Японський листоноша. У що самураї перетворили б "Укрпошту" і Ощадбанк
В результаті продажу частини держпакету акцій Japan Post Holdings вдалося залучити близько $11,6 млрд, або 1,3 трлн ієн. Акції були продані за ринковою вартістю. До речі, попит на них майже в два рази перевищив запропонований обсяг, а 80% цінних паперів було придбано японськими інвесторами, переважно фізичними особами.
Необхідність приватизації Japan Post визрівала вже досить давно і була одним з головних каменів спотикання у політичній боротьбі основних японських партій, які формують більшість у парламенті. Досить сказати, що в 2005 р. відмову депутатів голосувати за приватизацію Japan Post призвела до дострокових парламентських виборів. За їх результатами прем'єром став Дзюн'ітіро Коїдзумі, він затвердив план поштового приватизації, згідно з яким вже в 2017 р. пошта повинна була перейти в руки приватних інвесторів.
В цілому уряд планував залучити за рахунок часткової приватизації до $90 млрд.
Поки вдалося провести два успішних раунду IPO, в результаті яких було реалізовано на 11% акцій. Минуле розміщення відбулося в 2015 р. і склало $12 млрд, що стало своєрідним світовим рекордом того року. Для порівняння, випуск акцій іспанської компанією - оператором аеропортів AENA дозволив залучити $3,8 млрд, а розміщення італійської пошти - $3,4 млрд. Так і в плані історичної статистики подібний випуск виглядає дуже непогано: більше вийшло тільки у компанії Alibaba з Китаю, що працює в сфері інтернет-комерції, вона примудрилася в 2014 р. зірвати куш в розмірі $25 млрд. Що стосується продажу державних пакетів, то для Японії це другий успіх після часткової приватизації Nippon Telegraph в кінці 1980-х, коли вдалося залучити $13,6 млрд.
Що ж представляє із себе Japan Post? На даний момент - це надзвичайно ефективний сплав трьох основних напрямків бізнесу. Глобальний поштовий холдинг включає в себе Japan Post Bank, Japan Post Insurance і Japan Post Services. Сумарна ринкова капіталізація трьох напрямків становить приблизно $150 млрд. В рейтингу світових компаній Fortune Global 500 японська пошта незмінно перебуває в першій-другій десятці з розмірів активів до $4 трлн. Кількість працівників холдингу перевищує 200 тис.
Japan Post Bank займається відкриттям рахунків для клієнтів - японських громадян, зберігає депозити населення і здійснює грошові перекази. Цій фінансовій установі законодавчо заборонено видавати кредити, його активи формуються з суверенних облігацій Японії, акцій і облігацій зарубіжних компаній, корпоративних облігацій японських підприємств і депозитів. На частку поштового банку припадає близько 62% прибутку всього холдингу. Населення довірило йому свої вклади на суму $1,5 трлн, це 20% всіх заощаджень японців у фінансовій системі країни.
На даний момент банк управляє активами, що перевищують 200 трлн ієн, з яких 23% - це депозити та залишки на поточних рахунках в інших банках, 53% - соняшнику, 19% - інвестиції в іноземні фінансові інструменти і 5% - вкладення в японські корпоративні облігації. Таким чином, поштовий холдинг виконує унікальну функцію по абсорбції вільних фінансових накопичень населення і трансформації їх в державні зобов'язання, які транзитом через міністерство фінансів потрапляють в економіку у вигляді соціальних програм, інфраструктурних проектів державних закупівель. В якості диверсифікації ризиків частину заощаджень йде на міжнародний ринок капіталу, а також в реальний сектор економіки Японії (купівля корпоративних облігацій, які виступають альтернативою кредитуванню).
У той же час частина ліквідних коштів у вигляді депозитів і залишків по рахунках представляє із себе досить значну "подушку безпеки", здатну компенсувати будь-які розриви поточної ліквідності навіть в умовах кризи.
Враховуючи, що на японських суверенних облігаціях особливо не заробиш (їх дохідність коливається близько нуля, а часто буває і негативною), Японському поштовому банку було дозволено заснувати спеціальний інвестиційний фонд, ресурсна база якого формується за рахунок доходів банку та становить близько $400 млрд. Спектр активних операцій цього інвестфонду більш широкий: він може вкладати свої кошти по всьому світу, наприклад в хедж-фонди, нерухомість, інфраструктуру і т. д.
Japan Post Insurance - це страхова компанія, яка здійснює страхування життя населення і заробляє більше 16% прибутку холдингу. Нарешті, Japan Post Services - це безпосередньо пошта, яка приносить майже 22% позитивного фінансового результату.
Природно, приклад японської пошти для нас цікавий не тільки в контексті "що там у японців", але і стосовно України. Головне питання тут: чому японський бог достатку Хотей регулярно приносить японцям золоті монетки, а до нас носа не показує...
Як пояснити той факт, що в Країні висхідного сонця пошта є найбільшою національною компанією, а поштовий банк акумулює п'яту частину заощаджень населення, а український аналог цієї структури продовжує животіти?
І чому, спочатку маючи в розпорядженні таких лідерів ринку, як Ощадбанк (на початку 1990-х акумулював велику частину заощаджень населення і виступав основним оператором грошових переказів), "Укрдержстрах" (в подальшому - НАСК "Оранта" - лідер страхування населення), "Укрпошту" (лідер поштових відправлень), через кілька десятків років наша країна опинилася з набором нікому не потрібних і малоефективних держкомпаній? (За винятком "Оранти", яка була остаточно приватизована в 2007 р., правда без особливого ефекту для державної скарбниці.)
За підсумками минулого року, операційні доходи "Укрпошти" склали 4,4 млрд грн, проти 3,9 млрд грн в 2015-м, тобто приблизно $169 млн.
І це в країні з населенням в 40 млн осіб. Що стосується прибутку, то якщо в 2015 р. вдалося насилу нашкребти трохи більше 53 млн грн, то вже у 2016-му був зафіксований збиток у розмірі 188 млн грн, а за перше півріччя цього року негативний результат досяг вже 359 млн грн. При цьому на даний момент "Укрпошта" продовжує виплачувати 45% пенсій та здійснює 28% грошових переказів по країні, хоча її частка на ринку внутрішніх і міжнародних посилок скоротилася з 63% в 2011 р. до 22% у 2016-м. Тим не менш наша пошта дає роботу 73 тис. осіб і володіє 11,7 тис. постійних відділень.
Що стосується Ощадбанку, то, згідно із заявами його керівника, близько 30% кредитів є проблемними. Досить поглянути на перелік великих позичальників, щоб зрозуміти чому. Так і з депозитами населення в банку стало помітно гірше: за підсумками першого півріччя поточного року зберігалося 74,6 млрд грн коштів населення на депозитних та поточних рахунках, тобто 16,8% від загального обсягу.
Читайте також: РОЗУМНА ТІСНОТА. ЯК КРИЗА ПЕРЕТВОРИЛА УКРАЇНЦІВ У ЯПОНЦІВ
Лайфове страхування населення, як було зазначено вище, держава благополучно приватизувало. Поки всі фантазії наших чиновників щодо стратегії розвитку "Укрпошти" та Ощадбанку впираються в кілька екзотичних ідей типу: об'єднати Ощадбанк і націоналізований Приватбанк або отримати для "Укрпошти" ліцензію на постачання природного газу. Нехай і для своїх потреб, але виглядає це досить дивно, адже з такими новаціями можна дійти і до отримання "поштового" ліцензії на постачання електроенергії, води та тепла. Теж для своїх потреб...
У той же час ніхто не заважає нам спробувати зліпити якусь ідеальну модель, що враховує інтереси і держави, і потенційних інвесторів. Такою моделлю могло б стати створення українського поштово-ощадної холдингу, об'єднуючого "Укрпошту" і Ощадбанк в єдине ціле. Навіщо вкладати додаткові кошти в модернізацію платіжної інфраструктури пошти, якщо все це вже є в Ощадбанку? Крім того, відділення пошти та банку нерідко сусідять один з одним навіть у невеликих населених пунктах країни і створюють нікому не потрібну конкуренцію в сфері безготівкових платежів та переказів. Їх об'єднання дозволило б істотно оптимізувати штатний склад та кількість відділень, які потрібно постійно утримувати. Такий холдинг міг би включити в себе поштово-ощадний банк (на базі Ощадбанку), поштовий сервіс (на якому повинна сфокусуватися "Укрпошта") і страхування населення (лайфове, накопичувальне страхування життя). Що стосується останнього напряму, то його, звісно, доведеться запустити з нуля, використовуючи для цього операційну базу того ж Ощадбанку.
Природно, при створенні такої структури необхідно сформувати істотні обмежувачі: відмова не тільки від кредитування умовних энергоатомов і залізних доріг, але і кредитування взагалі.
Для інвестування в реальний сектор економіки майбутній холдинг міг би створити за рахунок прибутку спеціальний інвестиційний фонд і керувати ним. Крім того, необхідно буде адаптувати кращі практики корпоративного управління, для чого знадобиться допомога міжнародних фінансових організацій: вони могли б стати і першими власниками акцій, проданих приватним інвесторам (15-20% капіталу). За рахунок такої пробної емісії холдинг здатний залучити близько $100-200 млн коштів міжнародних банків, наприклад, ЄБРР або МБ, яких цілком вистачило б для реалізації всіх основних етапів реформ без залучення бюджетного субсидування.
Приблизно через три-п'ять років новий поштово-банківський холдинг України міг би зайняти до 30% ринку вкладів населення, до 40% ринку безготівкових розрахунків, а також внутрішніх і міжнародних посилок, а його акції стали б надійним інструментом для розміщення активів недержавних пенсійних фондів. Можливо, тоді Україна і змогла б розмістити свій рекордний випуск акцій на міжнародних ринках (IPO), а проблема постійної докапіталізації Ощадбанку та покриття збитків "Укрпошти" назавжди залишилася б у минулому, тобто в нашому сьогоднішньому дні.
