На "Укрзалізниці" знайшли схеми з грошима ЄБРР, які може курирувати заступник голови офісу в Києві Магалецький, — ЗМІ
Заступник керівника офісу Європейського банку реконструкції та розвитку в Києві Марк Магалецький може бути причетний до маніпуляцій як мінімум з декількома тендерами "Укрзалізниці", які проводяться за правилами ЄБРР
У 2019 році "УЗ", ЄБРР і Європейський інвестиційний банк оголосили про готовність електрифікувати дві ділянки залізниці до Миколаєва — від станцій Долинська з боку Кропивницького (148 км) і Колосівка з боку Одеси (105 км). На ці цілі банкіри сумарно виділили "УЗ" кредит на 366 млн євро. Тендер з відбору підрядника для першої фази проєкту (Долинська) оголосили в січні 2020 року. Відкриття тендерних пропозицій сталася 4 грудня 2020 року: на тендер були отримані 5 заявок від консорціумів і 1 — від самостійної компанії.
Посилаючись на джерело в "УЗ", видання відзначає, що дві компанії, які подали найнижчі цінові пропозиції — китайська компанія і азербайджанський концерн Atef — не відповідали ряду кваліфікаційних критеріїв оцінки, і Комітет з оцінки тендерних пропозицій запросив підтвердження ЄБРР для присудження контракту третьому учаснику тендера з найнижчою ціною пропозиції — казахсько-турецького консорціуму компаній Integra Construction KZ і TasYapi, які всіма критеріями оцінки відповідали.
Після обміну повідомленнями між банком і комітетом, в травні 2021 року, ЄБРР підтвердив свою згоду з присудження контракту Integra-TasYapi. Однак, як стверджує джерело, на початку липня комітет з оцінки тендерних пропозицій "УЗ" різко змінив свою точку зору на переможця і прийняв всі невиконані критерії азербайджанської Atef, визнавши її переможцем.
Співрозмовник видання в "УЗ" стверджує, що вказівку змінити переможця і прийняти "непрохідні" критерії нібито дав куратор кредитів ЄБРР, заступник голови представництва ЄБРР в Україні Марк Магалецький.
Друга історія з його участю стосується тендеру в рамках проєкту, за яким у 2019 році ЄБРР виділив "Укрзалізниці" 100 млн доларів США на модернізацію пріоритетних залізничних ліній. "У 2020 році "УЗ" оголосила торги по лоту №4 — "Кріплення рейковий пружне з анкером Р65 в комплекті — 569296 комплектів". У тендері взяли участь дві українські компанії ("Корпорація КРТ" і Роменський завод "Тракторозапчасть") і дві іноземні (Plastwil Sp. z oo з Польщі та Vossloh Fastening Systems GmbH з Німеччини). За результатами тендеру всі документи відповідали тендерній пропозиції тільки у іноземців. Переможцем була оголошена німецька Vossloh, бо у поляків пропозиція була на 165 тисяч дол. дорожче.
Однак польська компанія оскаржила результати тендеру в суді, і з судових документів стало ясно, що насправді тендер пройшов не так прозоро", — йдеться в матеріалі.
Після розкриття пропозицій виявилося, що Vossloh взагалі не вказала в системі ЄБРР розмір своєї цінової пропозиції — всюди стояли нулі. Це хитрість, щоб, пославшись на технічну помилку, можна було вписати потрібне цінова пропозиція вже після розкриття пропозицій конкурентів. Цінова пропозиція поляків була відхилена з формулюванням, що воно перевищує ліміт в 5,7 млн доларів США на цю закупівлю. У той час як фінальний контракт з Vossloh був укладений на 6,55 млн доларів США, тобто ніякого ліміту по факту не було.
"Ситуація з подачею позову в господарський суд в Україні щодо результатів тендеру, який проводить ЄБРР — нововведення для вітчизняної практики. Суд першої, а потім і апеляційної інстанції задовольнив позов польської Plastwil частково, заборонивши "УЗ" укладати договір з німецькою Vossloh. Але при цьому відмовився зобов'язувати держкомпанію підписувати контракт з поляками, оскільки мова йде про гроші ЄБРР і йому вирішувати", — пишуть журналісти.
Джерело видання в "УЗ" стверджує, що за "перемогою" Vossloh нібито також варто Марк Магалецький. "Саме він нібито насоветовал німцям подавати "порожню" пропозицію, щоб потім послатися на "технічну помилку", але мати люфт для внесення більш вигідного, ніж у конкурентів, пропозиції. За іншою версією, яка також циркулює в кулуарах "УЗ", учасники взагалі не бачили Vossloh в системі в процесі подачі документів і до оголошення результатів (тобто документи компанії там з'явилися взагалі мало не в процесі відкриття тендерних пропозицій вже після всіх дедлайнів). Більш того, рішення Plastwil подавати позов саме до українського суду пов'язано нібито з тим, що Магалецький блокував всі можливі скарги на результати тендеру в системі ЄБРР (за правилами, оскаржити результати потрібно в окремий незалежний орган банку)", — йдеться в матеріалі.
Раніше Магалецького вже звинувачували в можливу участь в корупційній схемі з підрядниками дорожнього будівництва.