На німецьких моторах. Чому українські БТР демонструють чудеса живучості
При цьому варто зауважити, що українські виробники на той момент вже виробляли на експорт новітні зразки БТР-3 і БТР-4, проте на озброєння ЗСУ вони не надходили із-за недостатнього фінансування. Саме зачепив нових машин в якійсь мірі компенсував недостатню мобільність насамперед Національної гвардії України. Так, вже з 23 березня 2014 р. в стройові частини почалися поставки 52 БТР-4 з так званої "іракської партії". Справа в тому, що ще в 2013 р. іракський замовник відмовився від прийняття цих машин нібито з-за технічних дефектів, і ці Бтри фактично "зависли" у виробника. Ці машини досить непогано зарекомендували себе в ході боїв під Слов'янському у квітні-липні 2014 р. і нині залишаються в строю.
Однак кампанію 2014-2015 рр. на Донбасі все-таки винесли на собі старенькі БТР-80 (складалися переважно на озброєнні десантних частин) і БТР-70. Всього, за мінімальними підрахунками, втрати БТР-80 склали не менше 85 машин (загальний парк на початок війни - 400 одиниць), БТР-70 - відповідно 35 з приблизно 800.
При цьому бронетранспортери продемонстрували прямо-таки чудеса живучості. Так, в ході знаменитого рейду десантників у серпні 2014 р. були випадки, коли той самий БТР-80 дійшов своїм ходом до бази, втративши при підриві на міні два колеса! Не варто забувати, що "колесник" (і десант в ньому) має більше шансів вижити при попаданні кумулятивних протитанкових гранат поза межами моторного відділення навіть при відсутності якої-небудь спеціальної захисту. Це забезпечується порівняно великим, як правило, негерметичних об'ємом внутрішнього простору БТР, відсутністю в десантному відділенні запасів детонуючих боєприпасів та баків з пальним.
Таким чином, в БТР не відбувається різкого стрибка повітряного тиску, який часто виводить з ладу ("глушить") екіпаж і десант гусеничної БМП в його малому броневом замкнутому просторі. Уражається лише те, у що безпосередньо потрапляє кумулятивний струмінь.
Після вересня 2014 р. для озброєння знову формованих частин з баз зберігання стали масово "піднімати" БТР-60 (офіційно на озброєнні ЗСУ станом на 2014 р. не перебували, близько сотні було на озброєнні Нацгвардії). Однак це було лише тимчасове рішення, і практично відразу почалися пошуки варіантів модернізації парку бронетранспортерів і його суттєвого оновлення.
Перш за все на державному рівні було прийнято рішення про прийняття на озброєння БТР-3 і БТР-4. В результаті армія до 2018 р. отримала 90 БТР-3 і близько сотні БТР-4 різних модифікацій. Причому виробники (Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. Морозова і Київський бронетанковий завод), враховуючи досвід бойових дій, продовжують активно модернізувати ці зразки.
Так, найбільш сучасною модифікацією того ж БТР-3 є БТР-3ДА (за 2017 р. у війська поставлено понад 50 одиниць). Установка німецького двигуна Deutz і американської автоматичної трансмісії Allison разом з посиленим озброєнням (бойовий модуль БМ-3 "Штурм-М" з 30-мм гармата ЗТМ-1, спареним 7,62-мм кулеметом КТ, автоматичним гранатометом КБА-117 і комплексом ПТКР "Бар'єр") робить з БТРа вельми серйозного противника на полі бою.
Не менш вражаючими виглядають і характеристики останньої за часом модифікації БТР-4 - БТР-4МВ1, представленої на виставці "Зброя та безпека-2017" в жовтні минулого року. Знову-таки німецький двигун Deutz BF6M1015CP і потужний бойовий модуль БМ-7 "Парус". Основною відмінністю від попередніх модифікацій є новий "ніс" бронекорпуса з додатковим поплавцем і відкидним водоотбойным щитком, а також серйозним посиленням захисту. Так, за заявою виробника, броньовий захист корпусу була підвищена на порядок - з рівня STANAG 4569 Level 2 до рівня Level 3. Що дозволяє витримувати попадання 12,7-мм кулі з відстані в 30 м. В новій машині також підвищена комфортність для десанту - в відкидної апарелі є додаткова двері.
Новий бронетранспортер настільки вразив своїми характеристиками міністра оборони України Степана Полторака, що прямо на виставці він прийняв рішення про закупівлю таких машин для потреб армії. За деякими даними, партія таких машин була включена до державного замовлення на 2018 р.
Однак покупка нових машин заняття досить витратне, набагато дешевше модернізувати наявний парк, тому вже в 2015 р. на державному були запущені відразу кілька програм. Так, Миколаївський бронетанковий завод, використовуючи довоєнні напрацювання по БТР-70ДИ, освоїв установку нових дизельних двигунів на БТР-80 і БТР-70. Тут варто нагадати про основну проблему радянської легкої бронетехніки - той же БТР-60 і БТР-70 мають бензинові двигуни.
На цьому тлі велику активність у намаганнях докорінної модернізації, наприклад тих же БТР-60, проявляють приватні збройові фірми, яких за час війни з'явилося безліч.
Так, НВО "Практика" з 2016 р. досить безуспішно на різних виставках показує свій варіант радикальної модернізації БТР-60 з фактично новим бронекорпусом - "Отаман 8х8". При цьому проект позиціонується як недорога базова платформа для створення машин спеціального призначення, що вимагають збільшеного об'єму бронекорпуса (командно-штабні, медичні, самохідні міномети). Є варіанти і від інших фірм - того ж "Техимпекса".
В цілому ж, говорячи про перспективи, можна зазначити, що збільшення та модернізація парку колісних БТР колісної формули 8x8 на озброєнні української армії є критично важливими. Особливо на тлі триваючої війни на Донбасі.
