Крим став театром бойових дій. Що далі

Нові можливості для України

Насамперед, ми продемонстрували свою здатність завдавати ударів по ворожих об'єктах далеко за 100 км від лінії фронту. 9 серпня було два такі удари. Вранці — по ворожому складу боєприпасів у Новоолексіївці під Геніческом на південному сході Херсонщини, на під'їзді до Кримського півострова. А вдень — по військовому аеродрому та складу боєприпасів окупантів у Новофедорівці біля Сак на заході Криму.

Найкоротша відстань від лінії фронту до Новоолексіївки – 150 км, до Новофедорівки – 250 км. І це набагато більше ніж дальність боєприпасів GMLRS для HIMARS, яка становить 70 км. Так що тут спрацювали точно не HIMARS або подібні до них реактивні системи залпового вогню, а якась набагато далекобійніша зброя.

Яка — це інше питання, і відповідь на нього поки що публічно не озвучена. The New York Times цитує високопоставленого українського чиновника, який заявив на умовах анонімності, що "було використано пристрій виключно українського виробництва". Він не назвав тип зброї, але експерти припускають, що це може бути оперативно-тактичний ракетний комплекс "Сапсан", розроблений КБ "Південне" (м. Дніпро) і здатний вражати наземні цілі на відстані до 500 км. На початку минулого року Міністерство оборони України повідомило про плани придбати першу батарею комплексу у складі двох пускових установок, двох машин заряджання та двох машин керування.

Зрозуміло, не можна виключати і західну зброю. Західні партнери не зобов'язані оголошувати номенклатуру своїх поставок. І якщо їм хотілося зробити сюрприз Кремлю, що ж, у них це вийшло.

Однак незалежно від того, чийого виробництва ці ракети — нашого чи західного, у будь-якому разі потрібно було захистити їх від ворожих систем протиповітряної оборони. І той факт, що ракети успішно долетіли до цілі, говорить про те, що ворожа ППО не спрацювала. Дуже схоже, що ми бачимо результат застосування американських надзвукових протирадіолокаційних ракет AGM-88 HARM, про постачання яких розповів 8 серпня заступник міністра оборони США Колін Каль.

"Ми багато зробили для того, щоб військово-повітряні сили України залишалися в повітрі і були більш боєздатними. Я б вказав лише на дві речі. По-перше, це величезна кількість запасних частин та обладнання, які ми надали, щоб допомогти їм підняти в повітря більше своїх власних МіГ-29 і зберегти ті, що перебувають у повітрі, в польоті протягом більш тривалого періоду часу. По-друге, у нещодавні пакети допомоги ми включили протирадіолокаційні ракети, які можуть бути запущені з українських літаків і здатні влучити в російські радари та інші об'єкти".

Дальність ракет AGM-88 HARM — 150 км. Їхня швидкість — майже дві швидкості звуку, тобто вони пролітають 150 км за чотири хвилини, і за такий короткий час їх ніхто не встигне виявити та збити.

Про те, що у нас з'явилися такі ракети, можна було здогадатися ще 19 липня, коли ЗСУ повідомили про знищення надсучасної російської радіолокаційної станції 48Я6-К1 "Підліт" у Лазурному під Скадовськом на південному заході Херсонщини, більш ніж за 100 км від лінії фронту. Ця РЛС призначена для моніторингу повітряних цілей, зокрема. малорозмірних (ракет та безпілотників), на низьких та наднизьких висотах, на відстанях до 300 км. Тобто вона була очима ворожої ППО не лише на окупованій Херсонщині, а й у Криму. І ракетний удар по авіабазі в Новофедорівці виявився успішним саме завдяки тому, що перед цим було засліплено ворожу ППО.

На брифінгу 8 серпня Колін Каль згадав також про РСЗВ. За його словами, наші війська "непогано справляються" із нинішньою кількістю таких систем: 16 систем M142 HIMARS від США плюс три системи M270 MLRS від Британії та три системи MARS II від Німеччини. Тому, сказав він, пріоритетом Пентагону є забезпечення постійного потоку боєприпасів GMLRS для HIMARS і M270.

Звичайно, тут можна було б засмутитись, що американці зупинилися на 16 системах HIMARS. Але якщо врахувати, що в нас вже з'явилася зброя набагато більшої дальності, то ситуація виглядає оптимістичнішою. Фактично ми розпочали бойові дії у глибокому тилу ворога, і це полегшує завдання звільнення Херсонщини.

Новий фронт війни

Отже, головне — тепер ми маємо зброю, здатну вражати цілі в Криму, і ми вже почали це робити. Звісно, це було погоджено з Вашингтоном. Американські офіційні особи неодноразово наголошували, що Крим — це Україна і що Вашингтон для того і надає Києву зброю, щоб Україна могла звільняти свою територію.

9 серпня прес-секретар Білого дому Карін Жан-П'єр прокоментувала новину про "серію вибухів на російській авіабазі в Криму". На запитання журналіста, чи вважають США Крим правомірною ціллю для української армії, якій Пентагон надав зброю, представник Білого дому відповіла: "Як ви знаєте, ми підтримуємо зусилля України щодо захисту свого суверенітету та своєї територіальної цілісності, як ми багато разів говорили… Ми будемо продовжувати забезпечувати, щоб Україна могла протистояти неспровокованій агресії Росії, і це — у центрі нашої уваги".

Тут необхідно наголосити, що удари по військових об'єктах у Криму потрібні не лише для звільнення Херсонщини, а й для звільнення Криму. Якщо судити з дій нашої армії, вона не збирається зупинятися на Кримському перешийку.

Удар по ворожій авіабазі в Новофедорівці — це насправді не початок, а другий етап битви за півострів. Перший підготовчий етап було проведено у червні-липні. Нагадаємо, що 20 червня ми знищили три бурові вежі у північно-західній акваторії Чорного моря та цілі на острові Зміїному, після чого ворог втік з острова. Усі ці чотири точки (три бурові вежі та Зміїний) працювали як єдина система радіолокаційних станцій, систем радіоелектронної боротьби та зв'язку. Локаційні станції працювали у форматі наведення на цілі ракет, запущених із ракетних корветів, крейсера "Москва" (його ми потопили першим — ще 14 квітня) та західного берега Криму. А стіна, яку створювали станції РЕБ, дозволяла тримати все, що рухається з боку Севастополя, непомітним для наших берегових засобів виявлення.

Потім ми отримали від США протикорабельні крилаті ракети Harpoon. 17 липня ВМС України повідомили, що противник передислокував значну частину кораблів із Севастополя до Новоросійська. Несіння бойової служби російськими кораблями здійснюється "в ракетно-безпечних районах у зоні прикриття берегових систем ППО, максимально наближених до узбережжя". 19 липня, як уже було сказано, ми знищили на південному заході окупованої Херсонщини російську РЛС "Підліт".

А британська газета The Times того ж дня процитувала заступника міністра оборони України Володимира Гаврилова, який прибув до Британії з візитом. Він заявив, що Україна готується знищити Чорноморський флот Росії західною зброєю та повернути Крим. За словами Гаврилова, зараз українські військові нарощують власний протикорабельний ракетний потенціал і очікують на отримання зброї більшого радіусу дії від інших країн, перш ніж розпочати штурм. Отже, зважаючи на все, одним із наступних етапів, але навряд чи найближчим, буде саме знищення бази ЧФ РФ у Севастополі.

Зараз ми бачимо другий етап — удари по ворожих аеродромах на півострові. Очікується, що долю Новофедорівки розділять інші російські авіабази.

Третім етапом можуть стати ключові об'єкти логістики – вони давно просять. Це перевалочний центр та паливний вузол у Джанкої, міст на Чонгарі і, звісно, гордість Путіна — Кримський міст.

Далі настане черга бази ЧФ РФ у Севастополі. Водночас, наші війська зможуть за допомогою HIMARS розчищати собі шлях для наступу в напрямку від Херсона до Криму. І після всіх вищезгаданих етапів подолання Кримського перешийка не здаватиметься таким неможливим завданням, як зараз.

Нова реальність для окупантів

Власне, один із головних результатів нашого удару по російській авіабазі в Новофедорівці — це психологічний перелом. Те, що досі здавалося фантастикою, тепер лише пункт на порядку денному: не сьогодні, то завтра.

Потрібно сказати, що вибухи у Новофедорівці були приголомшливими для всіх, хто на той момент перебував на півострові. Росіян, які приїхали до Криму відпочивати, охопила справжня паніка. Адже вони були абсолютно впевнені, що жодні бойові дії в Криму неможливі. А ракетні удари з боку України, як запевняла кремлівська пропаганда, були неможливі подвійно — оскільки Україна не має таких ракет, а якщо й є, то їх легко знищить непереборна російська ППО. Увечері 9 серпня у мережі з'явилося відео масштабної пробки на виїзді з півострова через Кримський міст. Вона розтягнулася на кілька кілометрів.

Цей психологічний ефект, напевно, міг би бути більшим, якби наша влада постаралася максимально скористатися ситуацією. Але натомість звучали фрази, які важко розшифрувати однозначно. Наприклад, Міноборони України вирішило пожартувати: "Щодо пожежі на території аеродрому "Саки" в районі населеного пункту Новофедорівка у тимчасово окупованому Росією Криму. Міноборони України не може встановити причину займання, однак вкотре нагадує про правила пожежної безпеки та заборону куріння у невстановлених місцях".

Щоправда, у зведенні про втрати окупантів за підсумками 9 серпня Генштаб ЗСУ повідомив про знищення за добу (на всьому театрі воєнних дій) дев'яти літаків. Швидше за все, всі вони чи майже всі перебували на аеродромі "Сакі". Але про це ми можемо лише здогадуватися — офіційного підтвердження немає.

Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні наголосив, що "російська війна проти України та проти всієї вільної Європи почалася з Криму і має закінчитися Кримом — його визволенням. Сьогодні неможливо сказати, коли це станеться. Але ми постійно додаємо необхідні компоненти у формулу визволення Криму". Однак чи можна вважати такою компонентою удар по Новофедорівці, він знову ж таки не уточнив.

Втім, у російських соцмережах версія російського міноборони про випадкові вибухи снарядів на складі (одразу в двох місцях) зустрінута з глузуванням. Користувачі розповсюджують відеосвідчення, що в будинках за кілометр від аеродрому вилетіли всі вікна від вибухової хвилі, а в деяких навіть вхідні двері. Ущент вигоріли автомобілі на парковці біля аеродрому. Тобто вибухи були грандіозними.

Але головна вибухова хвиля – саме психологічна. 2014-го Путін захопив Крим і потім — частину Донеччини та Луганщини. 2022-го він розпочав новий, ще масштабніший похід за територіями. І ось зараз раптом з'ясовується, що він через свою авантюру може втратити все захоплене. Вісім років жодного обстрілу Криму не було — а тепер на півострові паніка в розпал курортного сезону. Жарт дня: "Гарячі тури до Криму". Серед тих, хто відпочиває у Криму, основний контингент – це росіяни. І ось вони побачили війну — перед своїми очима.

Звісно, одного уроку недостатньо. Тож сподіватимемося, що у нас вистачить ракет, щоб закріпити та посилити ефект.