"Ми розраховуємо лише на себе". Навіщо у Зеленського заговорили про відмову від "Мінська"

Володимир Зеленський виступив на відкритті нової сесії Верховної Ради. Головний меседж зазвичай був сформульований наприкінці. Зеленський прямим текстом протиставив українські інтереси та інтереси західних партнерів.

"Головна філософія України незмінна, і ми продовжуємо її дотримуватися. Вона проста і зрозуміла. Ми цінуємо підтримку всіх. Ми розраховуємо лише на себе", — заявив він. І далі розвинув цю тему. "У всьому, завжди і перш за все ми повинні сподіватися лише на наші власні сили… Ми повинні розраховувати тільки на себе. Давайте пригадаємо, у визначальні миті історії нашої держави ми здобували визначальні перемоги саме власними силами…" І нарешті найголовніше, фінальне: "Неможливо сподобатися всім, коли щиро відстоюєш свої національні інтереси. Отже, одне виключає інше. Варто зрозуміти, що для нас важливіше. Упевнений, відповідь для нас усіх очевидна. Давайте доведемо це тепер нашими діями. Спасибі! Слава Україні!"

Можна лише здогадуватись, якими діями він збирається це доводити. Але ці слова прозвучали саме для того, щоб було ясно: за словами будуть конкретні дії.

Звичайно, тут постає питання, як ця заява узгоджується з тією допомогою (у вигляді постачання озброєнь та надання кредитів), яку надає нам Захід в останній місяць саме через російську загрозу. Можна припустити, що Зеленський чогось побоюється від Заходу і тому намагається зберегти за собою можливість діяти всупереч порадам із Вашингтона.

Версія Данілова та "Батьківщини"

Які це можуть бути побоювання, натякнув секретар РНБО Олексій Данілов в інтерв'ю найбільшому американському інформагентству Associated Press. Як підкреслило агентство, Данілов застеріг Захід від примусу країни до виконання Мінських домовленостей.

Як повідомляє AP, Данілов стверджує, що Україні необхідно переглянути домовленості, укладені в Мінську. "Виконання Мінських домовленостей означає руйнування країни, — сказав він. — Коли вони були підписані під дулами російських гармат, — а німці та французи дивилися, — усім розумним людям уже було ясно, що реалізувати ці документи неможливо".

У зв'язку з цим Данілов застеріг Захід від тиску на Україну з метою виконання Мінських домовленостей, заявивши, що це спровокує небезпечну нестабільність. "Якщо вони наполягатимуть на виконанні Мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді, це буде дуже небезпечно для нашої країни, — заявив він. — Якщо суспільство не прийме цих домовленостей, це може призвести до дуже складної внутрішньої ситуації, і Росія розраховує на це".

Він додав, що якщо Україна виконає умови угоди, це дозволить Росії вимагати скасування західних санкцій, які залежали від прогресу у виконанні Мінських домовленостей. Данілов закликав до переговорів про новий документ, який можна було б реально виконати, уточнивши, що він має змусити "Путіна просто відвести свої війська та танки".

Очевидно, що інтерв'ю Данілова з'явилося не випадково. Останніми тижнями між Вашингтоном і Москвою йде інтенсивний діалог: спочатку Москва висунула ультиматум, потім Вашингтон дав письмову відповідь, і тепер Москва обмірковує свою реакцію. Агентство Reuters та газета The Washington Post повідомили, посилаючись на анонімних американських чиновників, що Росія вже дала письмову відповідь на пропозицію США, спрямовану на деескалацію української кризи. Не дивно, якщо у Києві побоюються, що Вашингтон і Москва укладуть угоду, в якій українські інтереси будуть розмінною монетою.

Інтерв'ю Данілова AP виявилося дуже співзвучним до виступу лідера "Батьківщини" Юлії Тимошенко на погоджувальній раді парламенту. Нагадаємо, що 24 січня Тимошенко звернулася до Зеленського з пропозицією створити уряд національної єдності. І зараз "Батьківщина" демонструє готовність підставити Банковій плече також і у зовнішній політиці.

Тимошенко заявила, що вся ця ескалація на кордонах затіяна не для того, щоб розпочати повномасштабну війну проти України, а для того, щоб примусити Україну до виконання Мінських домовленостей. Вона наголосила, що вони "ніколи не можуть бути прийняті, якщо ми хочемо зберегти Україну як незалежну суверенну державу для нашого народу, української нації, наших нащадків. Ми маємо звернутися до світу і насамперед до наших партнерів і відкрито сказати про це".

А що далі, що замість "Мінська"? На думку Тимошенко, замість Мінського формату потрібний Будапештський. Вона послалася на слова голови Об'єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі, який констатував на пресконференції 28 січня: "Росія підписала у 1994 році зі США та Великобританією Будапештський меморандум, який гарантував територіальну цілісність та суверенітет України". Ось це "наш шлях", заявила Тимошенко, і закликала "повернутись до правильних форматів".

Про це 1 лютого заявив з трибуни парламенту, виступаючи від імені фракції "Батьківщини", Сергій Власенко. "Третій місяць, використовуючи зброю, всі дипломатичні можливості, Путін намагається змусити Україну виконати "Мінські договірняки"… Він наполягає на їхньому виконанні, щоб Україна потрапила під тотальний вплив РФ", — наголосив він і запропонував шукати альтернативні шляхи. "Одним з них є імплементація положень Будапештського меморандуму, про що дедалі більше заявляють іноземні політики найвищого рівня. Ми теж маємо використати це", — сказав представник "Батьківщини".

Прикриття для Зеленського

Хоча версія, озвучена Даніловим (і фракцією "Батьківщини"), видається досить правдоподібною, у ній є дві серйозні проблеми з тим, що говорить і робить Зеленський. Перша проблема полягає в тому, що Зеленський останніми тижнями сам, за своїм бажанням, актуалізував переговори в Нормандському форматі, націлені на реалізацію Мінських домовленостей.

Виступаючи у парламенті 1 лютого, Зеленський навіть похвалився успіхами. Він нагадав, що нещодавно радники лідерів країн Нормандської четвірки зустрілися у Парижі, незабаром вони мають знову зустрітися у Берліні, після чого, за словами Зеленського, має відбутися саміт у Нормандському форматі на найвищому рівні.

Якби насправді, як каже "Батьківщина", Путін затіяв усе це для того, щоб примусити Україну до виконання Мінських домовленостей, а Захід, якщо вірити Данілову, може зі свого боку нас до цього примушувати, то незрозуміло, навіщо Зеленський поспішає сам лізти в цю пастку. Навпаки, він мав би сказати, що Київ не вестиме жодних переговорів, поки Путін не відведе свої війська від наших кордонів. Мовляв, ми вже проходили переговори під дулами російських гармат і ми не хочемо повторювати.

Друга проблема полягає в тому, що і Данілов, і "Батьківщина" звертаються зі своїми закликами до Заходу, тоді як Зеленський у парламенті говорив про те, що ми все робимо самі, самотужки. Данілов, як уже було сказано, закликав Захід до переговорів про новий документ, який має змусити "Путіна просто відвести свої війська та танки". І "Батьківщина" теж вимагає від США та Великої Британії, щоб вони змусили Путіна, посилаючись на Будапештський меморандум. Тобто Захід, виходить, повинен примусити Путіна чи військовим шляхом, чи пекельними санкціями. А Зеленський у цей самий момент розповідає, що нам потрібно вибирати між інтересами партнерів та своїми національними інтересами.

Ці дві проблеми підштовхують до висновку, що на Банковій опрацьовується сценарій вистави "Захід нас зрадив". Звичайно, за нинішніх умов, коли ми отримуємо від США та їхніх найближчих союзників небачену раніше допомогу летальними озброєннями, зіграти таку виставу важко. Але важко – не означає неможливо. Деякі наші побажання Захід виконати не погодиться. Наприклад, якщо вимагати від США та Великобританії: а ну, змусіть Путіна піти з ОРДЛО і заодно з Криму, ви ж дали нам гарантії в Будапешті, то, мабуть, вони відмовляться. Також вони, мабуть, відмовляться, якщо запропонувати їм підписати новий документ із зобов'язанням змусити Путіна.

І ось коли Захід нам скаже: "Не вимагайте від нас нездійсненного", — ось тоді Банкова зможе відповісти: "Ну тоді ми відповідно до нашої головної філософії розраховуватимемо тільки на себе. А ви відійдіть убік і не заважайте нам домовлятися з Путіним тет-а-тет". Можливо, саме в цьому й полягатимуть ті дії, які він анонсував у фінальному акорді свого виступу у Раді.