На шляху до демократуре. Як Верховну Раду перетворюють в гімнастичний зал
"ДС" продовжує цикл статей, що аналізують можливості руху України до демократуре. Що це таке, ще 27 років тому розповів швейцарський політолог-африканіст Макс Линижер-Гумані у своїй книзі Демократура: замаскована диктатура, подмененная демократія", що вийшла в Парижі. Підкреслимо, мається на увазі не суміш демократії і диктатури, не проміжна стадія між ними, а чистий диктатура, але - в демократичній обгортці.
Новообрана Верховна Рада працює як "скажений принтер", демонструючи небачені темпи штампування законів. Це викликає подив у Європі. "Парламентаризм пов'язаний з тим, що повинні бути обговорення, дебати, різні позиції і поправки до законів. Без цього парламент - це будівля, куди приходять 450 осіб і займаються фізкультурою. Бо піднімання рук - це фізкультура, це - не парламент", - так відреагував на нинішню Верховну Раду екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський під час недавнього перебування в Києві. В інтерв'ю "BBC News Україна" він підкреслив, що якщо парламент починає працювати в такому стилі, то депутати немов кажуть людям: "Ми не потрібні. Ми потрібні лише як машина для голосування".
Кваснєвський попередив, що "це буде знижувати престиж парламенту, тому що люди будуть знати, що там ніхто нічого не розуміє, не читає, тільки піднімає руки і все". Схоже, його прогноз має всі шанси збутися. Все йде до того, що Верховна Рада перетвориться в абсолютно слухняний автомат. Вже підготовлений цілий пакет законопроектів, призначених для вдосконалення її роботи.
Ці закони ще більше послаблять вплив дрібних фракцій та позафракційних депутатів, але в першу чергу вони націлені на те, щоб забезпечити монолітність і повну керованість фракції правлячої партії "Слуга народу". Поки що депутати з цієї фракції, особливо мажоритарники, мають змогу виявляти самостійність і навіть самодіяльність. Але скоро цей конструктивний недолік буде виправлений - і кожен гвинтик буде знати своє місце.
Цей пакет законів вже проводиться через парламент і може вступити в силу буквально через кілька тижнів. Ми відзначимо лише деякі, найбільш показові з запланованих законодавчих нововведень.
Наприклад, у дуже неприємному для мажоритарників ключі буде витлумачена стаття 81 Конституції, що встановлює підстави для припинення повноважень нардепа. У цій статті записано, зокрема, що якщо нардеп "обраний від партії", то його повноваження припиняються достроково в разі його невходження до складу або виходу зі складу фракції цієї партії.
Досі вважалося, що ця норма стосується тільки до нардепів-списочників. Однак зараз її збираються поширити і на мажоритарників, які балотувалися як партійні висуванці. В цьому суть законопроекту №1038 "Про приведення Закону України "Про статус народного депутата України" у відповідність з Конституцією України", першим автором якого є представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський, а в число співавторів увійшов голова фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія. Цей проект визначений президентом як невідкладний. 9 вересня він вже отримав схвалення регламентного комітету, очолюваного членом фракції партії "Слуга народу" Сергієм Кальченко, і тепер очікує голосування нардепів. Його вже прозвали законом про закріпачення мажоритарників.
Аналогічні норми з'являться і в парламентському Регламенті. Відповідний законопроект №1045-1 "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо приведення у відповідність з Конституцією України" теж вже схвалений регламентним комітетом.
Після прийняття цих норм ніякої бунт мажоритарників всередині правлячої фракції вже стане неможливим. Паралельно готуються заходи, покликані перетворити нардепа важіль для натискання кнопок.
Зокрема, нардеп буде позбавлений права індивідуальної законодавчої ініціативи. Це означає, що він не зможе самостійно внести законопроект, пропозицію чи поправку до законопроекту, а повинен буде зібрати підписи нардепів у кількості, не меншій чисельність найменшої фракції, зареєстрованої на першій сесії (тобто підписи не менше 20 нардепів, бо така чисельність найменшої фракції партії "Голос"), або ж підписи більшості членів головного профільного комітету. Таку норму вводить в Регламент Верховної Ради законопроект №1040-2 "Про внесення змін у деякі закони України щодо права законодавчої ініціативи народних депутатів України". 9 вересня він вже отримав схвалення регламентного комітету і тепер очікує голосування у сесійній залі.
Додаткові обмеження прав нардепів вводить законопроект №1043 "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури". Тепер при розгляді будь-якого законопроекту у другому читанні нардеп вже не зможе вимагати поставити на обговорення і голосування ту чи іншу поправку. Для цього потрібно процедурне рішення Верховної Ради, яке приймається не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради, тобто зараз - не менш ніж 150 нардепами. Стільки ж голосів потрібно буде зібрати, щоб внести проект постанови про скасування рішення Верховної Ради про прийняття закону, постанови чи іншого акта Верховної Ради в цілому (досі такий проект міг внести будь-нардеп). Даний законопроект, в число співавторів якого увійшов Арахамія, визначений президентом як невідкладний. 10 вересня він вже прийнятий за основу, а термін його підготовки до другого читання скорочений удвічі.
Новації торкнулися також і фінальну стадію законотворчості. Тепер розміщення законів та інших актів Верховної Ради на офіційному сайті Верховної Ради буде вважатися їх офіційним опублікуванням. Таку норму вводить в Регламент Верховної Ради законопроект №1036-1, присвячений загалом-то зовсім іншої теми - він називається "Про внесення змін у деякі закони України щодо внесення депутатських запитів". 13 вересня цей проект вже теж прийнятий за основу із скороченням вдвічі терміну підготовки до другого читання.
Це означає, що він може бути прийнятий остаточно вже на наступному пленарному тижні, 8-11 жовтня. І після цього при бажанні будь-який закон можна буде вводити в дію через кілька хвилин після його прийняття, якщо він буде оперативно підписаний спікером парламенту і президентом і потім відразу ж розміщений на парламентському сайті.
Читайте також:
