НАБУ звинуватили у спробі фальсифікувати підозра у "справі Мартиненко" (документ)
"Проект підозри був складений нещодавно в "пожежному порядку", після того, як 11 січня поточного року рішенням Солом'янського районного суду Києва дії детектива в цій справі були визнані протиправними. Суд визнав порушення Національним антикорупційним бюро права Миколи Мартиненка на захист і де-факто зобов'язав НАБУ закрити кримінальне провадження щодо нього.
Термін виконання судового рішення закінчується 26 січня - через десять днів після оголошення повного тексту судового рішення. Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає. Тим не менш, НАБУ вже повідомило про намір продовжувати досудове розслідування по "справі Мартиненко", пише П. Пинзеник.
"Після набрання чинності згаданої постанови Солом'янського районного суду перспективи відстояти свої позиції щодо "справи Мартиненко" в суді у НАБУ практично нульові. Антикорупційне агентство має на меті не кінцевий результат у вигляді обвинувального судового вироку, а продовження піару на процесі розслідування.
Відповідальність за відсутність результату НАБУ вже традиційно перекладе на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру і суди. Сплатити марну роботу детективів заради безплідних спроб директора НАБУ Артема Ситника "зберегти обличчя" належить всім нам - громадянам України за рахунок коштів державного бюджету на утримання НАБУ, САП та судів ", - вважає нардеп.
Як випливає з оприлюдненого Пинзенком проекту підозри, НАБУ планує інкримінувати Мартиненко використання повноважень на посаді заступника голови та голови парламентського комітету з ПЕК для отримання хабарів, а також створення з цією метою "злочинної організації".
За версією НАБУ, Мартиненко нібито домовився з головою правління чеського підприємства "Шкода" Мирославом Фіалою про допомогу у виграші "Шкодою" тендерів "Енергоатому". В якості відплати за допомогу "Шкода" нібито платила "відкати" на рахунку панамської компанії, яка була створена за вказівкою Мартиненко і бенефіціаром якої він нібито був.
"Тобто, за основу взято те, що раніше озвучувалася в інтернет-публікаціях. Суть проекту підозри на 20 сторінках зводиться до наступного ", пише П. Пинзеник, акцентуючи відсутність будь-яких доказів проти Н.Мартиненко.
"Перше. Мартиненко як посадова особа ВР нібито зловживав наданими йому законом повноваженнями. Це більш ніж спірне твердження нічим не підкріплена", зазначає нардеп.
"Друге. Мартиненко нібито домовився з керівником чеської "Шкоди" Мирославом Фіалою про допомогу в постачанні обладнання на "Енергоатом". Це суть підозри. І якщо його проект стане офіційним документом, це означає свідому фальсифікацію детективами НАБУ, а отже - наявність в їх діях ознак діянь, передбачених статтею 372 КК України "Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності".
У публікації наводиться протокол допиту голови правління чеської компанії "Шкода" Мирослава Фіали, який складений на чеській мові і датований груднем 2015 року. Фіала повідомив чеської поліції, що з Мартиненко не знайомий. Мартиненко повідомив НАБУ, що також не знайомий з паном Фіалою і ніколи з ним не спілкувався.
"Детективам НАБУ точно відомо про відсутність доказів, що підтверджують версію про нібито домовленості між головою правління "Шкоди" і депутатом Мартиненко з "відкатів" за сприяння в постачанні обладнання на "Енергоатом". Протягом більш ніж року розслідування НАБУ весь час знало, що його версія "справи Мартиненко" не "клеїться" в критично важливих точках. Знало і морочило голову всім, відправляючи чергові прохання про правову допомогу в іноземні держави та з загадковим виразом обличчя розповідаючи про значний прогрес у розслідуванні ", акцентує Павло Пинзеник.
"Третє. Червоною лінією у проекті підозри проходить інформація про те, що Мартиненко є бенефицаром окремих компаній з іноземною юрисдикцією. Хоча Мартиненко повідомив НАБУ, що бенефицаром таких компаній він не є і ніколи не був. У проекті підозри також не фігурують ніякі документи, на підставі яких НАБУ робить висновок про його бенефициарном статус".
Павло Пинзеник також звернувся до всіх, хто своїми діями сприяв створенню та становленню Національного антикорупційного бюро України: "Головною загрозою інституційної спроможності новостворених органів по боротьбі з корупцією в Україні є не опір корупціонерів, саботаж або недостатність повноважень таких органів. Головною загрозою є критично низький рівень кваліфікації і морально-ділових якостей особового складу таких органів і, в першу чергу, їх керівництва, спроби використання ними своїх повноважень для забезпечення політичних або економічних переваг окремим групам впливу, очевидний правовий нігілізм в їх роботі, який повністю дискредитує саму ідею створення цих органів. Без визнання власних помилок подальший прогрес у справі боротьби з корупцією неможливий".