На чужій війні. Чому Вілкул не хоче миритися з Медведчуком
На першому ж засіданні парламенту, після того як Бойко і Рабинович офіційно проголосили про створення спільного політпроекту "Опозиційна платформа - За життя", партнер Бойко за председательствованию у фракції Оппоблока Олександр Вілкул офіційно повідомив, що на засіданні фракції було прийнято рішення Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна виключити.
У свою чергу сам Бойко поспішив повідомити, що Оппоблок для нього вже минуле, і він має намір розвивати своє з Рабиновичем загальне політичне дітище (одним з лідерів якого є також і Віктор Медведчук). Зокрема, найближчим часом буде створена депутатська група "Опозиційна платформа - За життя" (для стислості будемо далі називати її ОПЗЖ), в яку увійдуть інші депутати з Оппоблока (мабуть, з групи Льовочкіна) і ряд інших депутатів.
"Ця платформа націлена на війну з владою, - експресивно продовжив думку Вадим Рабинович, додавши, що скоро з'являться "нові прапорці і нові обличчя", а фракція ОПЗЖ стане найбільшою в парламенті.
Таким чином, найбільший шматок колись монолітної Партії регіонів офіційно розпався на дві великі частини. У ОПЗЖ об'єдналися Медведчук, Льовочкін, Рабинович і Бойко. Останнього будуть висувати в президенти під брендом "єдиного кандидата від Південно-Сходу" в надії мобілізувати в його підтримку весь проросійський електорат. Ключовою фігурою в цьому списку, як неважко здогадатися, виступає аж ніяк не Бойка і навіть не Льовочкін, а кум Путіна Віктор Медведчук.
Саме він, за інформацією наших джерел, є "смотрящим" від Москви і головним арбітром всередині ОПЗЖ. За чітким вказівкою Кремля у всіх рішеннях останнє слово завжди повинне залишатися за Медведчуком. Крім того, формальне перебування Медведчука у керівництві ОПЗЖ має стати своєрідним "знаком якості". Мовляв, це єдино правильний проросійський проект, раз там присутній особисто кум Путіна.
З іншого боку барикади виявився Рінат Ахметов, який поки залишається єдиновладним власником бренду "Оппоблок", фракцію якого в парламенті тепер очолить Вадим Новинський, який за сумісництвом є лідером руху "Партія миру". Крім того, в обоймі у Ахметова є свій потенційний кандидат у президенти Юрій Вілкул.
Зрозуміло, ніякої політпроект і кандидат в президенти, який претендує на те, що об'єднує навколо себе весь Південний Схід, без такої великої постаті, як Ахметов, не може виглядати повним. І в планах Кремля було залучення Ахметова в "об'єднаний проект", але всі переговори з ним закінчилися нічим, і виною тому знову Медведчук. Володіє величезними промисловими, фінансовими, медійними та іншими ресурсами Ахметов, який має свої кровні бізнес-інтереси на Південно-Сході, зрозуміло, не може погодитись на те, щоб Медведчук мав право вето на будь-яке рішення керівництва нового політпроекту. У свою чергу Кремль категорично наполягав, щоб таке право у Медведчука було. Зрештою Віктор Володимирович - єдиний український політик, якого в Москві можуть повністю довіряти.
В результаті після декількох місяців переговорів ситуація стала такою, якою ми її спостерігаємо. Бойко і Рабинович оголосили про об'єднання в надії, що Ахметов все ж підтримає новий проект, але той вирішив йти до кінця і вигнав Льовочкіна і Бойка з фракції. І сьогодні головне питання в тому, що буде робити Ахметов далі. А у нього ще є вікно можливостей. Теоретично ще може помиритися з Льовочкіним і Медведчуком, але без компромісу з боку Кремля про роль Медведчука це перемир'я навряд чи можливо. З іншого боку, Ахметов може висунути Вілкула кандидатом у президенти, що створить для "єдиного кандидата Бойко" серйозні проблеми. По-перше, "одиничність" Бойка як проросійського кандидата буде кілька неочевидною, а по-друге, враховуючи позиції Ахметова в ряді регіонів, його кандидат гарантовано переможе Бойко в Запоріжжі, Маріуполі, в рідному для Вілкула Кривому Розі і дуже ймовірно, що у Дніпрі і неокупованій частині Донецької області. А це не найкраща для "єдиного кандидата" перспектива - навіть поборотися за другий тур буде неможливо.
За інформацією джерел "ДС", саме сценарій з висуненням Вілкула зараз для Ахметова головний і робочий. По суті, це ультиматум Медведчуку і Кремлю - або враховуйте мої інтереси, або грайте без мене. Чи піде Москва на поступки Ахметову - питання відкрите. З іншого боку, не можна не відзначити, що нинішня позиція Ахметова може бути вигідна Петру Порошенку, а замирення з Медведчуком створить Ахметову проблеми з Банкової, які йому теж явно не потрібні. В ідеалі Рінат Леонідович мав би знайти таку тактику, яка дозволить лавірувати між Кремлем і Банковою, але не факт, що така тактика в принципі існує.
