Арешти генералів за Харківщину. Чому Безугла чекає відставки Сирського

Йдеться про колишнього командувача оперативно-тактичного угруповання військ "Харків" бригадного генерала Юрія Галушкіна, колишнього командира 125-ї окремої бригади територіальної оборони генерал-лейтенанта Артура Горбенка і колишнього командира 415-го стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади полковника Іллю Лапіна. СБУ та ДБР заявили, що ці три офіцери "не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року" і тепер можуть отримати до 10 років в'язниці.

Хтось наївний міг би припустити, що найвище політичне та військове керівництво не знало про це розслідування. Однак так не буває. "Нагорі" все знали та активно допомагали слідству. СБУ та ДБР у своїх повідомленнях спеціально наголосили, що вони "задокументували злочини трьох посадовців ЗСУ" за сприяння міністра оборони та головнокомандувача ЗСУ і що у затриманні цих трьох колишніх командирів сприяли Міністерство оборони та командування ЗСУ.

Більше того, Володимир Зеленський у відеозверненні до українців наголосив, що "є хороша робота" СБУ та ДБР "щодо справедливості в Україні, зокрема у військових справах". "Ситуації, як на Харківщині, коли російська армія намагалася окупувати нашу землю і знову вийти на Харків, — заявив він, — усе це потребує розслідування та справедливих відповідей. Я дякую правоохоронцям за сьогоднішні кроки, і важливо, щоб люди відчували, що статус чи будь-які вчорашні заслуги не скасовують верховенства права".

Тобто верховний головнокомандувач ЗСУ своїми словами про "подяку правоохоронцям" за затримання трьох офіцерів однозначно став на бік звинувачення, хоча міг би стати "над сутичкою" та наголосити на неприпустимості поспішних висновків до вироків суду.

Заперечення парламентського комітету

Звісно, арешт бойових офіцерів викликав великий резонанс і в суспільстві, і в парламенті, і в армії. Дивно інше: Банкова не спромоглася чи не захотіла провести роз'яснювальну роботу всередині своєї власної політичної сили.

СБУ, ДБР та Зеленський виступили зі своїми заявами 20 січня, а 24 січня цю ситуацію розглянув комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. У комітеті 20 членів, із них 13 — "слуги народу" (у тому числі голова комітету та обидва його заступники). Виявилося, що за чотири дні політичне та військове керівництво не підготувало жодних пояснень, які б виглядали переконливо для членів комітету. І комітет одноголосно (!) ухвалив рішення із трьох пунктів, у яких висловлено заперечення проти позиції СБУ, ДБР та Зеленського.

Почнемо із третього пункту. "Члени Комітету наголошують на необхідності уникнення офіційними особами будь-яких заяв або коментарів, здатних вплинути на формування у громадян хибного враження щодо розслідуваних подій, передчасного уявлення про провину військовослужбовців, чиї дії ще не отримали належної правової оцінки суду. Будь-які маніпуляції чи спекуляції на такій чутливий темі не тільки порушують конституційний принцип  презумпції невинуватості, але й здатні сприяти намаганням ворога підірвати взаємну довіру суспільства і Збройних Сил", — йдеться у рішенні комітету.

Тут важливо зазначити, що всі троє офіцерів можуть бути виправдані судом на підставі закону про бойовий імунітет, ухваленого 15 березня 2022 року. У своїй заяві парламентський комітет нагадує, що бойовий імунітет є правовим запобіжником, який виключає кримінальну протиправність діяння та передбачає можливість обґрунтованого звільнення військовослужбовців (зокрема, представників військового командування) від кримінальної відповідальності за діяння, вчинені в умовах дії воєнного стану.

Але припустимо, що три командири винні. Навіть якщо так, навіщо заарештовувати їх прямо зараз, хіба не можна було почекати до кінця війни? Адже очевидно, що це дискредитує ЗСУ.

"Застосування надмірно суворих запобіжних заходів щодо чинних військовослужбовців ЗСУ, активних учасників бойових дій, на думку членів Комітету, є непропорційним та могло ґрунтуватися на довільному тлумаченні норм чинного законодавства. На думку членів Комітету, демонстративне заґратування офіцерів і генералів, відзначених державними нагородами за участь у відсічі збройній агресії, встановлення щодо них надмірної суми застави в очах суспільства де-факто ставить знак рівності між особливо небезпечними злочинцями і людьми, що зі зброєю в руках боронили незалежність України", — йдеться у другому пункті рішення парламентського комітету.

Наприклад, бригадний генерал Юрій Галушкін – повний лицар ордена Богдана Хмельницького. Орденом ІІІ ступеня він був нагороджений у жовтні 2014 року, ІІ ступеня — у липні 2015 року. У грудні 2020 року Зеленський присвоїв йому звання бригадного генерала, а у грудні 2023 року нагородив орденом Богдана Хмельницького І ступеня. На посаду командувача ОТГ "Харків" його було призначено на початку квітня 2024 року, тобто лише за місяць до того, як росіяни розпочали наступ на півночі Харківщини. І тепер він заарештований без права на заставу, тому що, як пише ДБР, "не вірно оцінив потенціал ворога та обстановку на ділянці відповідальності".

Такі звинувачення можна висунути кожному командиру, чий підрозділ хоча б одного разу за три роки війни відступав під натиском ворога. За даними DeepState, залишаються окупованими 68 тисяч 107 кв. км української території, захопленої ворогом після 24.02.2022. Але зараз арештовано трьох командирів, яких ДБР звинувачує в тому, що вони "дозволили військам РФ захопити частину території Липецької сільської територіальної громади Харківського району" площею 86 кв. км.

Саме це викликало найбільше подив парламентського комітету. Першим пунктом свого рішення він записав: "Комітет вбачає у прийнятих рішеннях [правоохоронців] ознаки вибіркового застосування норм права, про що свідчить виокремлення певних подій і певних осіб на тлі відсутності належної та своєчасної правової оцінки інших подій та дій інших осіб, на які неодноразово вказував Комітет у своїх рішеннях. На думку членів Комітету, такий підхід може призвести до порушення наріжних принципів рівності усіх перед законом і судом, об’єктивності, неупередженості і справедливості".

Примітною є реакція керівництва Верховної Ради: заява парламентського комітету взагалі не з'явилася у стрічці новин парламенту.

Заперечення військових

Проте навряд можна вирішити проблему шляхом її ігнорування. Тим більше, що заперечення висловлюють не лише народні депутати, а й військові. З дуже докладним та виваженим аналізом ситуації виступив герой України, начальник штабу ОТГ "Луганськ" бригадний генерал Сергій Собко. Він відзначив п'ять негативних наслідків "для війська, держави та країни в цілому", які може спричинити засудження офіцерів під час війни за недбалість та прорахунки у прийнятті рішень.

• По-перше, засудження командирів може суттєво підірвати моральний дух, створити атмосферу страху серед інших офіцерів і генералів. В результаті, через побоювання кримінальної відповідальності за можливі помилки, військові лідери можуть уникати рішучих дій, які так необхідні сьогодні. Це може знизити ініціативність та готовність брати на себе відповідальність у критичних ситуаціях. Якщо ми будемо карати наших офіцерів за кожне хибне рішення, це може викликати ефект "заморожування", коли командири будуть ухилятися від ініціативи, побоюючись наслідків. Це особливо небезпечно в умовах, коли росіяни діють агресивно й непередбачувано, коли зброя, способи дій та тактика змінюються так швидко, що перемагатиме той, хто швидше адаптується до нових умов, іншими словами той, хто не боїться помилятися.
• По-друге, військовослужбовці можуть сприймати такі дії як несправедливість. Це, в свою чергу, підриватиме довіру до системи правосуддя та політичного керівництва держави.
• По-третє, під час війни командири є ключовими фігурами, і будь-які заміни чи усунення з посад можуть дестабілізувати командні ланцюги, особливо якщо немає кращих підготовлених замін, а з цим у нас точно зараз є проблема.
• По-четверте, ворог може і буде використовувати ці історії у своїй пропаганді. Це може стати потужним інструментом в його руках для деморалізації як наших військових, так і суспільства.
• Нарешті, засудження на основі недостатньо обґрунтованих звинувачень може стати небезпечним прецедентом та прикладом "полювання на відьом". У військових умовах нерідко буває дуже важко об’єктивно оцінити, чи міг командир вчинити інакше. Часто притягнення військових до відповідальності може бути зумовлене не реальними злочинами, а політичними цілями. Війна — це час, коли уряд стикається з великим тиском суспільства. У пошуках "винних" влада може використовувати суди як інструмент задоволення громадської думки, навіть якщо це шкодить армії.

"Якщо командири бояться політичних переслідувань, службових розслідуваннь, покарань за помилки, це руйнує боєздатність армії", — резюмував генерал. І він запропонував Банковій геть інший спосіб дій: "Політичне керівництво має пояснювати людям, що помилки під час війни неминучі, але вони не означають зраду чи недбалість. Також треба обʼєктивно аналізувати дії командирів для того щоб розуміти прорахунки на вищому рівні, треба не перетворювати це все на судилища. Тим більше — публічні судилища, принижуючи гідність своїх воїнів і даючи ворогу можливість доєднатись до цього".

Хто наступний

Імовірний варіант подальшого розвитку подій підказує народна депутатка Мар'яна Безугла. Як відомо, вона вийшла з фракції "слуг народу", але, як і раніше, користується високим покровительством, про що свідчить збереження нею посади (за квотою "слуг народу") заступника голови української делегації у Парламентській асамблеї НАТО.

Коментуючи затримання генералів Галушкіна та Горбенка, Безугла розповіла на своїй фейсбук-сторінці, що головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський "активно півроку захищав їх: і просив, і погрожував, і скаржився". "Якщо зазначені процеси не призведуть до прямого звільнення Сирського (та його найближчого оточення), який є першопричиною та ключовим фактором проблем через свій авторитаризм, стиль управління, то це стане лише насмішкою над усіма нами. Зокрема, це стосується ігнорування та відсутності підготовки до повторного вторгнення росіян на Харківщину, неспроможності 155-ї бригади тощо", — заявила вона 23 січня. А 26 січня поділилася оптимізмом: "Дуже сподіваюся на швидке звільнення відсталої верхівки — головнокомандувача та його наближених".

Зрозуміло, це не обов'язково відбудеться завтра. Це може статися ближче до кінця війни. Але напрямок думки зрозумілий: зробити військове керівництво винним за втрату територій, ніби саме воно винне у поганій підготовці до війни та в помилках під час війни, таких як провалене будівництво фортифікацій, нестача мобілізованих, браковані міни тощо. Соціологи кажуть, що у грудні вже майже половина опитаних українців назвали "неналежну підготовку до війни" однією з головних помилок нинішньої влади. Тож бойовий імунітет дотримуватися не буде. А якщо деякі "слуги народу" обурюються, це означає лише те, що вони не потраплять до списку нової партії Банкової на повоєнних виборах.