Бюджет-2017. На чому будуть піаритися Тимошенко і Ляшко

Будь-які плани мають потребу в ресурсах. Кабмін не міг піти по шляху ускладнення податкового тягаря, тому повинен був шукати інші джерела для забезпечення тих статей витрат, які визнав пріоритетними.

Один з цих джерел - акцизи. Зокрема, проект держбюджету-2017 пропонує збільшити адвалорну ставку акцизу на тютюнові вироби з 12 до 15%, підвищити специфічні ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 30% (або на 16% додатково до індексації), збільшити акциз на алкогольні напої на 20% (або на 7% додатково до індексації).
Неважко передбачити заперечення про те, що ми зіткнемося з ростом контрабанди тютюну та тіньового виробництва алкоголю. Але з цими проблемами необхідно боротися в будь-якому випадку. Викорінення тютюнової контрабанди має стати однією з головних завдань правоохоронців, тим більше, що цього від нас давно чекають європейські партнери. До того ж підвищення акцизів на тютюн є загальносвітовою практикою в рамках боротьби з курінням. Отримані додаткові кошти будуть спрямовані на розвиток системи охорони здоров'я та відшкодування вартості ліків. Рівень пропонованих ставок також вписується в загальносвітові стандарти. За даними ВООЗ, найвищі середні роздрібні ціни на тютюнові вироби спостерігаються в Європі, в основному завдяки країнам ЄС: $3,87 за пачку, з яких $1,83 - це акциз, а загальна частка податків у середній роздрібній ціні досягає 63%.

Також уряд пропонує ввести єдину ставку акцизу на дизельне паливо в розмірі 125,5 євро за 1000 л замість диференційованої ставки 95 і 125,5 євро (в залежності від вмісту сірки). Критики будуть пророкувати, що це спровокує підвищення вартості пального. Але всі знають, що на світовому ринку впали ціни на нафту. І слід скористатися цією ситуацією, щоб домогтися підвищення якості дизпалива, що реалізується в Україні.

Взагалі ж збільшення акцизів (у тому числі на алкоголь і тютюн) додатково дасть бюджету майже 14 млрд грн. Плюс майже 87 млрд грн. він отримає від індексації ставок, визначених в абсолютних значеннях.

Другий джерело, що використовується урядом для фінансування пріоритетних статей витрат, - це економія. Зокрема, окремі доплати до пенсії будуть вважатися соціальною допомогою, а отже, їх призначення буде залежати від реального фінансового становища одержувача. Популісти будуть обурюватися, мовляв, держава погіршує соціальні стандарти. Але насправді це заощадить Пенсійному фонду 3,8 млрд грн., які підуть на підвищення пенсій більшості пенсіонерів. Тим самим буде зміцнена соціальна справделивость.

Також буде введена обов'язкова виплата єдиного соціального внеску для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, та для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Зрозуміло, буде багато стогонів про те, що держава посилює фіскальний тиск на малих підприємців. Хоча ЄСВ - це все ж не податок, а страховий внесок, сплата якого дає можливість отримувати пенсію. І введення ЄСВ для всіх осіб, що займаються приватним бізнесом, відновлює соціальну справедливість, адже при солідарній пенсійній системі, що діє в Україні, пенсії від держави отримують всі, незалежно від того, платять вони внески в Пенсійний фонд або немає. При цьому від сплати ЄСВ будуть звільнені пенсіонери за віком та інваліди.

Не обійтися і без реформи системи соціальної допомоги. Зокрема, одинокі матері, які одержували допомогу на дітей, тепер будуть звертатися по допомогу як малозабезпечені. Тут неминуче з'являться звинувачення в тому, що держава погіршує соціальні стандарти. Але принцип соціальної справедливості вимагає того, щоб державні соціальні допомоги надавалися виключно на адресних засадах з урахуванням фінансово-майнового стану. І це дозволить збільшити допомогу найбільш нужденним держпідтримки.

Прем'єр заявив, що бюджетний процес стає відкритим: уряд готовий публічно і завчасно обговорити всі статті держбюджету-2017, включаючи і спірні. До речі, 23 серпня було підписано Генеральну угоду між урядом, роботодавцями і профоб'єднаннями, в якому досягнуто компроміс з цілого ряду проблем, що порушуються профспілками, а також обіцяно забезпечувати своєчасне проведення консультацій сторін на всіх стадіях бюджетного процесу.

Окремо потрібно сказати про плани Кабміну передати на фінансування місцевих бюджетів на утримання загальноосвітніх навчальних закладів, а також оплату комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих установами охорони здоров'я. Знайдуться політики, які скажуть, що уряд навішує непосильний тягар на місцеві бюджети. Але перед тим як навантажувати міста, селища, села додатковими витратами, держава здійснила перший етап бюджетної децентралізації. У 2015 р. в Бюджетний і Податковий кодекси були внесені зміни, які значно розширили джерела фінансування місцевих бюджетів. Проект закону про держбюджет-2017 передбачає зростання доходів загального фонду місцевих бюджетів на 24,3 млрд грн. При цьому обсяг додаткової дотації місцевим бюджетам на фінансування вищезазначених статей витрат складе 14,9 млрд грн. Таким чином, гроші на передані статті у місцевих рад. І всі питання про ефективність використання цих коштів люди зможуть піднімати і вирішувати на місці, не звертаючись до Києва.