Небезпечні зв'язки. Поїдуть на інавгурацію Путіна Ахметов і Льовочкін
Володимира Путіна в черговий раз переоберуть 18 березня. З його інавгурацією зволікати не будуть, так що українським політикам, що дорівнює на Москву, вже сьогодні треба задуматися, як і з чим їхати на урочистості з нагоди його нового президентського терміну. А в тому, що до Москви поїде більше діячів, ніж на молитовний сніданок з Дональдом Трампом, можна не сумніватися. Більшість афішувати свій вояж не стане. Втім, сьогодні що-небудь приховати неможливо, і імена візитерів дуже скоро стануть надбанням громадськості. Тому можна припустити, що окремі товариші будуть розглядати свою присутність на інавгурації Путіна крізь призму можливих ризиків: чи готові вони стати зрадниками Батьківщини в обмін на хоч якусь допомогу з Москви.
Вірогідних вояжерів можна розділити на кілька категорій. Перша — політики з низьким статусом начебто Олени Бондаренко, які і так катаються в Росію, беручи участь у пропагандистських шоу. Оскільки іншої функції, крім як дратувати суспільство проросійськими спичами, вони не виконують, то можливе їх участь в інавгурації президента РФ варто розглядати виключно як бажання ще раз скрутити дулю рідній країні.
Друга категорія — люди зі статусом, що займаються просуванням російських інтересів в Україні. Тут поза конкурсом кум Путіна Віктор Медведчук. Однак малоймовірно, що він буде куди балотуватися. На відміну від Євгена Мураєва. Останнього нещодавно запеленгували в Москві. Журналіст Роман Бочкала розповів, що соратник Вадима Рабиновича злітав в Росію через Відень. Повернувшись, він на своєму телеканалі NewsOne обрушився з критикою санкцій проти РФ. Мовляв, через них Україна втратила половину ВВП, а Росія лише 2%. Відверта маніпуляція, яка точно стане одним з елементів передвиборчої кампанії проросійських кандидатів. Не виключено, що і на інавгурацію Путіна Мураєв злітає тим же маршрутом. А от щодо вояжу Рабиновича є сумніви. Це йому нічого не додасть до рейтингу, а тільки посилить розмови про те, що він — "проект Кремля".
До цієї категорії також можна віднести В'ячеслава Богуслаєва, Євгенія Балицького, Олександра Вілкула, Михайла Добкіна і багатьох інших екс-"регіоналів", які хоч і мають мандати народних депутатів, однак після зміни влади втратили шанс на виразну політичну перспективу. Діячі такого роду можуть ненавидіти всіма фібрами нинішню владу, але навряд чи ризикнуть поїхати на інавгурацію Путіна. Та й не чекають їх там. Добкіну, приміром, пригадають дворушництво в лютому 2014-го, коли він з Геннадієм Кернесом зібрав у Харкові з'їзд депутатів всіх рівнів з Південно-Східної України, але далі загальних слів і гасел змовники не пішли.
Третя категорія — церковна квота. Тут не тільки Вадим Новинський, який цілком може виявитися у святковому пулі, але і предстоятелі УПЦ МП. Їх присутність дуже символічно для Кремля. Один митрополит Онуфрій на інавгурації в плані пропаганди дасть фору сотні гостей з України. Не виключено, що спеціально покличуть і голів єпархій УПЦ МП з південно-східних регіонів. Якщо це відбудеться, то навряд чи вони відмовляться.
Четверта категорія — олігархи та їхні найближчі соратники. Маються на увазі фігури рівня Ріната Ахметова, Сергія Льовочкіна і Юрія Бойка. З великою часткою ймовірності можна стверджувати, що їх на інавгурації Путіна не буде. На "газовиків" точить зуб Янукович, який вважає Льовочкіна причетним до своїх бід. Ахметов теж, по всій видимості, не виконав покладених на нього надій щодо розколу країни. До того ж всі ці персонажі непогано почувають себе при новій владі і вважають за краще вирішувати свої проблеми, в тому числі і за поребриком, кулуарно, а не робити компрометуючі селфи. Так що "почесну" місію прогину перед господарем Кремля будуть виконувати діячі другого або навіть третього ешелону і політичні біженці, що осіли в Москві і околицях.
