На зло Москві та Брюсселю. Навіщо нам референдум про вступ до НАТО

Під час свого недавнього візиту в Німеччину Петро Порошенко знову підняв питання референдуму щодо вступу в НАТО. В інтерв'ю Berliner Morgenpost він висловив свій рішучий намір такий референдум провести, правда, не уточнив - коли. "Чотири роки тому лише 16% українців підтримували членство України в НАТО. Зараз - 54%. Як президент я керуюся думкою свого народу і проведу референдум з питання вступу до НАТО. І якщо українці проголосують за, я зроблю все, щоб добитися членства в Північноатлантичному альянсі", - заявив Порошенко.

Власне, ідея подібного референдуму для нашої країни нітрохи не нова. У свій час з подібними ініціативами носилися і комуністи Симоненка, і "Український вибір" Віктора Медведчука, і Юлія Тимошенко. Правда, ніхто з перерахованих на той момент не був владою, і їх "хотілки" не сприймалися занадто серйозно. Зовсім інша справа, якщо подібні заяви про наміри звучать з уст чинного президента. Саме час спробувати розібратися, що нам дасть проведення такого плебісциту найближчим часом.

Перше питання чисто технічний: хто цей референдум буде організовувати і проводити? Ні для кого не секрет, що термін повноважень переважної більшості членів Центрвиборчкому, сформованого ще за часів Януковича, минув більше двох років тому, а сформувати новий склад не дозволяють політичні розбіжності. Більше того, голова ЦВК Михайло Охендовський перебуває під слідством у справі про "чорної бухгалтерії" Партії регіонів. Ця ситуація, по-перше, ускладнить організаційну сторону референдуму, а по-друге — дасть чудовий привід для спекуляцій щодо легітимності плебісциту про достовірність його результатів.

Але головне, зрозуміло, не в цьому. В нинішніх умовах не зовсім зрозуміло, яка кінцева мета використання такого політичного інструменту, як референдум.

Так що реальна мета проведення референдуму безпосередньо до вступу в альянс буде мати вкрай мало відношення. Якщо припустити, що референдум все-таки відбувся і результат перевершив всі оптимістичні очікування - 80% висловилися за вступ, то його практичне застосування обмежиться, по-перше, можливістю тролити Росію і Путіна; по-друге, тиснути на Захід; ну і наостанок - консолідувати українське суспільство навколо даного питання.

Правда, корисність всіх цих трьох функцій референдуму більш ніж сумнівна. Тролити Путіна, може бути, і приємно, та тільки такий троллінг дасть Москві привід влаштувати нескінченні істерики і спекуляції від "НАТО підбирається до кордонів Росії" до "результати референдуму сфальсифіковані хунтою", а ці спекуляції не надто потрібні ні Європі, ні Україні.

З іншого боку, тиснути на Європу результатами референдуму, мовляв, подивіться, як сильно і одностайно ми хочемо в НАТО, знаючи, що нас туди все одно не будуть приймати, означає зайвий раз дратувати Брюссель, і не більше того.

Що ж стосується консолідації українців навколо питання вступу в НАТО, то тут все може обернутися так само як і з безвізовим режимом з ЄС, тільки ще гірше. Зрештою, вже зараз прекрасно розуміють, що ніякого вступу до НАТО в осяжному майбутньому не буде.

Як бачимо, навіть якщо вдасться отримати фантастично позитивні результати референдуму, користь від них буде нульовий. Але біда в тому, що про такий результат можна тільки мріяти. Навіть Порошенко навів куди менш оптимістичні результати соцдосліджень - за НАТО 54%. З одного боку, начебто і більшість, а з іншого — дуже непереконливе. Якщо такий результат буде закріплений референдумом, ми покажемо і НАТО, і Росії, що наше суспільство розколоте і ідея вступу в альянс лише породжує конфлікт. Причому точно такий же ефект буде і від результату 60% на 40%, і навіть 70% на 30%. Третина населення проти НАТО - це 14 млн осіб. Занадто багато, щоб ними нехтувати. Так що референдум про вступ до НАТО нам зараз ні до чого, проблем і без нього вистачає.

Правда, швидше за все, проводити референдум найближчим часом Порошенко не збирається, а своїми словами він просто хотів показати німцям, як рішуче налаштований іти до кінця в питаннях інтеграції з ЄС і НАТО. Але і в такому випадку потрібно бути вкрай обережним. Власне, ми вже обпеклися з питанням безвізового режиму з ЄС, і якщо можливий вступ україни в НАТО влада буде підносити як нову "українську мрію", результат виявиться ще гіршим. З однієї простої причини - в кінцевому підсумку і безвиз, і вступ до НАТО залежать не від українців. Це питання будемо вирішувати не ми, а тому і зводити її в ранг національної ідеї не зовсім розумно.