Вибори, імпічмент і дефолт. Коломойський підставив Зеленського?
До дострокових виборів, призначених указом президента Володимира Зеленського на 21 липня, залишається менше двох місяців. І хоча багато учасники перегонів вже проводять з'їзди і формують свої списки, далеко не факт, що вибори відбудуться в призначений термін. Формально розпущена коаліція "Народного фронту" і БПП (хоч остання політсила готується до виборів і навіть призначила дату з'їзду) втілення в життя президентського указу в Раді ігнорує і навіть оскаржила указ у Конституційному суді.
У вівторок, 4 червня, Велика палата КСУ офіційно приступила до розгляду звернення нардепів про неконституційність указу Зеленського про розпуск парламенту, а це означає, що протягом місяця суд прийме рішення з цього питання. На перший погляд може здатися, що яким би не виявилося рішення КСУ, це мало що змінить в політичному порядку денному. Вибори все одно відбудуться, якщо не в липні, то, як і належить за Конституцією, в кінці жовтня, і зайві три місяці життя парламенту VIII скликання ні на що не вплинуть. Однак розпуск парламенту і можливе визнання указу про дострокові вибори неконституційним здатні запустити цілий ланцюг подій, здатних завдати серйозного удару по українській фінансової стабільності.
Отже, якщо Конституційний суд протягом місяця визнає указ Зеленського неконституційним, а для цього є досить вагомі правові підстави, адже формально коаліція припинила своє існування вже після інавгурації Зеленського (будь-яких судових рішень про те, що коаліція вже давно почила, громадськості представлено не було), це означає, що ні про які дострокових парламентських виборах мови бути вже не може, оскільки діє пряма конституційна заборона розпускати Раду в останні півроку її повноважень. Таким чином, вибори відбудуться в запланований для них термін, тобто 26 жовтня.
У той же час у діючого парламенту з'явиться час не тільки проголосувати закон про імпічмент, але і запустити процедуру позбавлення президента влади. Запропонований Зеленським законопроект про процедуру імпічменту парламентарії дружно провалили, не включивши до порядку денного. У той же час в Раду поданий і альтернативний законопроект від БПП, у якого набагато більше шансів бути втіленою в життя в найближчий місяць.
При цьому у разі визнання Конституційним судом указу Зеленського про розпуск парламенту неконституційним у противників чинного президента в Раді з'являться серйозні правові підстави для старту процедури імпічменту щодо Зеленського. Адже вийде, що Зеленський, будучи гарантом Конституції, цю саму Конституцію і зневажив, безпідставно розпустивши парламент, чого буде документальне підтвердження у вигляді рішення Конституційного суду.
Таким чином, до осені країна може увійти в стан серйозної політичної турбулентності. Парламент буде доживати свої останні дні до чергових виборів в стані прямої конфронтації з президентом. Кабінет Міністрів, як і парламент, перед виборами буде перебувати в стані "кульгавої качки". І хоча Рада так і не прийняла відставку прем'єра Володимира Гройсмана, за якою автоматично була б відставка всього Кабміну, в повній мірі він не буде виглядати легітимним в очах українських виборців і зарубіжних партнерів. При цьому єдина легітимна гілка влади в особі президента Зеленського буде в підвішеному стані через процедури імпічменту.
І хоча шанси на те, що імпічмент можна буде в принципі довести до кінця, зовсім мізерні — прописана в Конституції процедура відсторонення глави держави від влади занадто складна і вимагає небувалого одностайності переважної більшості парламентаріїв, — положення Зеленського не буде настільки ж міцною, як в перші дні після приголомшливої перемоги на виборах з рекордною підтримкою. При цьому до осені рейтинги і самого Зеленського, і його партії "Слуга народу" можуть поповзти вниз, і перемога пропрезидентської політсили на парламентських виборах буде не настільки очевидною.
Все це було б не надто важливо (українцям не звикати до політичних криз), якби не ситуація з Міжнародним валютним фондом. Справа в тому, що вже до листопада поточного року Україна повинна виплатити міжнародним донорам близько $3 млрд за раніше взятими кредитами. І щоб набрати потрібну суму, необхідно отримати від МВФ черговий транш, а з цим якраз існують серйозні проблеми.
Звичайно, віддати три мільярди із золотовалютних резервів (яких у нас на $20 млрд) - нескладно. Але тоді серйозно постраждає платіжний баланс країни. Адже з-за великого обсягу імпорту Україна витрачає більше валюти, ніж заробляє. В умовах гострої нестачі іноземних інвестицій саме транші МВФ та інших міжнародних фінансових організацій допомагають нашій країні покривати дефіцит валюти.
Під час останнього візиту місії МВФ в Україну представники Фонду чітко дали зрозуміти, що наступний транш буде можливий лише після того, як в України з'явиться новий уряд. Тут міжнародних партнерів неважко зрозуміти. Хто хоче давати гроші в борг уряду, яке досиджує останні дні і зовсім незрозуміло, ким воно буде замінено. І це при тому, що деякі політики і бізнесмени, які підтримують нового президента, відкрито говорять про користь дефолту для України.
Так що цілком очевидно, що до формування нового уряду на черговий транш від МВФ нам точно розраховувати не варто. Новий уряд у випадку виборів наприкінці жовтня може бути призначено лише у листопаді, а значить, домовитися з МВФ до дня виплат України за вже взятими кредитами воно, швидше за все, ніяк не встигне. Останнім з дуже великою ймовірністю буде означати дефолт з усіма витікаючими звідси наслідками.
У всій цій історії цікаво те, що одним із найбільш ярих прихильників оголошення Україною дефолту є старший партнер чинного президента Ігор Коломойський. Для його бізнесу такий розвиток подій може виявитися дуже вигідним, хоча б тому, що після серйозного падіння гривні в результаті дефолту експортно орієнтований бізнес олігарха (наприклад, феросплавні заводи) дозволить отримувати набагато більший прибуток. У зв'язку з цим виходить, що саме Коломойський може бути зацікавлений в тому, щоб Конституційний суд визнав указ Зеленського не відповідним Основному Закону, а сам молодий народний президент опинився в статусі порушника Конституції і під загрозою імпічменту.
