічого цього немає, але є низький показник ЄСВ.
Країни Східної Європи та Центральної Азії активно покращують свої позиції відразу за трьома базовими напрямами податкового рейтингу: ставками оподаткування, часу на підготовку звітності, кількості податкових платіжок. Країни Близького Сходу б'ють усі рекорди щодо мінімального рівня податків і простоті моделей оподаткування. Азія, як завжди, пасе задніх за якістю роботи податкових органів.
Читайте також: ПЕРЕД ІНОЗЕМЦЯМИ НЕЗРУЧНО. ЧОМУ ПОДАТКОВА СИСТЕМА В РОСІЇ ЛІБЕРАЛЬНІШЕ УКРАЇНСЬКОЇ
Вже в цій короткій характеристиці закладений рецепт нашого податкового успіху: інвесторів зі Східної Європи та Близького Сходу можна привабити низькими процентними ставками, а азіатський капітал - приманити якісною та ефективною роботою фіскальних органів. Задача, яку простіше сформулювати, ніж досягти.
Порівняно з минулим роком наша рейтингова позиція щодо кількості обов'язкових платежів не змінилася: третє місце і п'ять платіжок в місяць.
У розділі, що характеризує час на складання та подання податкової звітності, Україна піднялася з 163-го місця на 159-е: нашим бухгалтерам доведеться витрачати 327,5 годин на рік замість 355,5 годин роком раніше. Свою роль в цьому зіграло поліпшення більш активне запровадження електронної звітності та цифрових підписів. В наступному році певний позитивний вплив матиме скасування обов'язкового застосування печаток і подальший розвиток електронних сервісів у системі "Мій електронний документ" (М.Е.Doc), а також електронних кабінетів платника податків.
Середньозважений рівень ставок оподаткування скоротився з 51,9 до 37,8%, що покращило нашу рейтингову позицію зі 156-го місця до 98-го. Крім того, істотно покращився наш агрегований індекс ефективності роботи фіскальних органів після подачі звітності (так званий індекс пост-подання). Даний показник формується на базі таких факторів, як час на отримання відшкодування податків, наприклад, податку на додану вартість, час, необхідний для виправлення помилок у звітності, ймовірність податкової перевірки у зв'язку з подачею заяви на відшкодування податку чи виправленнями обов'язкової податкової звітності. В цьому році індекс пост-подання в Україні виріс з 79,26 до 85,95, що забезпечило нам 42-е місце в рейтингу в порівнянні з торішнім 67-м.
Якщо порівнювати рейтингову позицію країн - наших регіональних конкурентів, то ми на даний момент знаходимося приблизно в середині списку, випереджаючи Польщі, РФ і Білорусь, але поступаючись Румунії, Молдові та Грузії.
Ключовим параметром рейтингу, природно, є рівень податкових ставок. Якщо ставки низькі, це може з надлишком компенсувати незручності інвестора, пов'язані з великою кількістю фіскальних платіжок, безсонні ночі бухгалтерів і багатогодинне складання податкової звітності і навіть відсталість регулюючих органів. У всякому разі, з розміру заощаджених податків інвестори завжди можуть доплатити своєї бухгалтерії, внести банківську комісію за додаткове платіжне доручення і "задобрити" податкового інспектора за сприяння у відшкодуванні податків або позитивний акт перевірки. Якщо ж рівень податкових ставок високий, то ці витрати не перекриють ні доброзичливі посмішки фіскалів у тридцять два зуба, ні спрощена фінансова звітність.
Кількісні показники прямих податкових витрат бізнесу завжди переважать якісні показники зручності фіскальних сервісів.
На даний момент рівень податкового навантаження в Україні істотно скоротився (37,8%). За цим показником ми вже випереджаємо такі країни, як Словаччина (51,6%), Чехія (50%), РФ (47,5%), Польща (40,5%), Молдова (40,5%), Румунія (38,4%). З країн-сусідів краще з рівнем податкового тиску лише в Грузії.
У світовому конкурентному просторі нас поки істотно випереджають країни, що дотримуються політики мінімального рівня податків: ОАЕ (15,9%), Сінгапур (20,3%), Гонконг (22,9%).
Сьогодні в Україні діють наступні базові ставки податків і зборів: податок на прибуток - 18%, ПДВ - 20%, ЄСВ - 22%, прибутковий - 18%. Середньозважений показник фіскального тиску у нас вже випереджає аналогічний індикатор в ЄС (39,6%), а також середньосвітовий рівень (40,5%), але він ще вище, ніж у групі країн Східної Європи і Центральної Азії (33,4%).
Крім того, необхідно враховувати такий фактор: у таких країнах, як РФ і Білорусь, ефективно застосовуються кластерні методи розвитку, коли в середньому по країні рівень оподаткування досить високий, зате в окремо створених вільних економічних зонах іноземним інвесторам пропонуються надзвичайно пільгові умови інвестування, причому на тривалий термін.
Чи може Україна дозволити собі відрив в рівні процентних ставок на кілька процентних пунктів від середньосвітового рівня або найближчих країн-конкурентів?
Враховуючи рівень ризиків, притаманних нашій економіці, - однозначно ні. Щоб наочно оцінити рівень цих ризиків, проаналізуємо значення базових процентних ставок, установлених регуляторами - центральними банками. Адже базова/ключова/облікова ставки є дзеркальним відображенням інфляційних очікувань населення та бізнесу, орієнтиром ціни на гроші, а також маркером внутрішніх ризиків.
Як бачимо, тут ми суттєво відстаємо від усіх суміжних регіональних фінансових ринків. Якщо облікова ставка в Україні становить 13,5%, то ключова ставка ЦБ РФ - 8,25%. В Румунії, Польщі, Угорщині аналогічний показник коливається в межах 0,9-1,75%. Ставка ЄЦБ взагалі знаходиться на нульовому рівні. Природно, прямої кореляції між ставками податків і базовими ставками центробанків не існує. Але таке порівняння дуже чітко показує ту прірву в рівні ризиків, яка відділяє нас від успішних в плані залучення інвестицій країн. У подібній ситуації вимальовується непроста дилема: або зберігати податкові ставки на високому рівні і чекати поки ризики знизяться, або, не чекаючи зниження рівня ризиків, зменшити рівень фіскального тиску.
Все це говорить про те, що агрегований показник податкового навантаження в Україні не повинен перевищувати 20-25%, для чого необхідно знизити податок на прибуток до 5-10%, податок на додану вартість до рівня 10-15%.
Лише за таких умов рівень наших суверенних ризиків буде компенсований значенням низької фіскальної навантаження, що спонукає інвесторів при виборі між Південною Кореєю, Китаєм, Польщею чи Румунією віддати перевагу нашій країні.
Зниження базових податків в Україні доцільно було б розглядати в контексті інвестиційного плану, який готують в ЄС для України. У такому разі макрофінансова допомога була б використана не на міфічну інфраструктуру, коли до 50% виділених коштів будуть просто розкрадені, а на компенсацію тимчасового скорочення податкових надходжень у доходи державного бюджету (а таке скорочення буде неминуче при настільки кардинальне скорочення ставок основних податків). Розмір таких компенсаторів, за найскромнішими підрахунками, складе $1-2 млрд (з урахуванням динамічного зростання економіки і припливу прямих іноземних інвестицій). Саме таким шляхом свого часу пішла Грузія. Філософії низьких податків дотримуються і країни, які прийнято називати азіатськими тиграми.
Саме при наявності вказаних вище умов висока позиція в рейтингу "Оподаткування" конвертується для України в динамічне економічне зростання і адекватний приплив іноземних інвестицій.
