На двох стільцях. Як Тимошенко планує стати прем'єром і чому у неї не вийде
Нинішні дострокові парламентські вибори для Тимошенко "другий останній шанс" після розгромної поразки на президентських виборах. І Юлія Володимирівна налаштована на них вкрай рішуче і навіть не приховує, що розраховує з їх допомогою не просто потрапити в парламент або бути представленою у владі, а отримати ні багато ні мало посаду прем'єр-міністра. "Це не тільки вибори парламенту, каже Тимошенко, - але і вибори прем'єр-міністра України" і, схоже, у екс-прем'єра є конкретний план, як втретє очолити уряд.
Про що мріє Тимошенко
Як пояснила сама Тимошенко в одному з недавніх інтерв'ю, дані якихось соціологічних досліджень свідчать, що на дострокових виборах у парламент проходять тільки чотири партії: "Слуга народу" президента Володимира Зеленського, "Батьківщина", БПП та Оппоблок. А оскільки Зеленський вже сам пообіцяв не створювати коаліцію з екс-регіоналами, ні з Петром Порошенком, у нього просто не залишиться вибору, і єдиним можливим партнером по коаліції буде партія Тимошенко.
При таких розкладах претензії Юлії Володимирівни на прем'єрське крісло будуть більш-менш обґрунтованими, адже вона, по суті, отримає можливість шантажувати президента. Коаліція з БПП, так само як і з Оппоблоком стане для Зеленського політичним самогубством, оскільки перекреслить всі його обіцянки виборцям. Та й бізнес-інтереси його бенефециара Ігоря Коломойського явно йдуть урозріз і з Порошенком, і з екс-"регіоналами". У цій ситуації президенту доведеться вибирати між союзом з Тимошенко на її умовах, або відсутністю коаліції, парламентською кризою і новими виборами, але вже в дещо менш сприятливих умовах.
"Золота акція". Що потрібно, щоб її отримати
Щоб описаний вище план можна було втілити в життя, Юлії Володимирівні потрібно не так вже й багато, але й немало - отримати на дострокових виборах "золоту акцію". Для цього навіть не обов'язково, щоб в Раду пройшли всього чотири фракції, може бути ще одна. Просто у Тимошенко має бути така кількість мандатів, яких би вистачило "Слузі народу" для стійкої більшості, а у "п'ятій партії", яка теж може претендувати на коаліцію з Зеленським, голосів б помітно не вистачало. Якщо винести за дужки БПП і Оппоблок, з якими коаліція "Слуги народу" неможлива, то Тимошенко для прем'єрства достатньо всього лише зайняти передостаннє місце, але привести з собою від 30 до 40 депутатів. При цьому "Слуга народу" має, як їй і передбачають соціологи, набрати дуже багато, але менше ніж 226, на що зазіхає сам Зеленський. Для Тимошенко ідеально буде, якщо у "Слуги народу" буде трохи менше 200 мандатів. Тоді партія президента буде приречена шукати союзу з Тимошенко.
Провести ж 30-40 депутатів, враховуючи результат у 14% на президентських виборах, "Батьківщині", цілком до снаги. І нинішня риторика Тимошенко, схоже, саме на такий сценарій і розрахована. З одного боку, Юлія Володимирівна продовжує гнути свою лінію про зниження тарифів на комуналку і навіть пише для Зеленського відповідні проекти указів, обіцяє новий економічний курс, який дозволить за п'ять років наздогнати і перегнати Польщу, невпинно критикує уряд Гройсмана, звинувачуючи міністрів у корупції, загалом, займається своїм улюбленим популізмом, мало відмінним від того, що був під час президентства Порошенко.
При цьому Тимошенко всіляко підкреслює, що тепер вона "категорично" ніяка не опозиція, і "готова підставити плече" популярного президента Зеленському. А оскільки кандидата в прем'єри у Зеленського поки немає і називати його ім'я до парламентських виборів "Команда Зе" явно не збирається, деякі виборці нинішнього президента цілком можуть на парламентської виборах підтримати Тимошенко як прем'єра при нинішньому президенті.
Чому план Тимошенко не спрацює
В теорії наміри Юлії Володимирівни, і справді, виглядає досить переконливо, але в реальності отримати "золоту акцію" для неї буде практично неможливо. І головна причина цього - мажоритарна складова виборів. В історії української політики ніколи не було такої ситуації, щоб результати якоїсь політсили більш-менш збігалися і по багатомандатному округу, і по одномандатних округах. На виборах 2014 р., наприклад, найбільше голосів отримала партія "Народний фронт", але найбільшу фракцію провів у Раду БПП, завдяки успіху на округах.
При цьому на сьогоднішній день передбачити переможців можоритарной складової виборів практично неможливо, але з упевненістю можна сказати, що склад мажоритарників буде досить строкатий і з них можна буде створювати ті або інші комбінації, що не дозволить кому б то ні було мати "золоті акції". Не дарма ж Коломойський зайнявся перед виборами розкруткою проекту "партії мерів" Геннадія Кернеса і Геннадія Труханова, у якій не надто багато шансів подолати 5%-ний бар'єр, але яка зможе провести в парламент чимало мажоритарників з місцевих господарників. І саме вони будуть першими претендентами на коаліцію з "Слугою народу". Щоб бути для Коломойського певним запобіжником від занадто сильного Зеленського. Що ж стосується прем'єрських амбіцій Тимошенко, то при всій її показовою дружбу з Коломойським олігарху Юлія Володимирівна на посаді прем'єра явно ні до чого.
Та й не одна Тимошенко пішла на ці вибори в гонитві за "Золотою акцією". Крім неї, на особливу роль будуть претендувати відразу кілька сил. Це і Анатолій Гриценко з партією "Громадянська позиція", і Ігор Смешко зі своїм проектом "Сила і честь", і "нове обличчя" Святослав Вакарчук з "Голосом". Ну й інших учасників політичного процесу скидати з рахунків не варто, навіть знову отримав громадянство Міхеїла Саакашвілі з його "Рухом нових сил". Ймовірність того, що ніхто з них не потрапить у нову Раду, вкрай мала, а тому у Тимошенко в боротьбі за "золоту акцію" буде дуже жорстка конкуренція і її шанси на перемогу примарні.
