На шляху до демократуре. Як Зе-команда використовує чиновників і корупцію
"ДС" продовжує цикл статей, що аналізують можливості руху України до демократуре. Що це таке, ще 27 років тому розповів швейцарський політолог-африканіст Макс Линижер-Гумані у своїй книзі Демократура: замаскована диктатура, подмененная демократія", що вийшла в Парижі. Підкреслимо, мається на увазі не суміш демократії і диктатури, не проміжна стадія між ними, а чистий диктатура, але в демократичній обгортці.
Серед завдань, що виникли перед Володимиром Зеленським і його командою, самої великої, навіть неосяжної, стала завдання контролю над службовцями. Мова йде про сотні тисяч службовців органів державної влади (включаючи їх центральні та обласні структури) та місцевого самоврядування.
Завдання контролю над цією величезною масою чиновного люду дуже складна з двох причин. І обидві вони пов'язані з корупцією.
Не перемогти, а очолити
Перша причина полягає в існуванні безлічі сторонніх центрів впливу на службовців на різних рівнях. До таких центрів належать олігархи, політичні партії, галузеві лобі (енергетичне, металургійне тощо), місцеві політики та бізнесмени. Для тиску на службовців вони можуть використовувати різноманітні інструменти, включаючи громадські організації і злочинні угруповання. Але та ж мета досягається і шляхом підкупу службовців. Причому найчастіше це не разові корупційні оборудки, а давно налагоджені, які роками працюють і постійно удосконалювані схеми взаємних послуг.
Природно, вся ця махина не збиралася, та й не могла переорієнтуватися враз за наказом на Зе-команду. Тим більше що спочатку Зе-команда була дуже маленькою і складалася з людей, які не мають ніяким впливом ніде (навіть в Кривому Розі) і ні в якій сфері діяльності (крім хіба що шоу-бізнесу).
Друга причина того, що завдання контролю над багатотисячною армією службовців дуже складна (не тільки для Зе-команди, але для будь-якої групи осіб, яка забажала б цього досягти), полягає в тому, що вона незаконна. Наприклад, якщо говорити про держслужбовців, то в Законі "Про державну службу" серед 10 принципів державної служби є принцип стабільності, що говорить про незалежність персонального складу держслужби від змін політичного керівництва держави та державних органів. Також там є принцип політичної неупередженості, вимагає недопущення впливу політичних поглядів на дії і рішення держслужбовця. А принцип доброчесності вимагає спрямованості дій держслужбовця на захист публічних інтересів.
Коротше, держслужбовці за законом повинні служити не угрупованні, яка дорвалася до влади, а державі і народу. Точно так само службовці органів місцевого самоврядування мають служити не місцевої верхівки, а своєї територіальної громади та її мешканців.
І коли реальна ситуація відхиляється від тієї ідеальної, яка прописана в законах, це обов'язково пов'язане з корупцією. Бо без корупції це не працює. Повинен бути встановлений і дотримуватися свого роду внутрішньокорпоративний договір між командою у влади і службовцями на всіх рівнях: разом наживаємося на державу і населення, ділячись нажитим по ланцюжку знизу вгору. Коли службовці пов'язані цим договором, тоді вони і підконтрольні владної угруповання.
З сказаного ясно, що для набуття контролю над усією цією масою службовців необхідний насамперед жорсткий контроль над сферою боротьби з корупцією. Але не для того, щоб перемогти корупцію, а щоб її очолити. Адже без корупції не буде контролю над службовцями.
Три етапи боротьби з корупцією
Втім, контроль над сферою боротьби з корупцією є важливими не тільки з міркувань контролю над службовцями. Ефективної системи заходів і органів для запобігання корупції і для покарання за неї вимагають наші західні партнери. До того ж антикорупційна тема дуже добре продається виборцям. Навіть якщо за іншими напрямами особливих успіхів немає, висунув кілька посаджених топ-корупціонерів — і підйом народного ентузіазму забезпечений.
Тому можна прогнозувати, що Зе-команда постарається в найближчі місяці повністю взяти під свій невсипущий контроль всю систему органів по боротьбі з корупцією: Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Вищий антикорупційний суд. Тоді ж, тобто в найближчі місяці слід очікувати гучних арештів великих представників попередньої влади.
Кульмінацією цього етапу, можливо, стане арешт за підозрою в скоєнні корупційних злочинів п'ятого президента України Петра Порошенка. До цього веде вся логіка розвитку подій. Більше того, цього вимагають очікування виборців Зеленського, який, нагадаємо, пообіцяв Порошенко: "Я ваш вирок". І якщо Зеленський не виконає цієї своєї погрози, у його виборців виникне привід засумніватися то в його рішучості боротися з корупцією, то в правдивості його звинувачень на адресу Порошенка.
Звичайно, арешт — це ще не вирок. Навіть якщо розслідування справ представників попередньої влади пройде в максимально стислий термін, суди над ними не будуть швидкими. У цьому зацікавлений і сам Зеленський, щоб не дати додаткових підстав для розмов (як в Україні, так і на Заході) про те, що суд виконує його політичне замовлення. Скоріше це будуть ретельно режиссированные серіали з видимістю інтриги (хоча і з вирішеним фіналом).
Правда, тут є небезпека того, що у нетерплячою публіки виникне почуття незадоволеності занадто затягнутим дійством. Тому, навіть не чекаючи перших вироків представникам попередньої влади, Зе-команда повинна буде переключити увагу публіки на нове видовище.
Як раз для цього в перші місяці наступного року може піднятися друга хвиля боротьби з корупцією. Коли точно — це залежить від швидкості прийняття закону про Бюро фінансових розслідувань. Відповідний законопроект після доопрацювання вже отримав схвалення профільного комітету (з питань фінансів, податкової та митної політики).
За цим законом БФР має бути створено у тримісячний термін. У його ведення перейдуть економічні злочини, які раніше розслідувалися іншими відомствами. Саме БФР забезпечить поповнення держскарбниці за рахунок виявлення різноманітних зловживань. Головними фігурантами цього етапу боротьби з корупцією будуть керівники державних і приватних компаній, що освоювали бюджетні гроші. Разом з переділом сфер впливу в економіці буде відбуватися перепідпорядкування корупційних схем, які паразитують на бюджетних коштах та госимуществе.
Нарешті, ще через деякий час прийде черга третього етапу. На цей раз жертвами антикорупційних органів доведеться стати деяким видатним представникам самої Зе-команди. Такі закони жанру, вимагають, щоб Зеленський продемонстрував очищення свого оточення якраз тоді, коли у людей до нього (і Зеленського, і до оточення) накопичиться занадто багато питань. Так і внутрішньовидову боротьбу за місце під сонцем ніхто не відміняв.
Досвід путінської Росії свідчить, що для стабільності режиму необхідно періодично викривати якогось високопоставленого корупціонера. Це відволікає увагу народу і заодно тонізує іншу масу чиновників, нагадуючи їм, хто господар.
Підривники-контрактники
Ще один важливий інструмент контролю над службовцями — прийнятий 19 вересня Закон "Про внесення змін у деякі закони України щодо перезавантаження влади". Його головна новація — введення проходження держслужби за контрактом з 1 січня 2020 р. За словами першого заступника голови фракції "Слуги народу" Олександра Корнієнка, Зе-команда розраховує залучити на держслужбу за контрактом близько 14-15 тис. осіб, або 7% від усієї держслужби.
"Ми усвідомлюємо, що контракт — це не панацея, так, але є розуміння, навіщо його використовувати. Його треба використовувати там, де нам потрібні фахівці, які не будуть працювати 10, 20 років, а для якихось проектних історій. Якщо ми говоримо, наприклад, про реформу в сфері цифрових перетворень, яку ми зараз будемо вводити, то такі фахівці не будуть 20 років працювати. Вони зроблять проект, перезапустять і підуть працювати подалі. А нам така форма потрібна для того, щоб такі проекти реалізовувати", — пояснив Корнієнко.
Реально ж основна маса держслужбовців-контрактників буде зайнята не цифровими перетвореннями, а встановленням контролю Зе-команди над тими відомствами і структурами, які будуть впроваджені. І якщо в Законі "Про державну службу" записано, що принцип стабільності держслужби вимагає призначення держслужбовців безстроково, то звідси неважко зробити логічний висновок про те, що 14-15 тис. держслужбовців за контрактом цю стабільність підривати. До тих пір, поки вся держслужба не стане стабільно працювати на інтереси одного-єдиного центру впливу.
Читайте також:
