НАБУ по-румунськи. У чому Ситник не схожий на Ковеши

Глава НАБУ постійно посилається на спадкування успішного досвіду боротьби з корупцією у Румунії. Але наскільки доречно проведення подібних аналогій?
Фото: УНІАН

Румунія дійсно довгий час вважалася найбільш корумпованою країною Євросоюзу. Наприклад, у 2002 р., за п'ять років до вступу цього постсоціалістичного держави в ЄС, в рейтингу сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI), який щорічно складає міжнародна організація Transparency International (TI), у Румунії було лише 26 балів (чим менше у країни значення індексу, тим більша в неї корупція). Що виглядало навіть гірше, ніж зараз в Україні, що має в CPI-2017 30 балів.

Тепер же румунські показники в індексі TI зросли майже в два рази, досягнувши за результатами оцінки корупції за 2017 р. значення 48. Звичайно ж, це ще далеко не Данія (88 балів), Сінгапур (84), Канада з Великобританією (по 82) або, припустимо, Німеччина (81). Але Румунія вже майже наздогнала Італії (50) і Хорватії (49), зрівнялася з Грецією і залишила позаду Угорщину (45) і Болгарію (43). При цьому якщо розглядати динаміку за роками, найбільші румунські прирости в рейтингу CPI спостерігалися тричі і стрибкоподібно - відповідно у 2007-му (рік вступу Румунії в ЄС), у 2012-му і в 2015-2016 рр.

У передостанньому випадку на прогрес явно вплинув остаточний вибір формату антикорупційної боротьби, так як, починаючи з 2002 р., головний орган у Румунії по боротьбі з корупцією іменувався то Національним управлінням, то Національним департаментом, Національної антикорупційної прокуратурою. Поки, нарешті, не з'явився Національний антикорупційний директорат (DNA) зі своїми поліцейськими і прокурорами, щось подібне до того, якби у нас об'єднати НАБУ і САП. А успіх останніх років, нерозривно пов'язаний з ім'ям керівниці DNA, головного прокурора відомства Лаури Кодруцы Ковеши.

Її призначив на посаду в 2013 р. екс-президент Румунії Траян Бесеску. Спочатку вважалося, що Ковеши, яка вже працювала при його президентстві генпрокурором, є знаряддям в руках глави держави проти конкурентів. Дані підозри посилилися, коли в січні 2014-го за звинуваченням DNA в отриманні хабара в 630 тис. євро отримав чотири роки в'язниці колишній румунський прем'єр Адріан Нестасе, який програв другий тур президентських виборів-2004 саме Бесеску. У такому ж ключі - зведення рахунків - можна було розглядати і затримання у вересні 2015 р. за звинуваченням у корупції мера Бухареста Соріна Опреску. Але подальші події повністю спростували залежність Ковеши від Бесеску.

У червні 2016-го сів на чотири роки молодший брат екс-президента Мірча Бесеску - у суді антикорупційними прокурорами було доведено вимогу хабара від родини ромів взамін на звільнення одного з ромських баронів з в'язниці. Паралельно племінник Бесеску опинився під слідством за підозрою в підробці дозвільних документів. Дочки Бесеску Іоані почали інкримінувати відмивання грошей, а колишня міністр регіонального розвитку і туризму Олена Удря (румунська "жовта преса" називає її коханкою Бесеску) стала одним із центральних фігурантів великої справи DNA про корупційну схему, у якій компанія Microsoft продавала своє програмне забезпечення румунським держорганам за завищеною ціною. Та й сам Траян Бесеску став, як на роботу, ходити на допити антикорупційних слідчих за дуже старим епізоду: нібито він, будучи в 2002-2004 рр. мером Бухареста, за заниженою ціною передав місцевому підприємцю велика земельна ділянка зовсім не "за красиві очі".
Втім, відомство Ковеши стало сильно бити не тільки за колишнім топ-чиновників, але і за діючим політикам, що входять до нині правлячу коаліцію Соціал-демократичної партії Альянсу лібералів і демократів. Під роздачу потрапили багато, в тому числі колишній прем'єр-есдек Віктор Понта (програв у другому турі президентських виборів-2014 нинішньому президенту Румунії Клаусу Йоханнису) і теперішній лідер соціал-демократів, голова нижньої палати румунського парламенту Удаі Умвс. До речі, в червні цього року Умвс був засуджений до 3,5 років ув'язнення за звинуваченням у підбурюванні до зловживання службовим становищем. А вже у липні президент Йоханнис, за іронією долі переміг на виборах переважно на антикорупційних гаслах, відправив Ковеши у відставку з поста глави DNA. Правда, зробив він це вимушено, підкоряючись вимогу відповідного Конституційного суду країни.

Даний вердикт став результатом багаторічної опору уряду і парламенту антикорупційного катку, накрывшему всю румунську політичну й бізнес-еліту. Однак протягом 2017-2018 рр. неодноразові спроби радикально пом'якшити законодавство у сфері боротьби з корупцією постійно приводили до масових протестів громадян, рекордним з часів падіння режиму Ніколае Чаушеску, і гучних відставок як окремих міністрів, так і двох прем'єрів.
У свою чергу, об'єднався проти DNA і його головного прокурора Ковеши значний сегмент політичного класу Румунії таки святкував точкові перемоги. Вдалося позбавити антикорупційний директорат права перехоплювати розмови юристів з клієнтами, то внести в Кримінальний кодекс нове визначення зловживання службовим становищем, звузила рамки злочину і, отже, відкриває можливість закрити деякі гучні справи.

Тепер перед екс-главою DNA, яка зробила своє відомство популярнішою в народі, ніж навіть Румунська православна церква, нині відкриті практично необмежені політичні перспективи. Тому що п'ятирічку її перебування у кріслі головного антикорупційного прокурора будуть пам'ятати ще дуже довго, адже за цей час у суду були направлені справи на 68 вищих чинів, з яких 14 - міністри або колишні міністри, 53 депутата парламенту і один депутат Європарламенту. З цих 68-ми стосовно 37-ми отриманий обвинувальний вирок (дев'ять міністрів або колишніх міністрів, 27 депутатів парламенту і один депутат Європарламенту), відсоток виправдувальних судових вердиктів впав до 10%, а термін від відкриття антикорупційного виробництва до вироку в суді став становити в середньому не більше року. Всього ж за ґратами опинилися тисячі корупціонерів.

Причому в DNA з відходом Ковеши мало що змінилося - затримання чиновників за підозрою в корупції тривають, так як механізм роботи перевірених роками співробітників відомства продуманий до дрібниць і всі вже просто йде по накатаній. Якщо хабар перевищує 10 тис. євро або завдано збитків на понад 200 тис. євро - таке злочин практично автоматично підпадає під юрисдикцію Національного антикорупційного директорату.

А питаннями конфліктів інтересів стурбований зовсім інший орган - Національне агентство з питань доброчесності (ANI), абсолютний аналог українського НАПК. Його фахівці покликані детально вивчати понад 300 тис. декларацій не тільки всіх румунських чиновників, але і членів ради директорів великих корпорацій.