Кіборги або один Семенченко. Кому влада віддасть Держслужбу ветеранів
Іноді влада створює собі проблеми на рівному місці. Показовим прикладом може служити історія з конкурсом на посаду голови Держслужби у справах ветеранів війни та учасників АТО.
Ця служба була створена 11 серпня 2014 р. Її очолив учасник війни в Афганістані та миротворчої місії в Югославії полковник запасу Артур Дерев'янко. Він був призначений на 10 вересня 2014 р. за результатами відкритого конкурсу, проведеного з залученням представників ветеранських організацій. 21 червня 2017 р. Він був звільнений за власним бажанням - і виникло питання про проведення нового конкурсу. "Дуже важливо, щоб до участі в новому конкурсі, до обговорення цього питання були залучені представники громадських організацій учасників АТО, та інших організацій, що працюють в цьому напрямку. Дуже важливо, щоб ця процедура була максимально відкритою і прозорою, адже на цю посаду має прийти дійсно авторитетна людина", - заявив тоді віце-прем'єр Павло Розенко.
Однак конкурс був оголошений тільки 1 грудня. Причому його умови вимагали зовсім не героїзм, проявлені в боях з російськими окупантами, а... трьох років досвіду роботи на посадах держслужби категорії "А" або "Б", або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або на керівних посадах у сфері соцзахисту ветеранів війни та учасників АТО. Розпорядження уряду з умовами конкурсу було опубліковано в офіційних виданнях ("Урядовий кур'єр" та "Офіційний вісник України") тільки 22 грудня (у п'ятницю перед католицьким Різдвом), а документи потрібно було подати не пізніше 27 грудня.
Не дивно, що встигли подати документи і були допущені до конкурсу лише п'ять претендентів. На тестуванні 15 січня найкращі результати показали Віталій Баранов і Валентин Манько. Підполковник запасу Віталій Баранов - один з кіборгів, які обороняли Донецький аеропорт. Кадровий військовий з 20-річним стажем служби, на момент початку війни значився в запасі, пішов на фронт добровольцем, воював у складі 90-го окремого аеромобільного батальйону (був помічником комбата з оперативного забезпечення, потім виконував обов'язки комбата), нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Валентин Манько - теж учасник АТО, був заступником командира ДУК "Правий сектор". Відомий, наприклад, тим, що 18 лютого 2015 р. він і нардеп Семен Семенченко оголосили про створення "Генерального штабу добровольчих батальйонів", заявивши при цьому про необхідність зняти з посади начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка. У грудні 2015 р. Манько створив і очолив громадську організацію "Єдиний союз патріотів України". Про своє довоєнне життя Манько розповідає, що він "має три вищих освіти у сферах податкового права, страхування та держуправління, досвід роботи на держслужбі та в бізнесі".
Тим же ввечері щасливий переможець поділився радістю на своїй Фейсбук-сторінці: "Всі ЗМІ написали ввічливо про моє виграші в конкурсі на посаду Голови служби ветеранів та учасників АТО, крім реальних агентів Кремля і заздрісних засранців!" До речі, у число умов конкурсу входила "стресостійкість: управління своїми емоціями, самоконтроль, конструктивне ставлення до критики".
З критикою рішення комісії (і того, як проводився конкурс) виступили відомі в середовищі ветеранів та воїнів АТО інтернет-ресурси і блогери, наприклад, "Інформаційний навігатор для ветеранів АТО", волонтер Роман Доник, військовий журналіст Серж Марко, кіборг Жора Турчак, діючий учасник АТО (військовослужбовець ЗСУ) Віталій Кузьменко та багато інших. Однією з головних їхніх претензій став той факт, що в травні 2015 р. Манько був оголошений в розшук за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу ("розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, - карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна").
Опоненти Манько натякають або навіть прямо стверджують, що він зумів уникнути в'язниці завдяки впливовим покровителям, які тепер тримають його на гачку, розраховують на його слухняність і саме тому просунули його на пост глави ветеранського відомства. Незалежно від того, наскільки це правда, в будь-якому разі підсумки конкурсу викликали досить сильний резонанс, щоб зіпсувати переможцю предвкушаемое торжество.
17 січня громадські організації ветеранів АТО організували у столичному Будинку ветеранів зібрання, на яке прийшли прихильники Манько, так і його опоненти. Судячи з настроїв більшості учасників, найкращим для влади виходом із ситуації було б проведення нового конкурсу за новими правилами і під контролем громадських організацій ветеранів АТО.
Зараз є чотири варіанти розвитку подій. По-перше, як повідомив вранці 17 січня перед засіданням уряду міністр соцполітики Андрій Рева, кандидат ще повинен пройти спецперевірку, перш ніж уряд буде приймати рішення. Схоже, ця формальна процедура може стати для Манько нездоланним бар'єром. На засіданні уряду міністр внутрішніх справ Арсен Аваков виступив категорично проти" призначення Манько і закликав "подивитися на сайт МВС, де він перебував у розшуку". А прем'єр Володимир Гройсман підкреслив, що Манько "повинен пройти перевірку - в тому числі і в МВС. Тому якщо є заперечення - то все, ми на цьому поставимо крапку".
Якщо ж якимось дивом кандидатура Манько виживе після спецперевірки, тоді в уряду є в запасі другий варіант - призначити главу ветеранського відомства з випробувальним терміном. До речі, саме так рекомендувала комісія. При бажанні, напевно, буде неважко знайти підставу для висновку про те, що новий глава відомства з роботою не впорався і випробування не пройшов. Тому третій варіант - призначення Манько на повний строк (п'ять років) - виглядає майже неймовірним.
До того ж є ще й четвертий варіант - реорганізація. І саме він може виявитися основним.
Нагадаємо, що між звільненням попереднього голови Держслужби ветеранів та оголошенням конкурсу на цю вакансію пройшло майже півроку. Однією з причин такої тривалої затримки стало те, що в оточенні президента народилася ідея реорганізувати дане відомство в ціле міністерство. Це повинно було засвідчити особливу увагу влади до проблем ветеранів АТО.
Ще 12 липня Петро Порошенко повідомив, що він доручив уряду проаналізувати можливість створення Міністерства ветеранів. "Всі, хто пройшов через справжнє пекло, фронтові випробування, повинні відчувати нашу з вами підтримку і турботу", - підкреслив президент. 4 вересня на погоджувальній раді перед початком нової сесії парламенту голова фракції БПП Артур Герасимов заявив, що його фракція "звертається до уряду з вимогою якомога швидше заснувати Міністерство у справах ветеранів, у якому повинні працювати ветерани, яке має очолювати ветеран і яке значно підвищить якість турботи про долю ветеранів в нашій країні".
Проте ці плани так і не були реалізовані. Замість цього було вирішено просто додати повноважень і грошей існуючої Держслужбі ветеранів. У первинному проекті держбюджету-2018 Держслужбі ветеранів відводилося 136,7 млн грн, в т. ч. 27,7 млн - на апарат самої служби (з територіальними органами) і 109 млн - на психологічну реабілітацію, соціальну та професійну адаптацію учасників АТО і забезпечення постраждалих учасників АТО санаторно-курортним лікуванням. А в проекті, підготовленому до другого читання (він з'явився 1 грудня - саме в той день, коли був оголошений конкурс), до цієї суми додано ще 20,9 млн на фінансову підтримку громадських організацій ветеранів, пам'ятні та святкові заходи. Раніше цією статтею витрат завідувала Мінсоцполітики.
Тим не менш ідея реорганізації не померла. А після скандалу, викликаного підсумками конкурсу, вона отримала друге дихання.
Ввечері 17 січня парламентський комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО і людей з інвалідністю на розширеному засіданні одноголосно підтримав необхідність внесення на розгляд Верховної Ради проекту постанови "Про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України про створення Міністерства України у справах ветеранів". Цю ініціативу схвалили присутні на засіданні учасники АТО і представники громадських організацій учасників АТО.
Швидше за все, ні парламент, ні уряд не ризикнуть відкинути цю пропозицію. Втім, для наших воїнів важливий все-таки не статус ветеранського відомства, а результат його роботи. Головне, щоб орган у справах ветеранів очолив людина, яка заслужила моральне право на це в боях з російськими окупантами.
І якщо буде створено Минветеранов, то проблема пошуку керівника нікуди не дінеться, тільки вона перейде від Кабміну до Верховної Ради. А роль конкурсної комісії доведеться грати депутатам.
Якщо озирнутися назад, то можна прийти до одного висновку: причиною всього цього конфлікту стало чиєсь бажання контролювати ті 20 млн грн, які виділяються на фінансову підтримку ветеранських організацій. Напевно, був розрахунок використовувати ці гроші в якості інструменту впливу на ветеранські організації, а через них - і на політичну позицію ветеранів та воїнів АТО.
Очевидно, це була ведмежа послуга президенту. Незалежно від особистих якостей тих чи інших кандидатів, для ветеранів та воїнів АТО абсолютно неприйнятно, щоб їм когось нав'язували в опікуни. А тим більше - щоб цей хтось намагався купити лояльність ветеранських організацій. І якщо влада хоче вийти з цієї ситуації з позитивним, а не негативним результатом, то, можливо, дійсно варто створити Минветеранов і віддати крісло міністра того, кого обере ветеранський форум. Ветерани АТО заслужили мати свого політичного представника в уряді. І якщо влада визнає, вона в очах ветеранів та воїнів АТО, безсумнівно, виграє.